Провадження № 22-ц/803/3196/26 Справа № 212/13245/25 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
10 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 212/13245/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2025 року, яке ухвалено суддею Козловим Д. О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року,
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.
Позовна заява мотивована тим, що з 17 лютого 2003 року по 02 вересня 2020 року позивач працював на підприємстві ПрАТ «Суха Балка».
За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічні професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6,С7,С8, рецидивуючий перебіг, на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м'язово-тонічним синдромами та вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня.
Довідкою МСЕК від 07 березня 2023 року позивачу було встановлено ступінь стійкої втрати працездатності внаслідок проф. захворювання 65%, а також встановлено 3 групу інвалідності.
Таким чином через хронічні професійні захворювання було порушено нормальні життєві зв'язки позивача. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, що позначається на його душевному та фізичному станах через незворотність негативних змін у його житті.
Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача (65%) та встановлення ІІІ групи інвалідності, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 520 000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я 250 000 грн без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь держави 2 500 грн судового збору.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на його користь, просить збільшити її розмір до заявленого ним у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Внаслідок втрати професійної працездатності, позивач не має змоги вести звичне життя, вимушений постійно проходити курси лікування. Судом першої інстанції не повністю враховано, що позивач, внаслідок отриманого професійого захворювання, відчуває фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що впливає на його моральний стан.
Відзив на апеляційну скарг не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПрАТ «Суха Балка» - адвоката Заклецького В.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Суха Балка», оскільки працював на вказаному підприємстві з 17 лютого 2003 року по 02 вересня 2020 року підземним гірником, підземним прохідником з повним робочим днем в підземних умовах, звідки позивача 02 вересня 2020 року було звільнено за власним бажанням по виходу на пенсію за віком, що підтверджується копією трудової книжки позивача (серія НОМЕР_1 ) .
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 09 лютого 2022 року, складеного відносно підприємства ПрАТ «Суха Балка», встановлено наявність у ОСОБА_1 , стаж роботи якого в умовах впливу шкідливих факторів становив 17 років 6 місяців, професійного захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6,С7,С8, рецидивуючий перебіг, на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, м'язово-тонічним синдромами та вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня, встановленого ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за висновком від 11 січня 2022 року. При цьому виникнення у позивача професійного захворювання сталось внаслідок його роботи на ПрАТ «Суха Балка», де він виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавши місце порушень у роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, що підтверджується інформаційною довідкою про умови праці від 30.10.2020 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
Згідно із довідкою МСЕК № 130766 від 07 березня 2023 року ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності з датою наступного переогляду 01 квітня 2026 року.
Також, відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 127084 від 07 березня 2023 року ОСОБА_1 було встановлено втрату 65% працездатності, з яких 30% - радикулопатія, 20% - трудове каліцтво за 2009 рік, 15% - ХОЛЗ, з 1 квітня 2023 року до 01 квітня 2026 року з рекомендацією медикаментозного та санаторного лікування.
У зв'язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичних карток останнього.
Встановивши, що позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність внаслідок отриманих професійних захворювань, у зв'язку з роботою на ПрАТ «Суха Балка» в умовах шкідливих виробничих факторів, що характеризувалися підвищеним рівнем пилу та фізичного навантаження, суд першої інстанції, керуючись вимогами ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, дійшов висновку щодо завдання позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, у зв'язку з отриманими ним на виробництві відповідача професійними захворюваннями, та обов'язку відповідача ПрАТ «Суха Балка» відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, оскільки саме останній є особою, винною в ушкодженні здоров'я позивача на виробництві, яке потягло за собою втрату ним професійної працездатності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 09 лютого 2022 року, складеного відносно підприємства ПрАТ «Суха Балка», встановлено наявність у ОСОБА_1 , виникнення у позивача професійних захворювань сталось внаслідок його роботи на ПрАТ «Суха Балка», де він виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавши місце порушень у роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, що підтверджується інформаційною довідкою про умови праці від 30 жовтня 2020 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
Отже, роботодавець ПрАТ «Суха Балка», під час роботи позивача, допустив важкість праці та перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини ПрАТ «Суха Балка», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.
Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 250 000 грн, суд виходив з обставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, необхідність проходження курсів лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідності додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати ним професійної працездатності.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, яка підлягає компенсації на користь позивача ОСОБА_1 .
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачу встановлено 65 % втрати професійної працездатності. У зв'язку з професійними захворюваннями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у розмірі 45 % та позивачу встановлено третю групу інвалідності. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, що позначається на його душевному та фізичному станах через незворотність негативних змін у його житті.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
Колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди 250 000 грн) не відповідає судовій критеріям розумності, виваженості і справедливості у даній ситуації.
При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного: життя і здоров'я людини найвища соціальна цінність, невід'ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров'я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров'ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.
Отже, з урахування того, що позивачу ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 65 % та третю группу інвалідності, з яких 45 % у зв'язку з професійними захворюваннями, що є наслідком праці позивача на підприємстві відповідача, та враховуючи те, врата такого відсотку працездатності безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 250 000 грн до 360 000 грн, що відповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи з аналогічними правовідносинами, є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Отже, з урахуванням того, що позивачу ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 65 % та третю группу інвалідності, з яких 45 % у зв'язку з професійними захворюваннями, що свідчить про неможливість відновлення попереднього фізичного стану та безумовно тягне за собою незворотність змін у буденному житті позивача, колегія суддів, враховуючи тривалий стаж роботи позивача на ПрАТ «Суха Балка» в шкідливих умовах праці, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 250 000 грн до 360 000 грн, що відповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи з аналогічними правовідносинами, є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації.
Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ПрАТ «Суха Балка» на користь держави та збільшує цей розмірі з 2 500 грн до 3 600 грн, тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.
Крім того, з огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача ПрАТ «Суха Балка» на користь держави підлягає стягненню судовий збір 5 400 грн за подання позивачем апеляційної скарги (3 600 грн х 150%).
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову,що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 520 000 грн, що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2025 рокузмінити в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка»на користь ОСОБА_1 , збільшивши цей розмір з 250 000 грн до 360 000 (чотириста шістдесять тисяч) гривень.
Рішення суду змінити в частині розміру судового збору, стягнутого з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка»на користь держави, збільшивши цей розмір з 2 500 грн до 3 600 (три тисячі шістьсот) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 5 400 (п'ять тисяч чотириста) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: