Справа № 127/36975/25
Провадження № 2/127/8630/25
10 лютого 2026 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2018712453 від 27 квітня 2018 року в розмірі 19108,22 грн. Свої вимоги мотивував тим, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 27 квітня 2018 року був укладений кредитний договір №2018712453 відповідно до умов якого банк надав позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема, і за кредитним договором №2018712453 від 27 квітня 2018 року.
У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання за ним не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 19108,22 грн з яких: 16000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3108,22 грн - заборгованість по відсотках. Позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги та зазначив в ньому інформацію про прядок погашення заборгованості по спірному кредитному договорі, однак заборгованість станом на час звернення до суду не погашена. Вказане і стало підставою для звернення до суду, а тому просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.
Судом установлено, що 27 квітня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2018712453.
Договір є змішаним, містить елементи різних договорів, позичальнику надано послуги з кредитування та з видачі та обслуговування картки.
Відповідно до заяви-анкета про надання банківських послуг (розділ 2 цього договору) відповідачу відкрито рахунок та надано картку. Відповідно до умов обслуговування кредитної лінії за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листом, який є невід'ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення заяви - анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, впродовж пільгового періоду - 0,01% річних.
Заявка-анкета є невід'ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та правил користування карткою, інформаційний листок, тарифів банку, які розміщені на офіційному сайті банку (у розділі дебетні та кредитні картки). Шляхом підписання заяви-анкети клієнт підтверджує, що банк надав клієнту в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів; клієнта перед укладенням договору ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення договору та отримання кредиту на сприятливих для клієнта умовах; з договором, правилами, інформаційним листком, тарифами банку, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений і згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; отримав свій примірник заяви-анкети, інформаційний листок (у разі оформлення кредитної лінії) та іншу документацію, на розсуд банку, яка необхідна клієнту для користування банківських послуг.
Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту до договору, з якого слідує інформація щодо умов надання кредитного ліміту.
Факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по картці за період з 27 квітня 2018 року по 24 березня 2023 року.
Відповідачем після отримання кредитних коштів деякий час та частково здійснював погашення кредитної заборгованості, зокрема, останній платіж відповідачем було внесено 22 березня 2021 року.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників (додаток №1 до договору), зокрема, за кредитним договором №2018712453 від 27 квітня 2018 року, укладеними між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..
Відповідно до п.6.2.3. право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Відповідно до витягу з додатку до цього договору слідує, що ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2018712453 від 27 квітня 2018 року, загальна сума заборгованості 19108,22 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16000,00 грн, заборгованість за відсотками - 3108,22 грн.
Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали справи містять вимогу про погашення заборгованості, яка в тому числі містить повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №2018712453 від 27 квітня 2018 року, яке адресовано відповідачу, однак доказів отримання відповідачем даного повідомлення матеріали справи не містять. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Отже до позивача перейшло право кредитора за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується дослідженими доказами.
Позичальник свої зобов'язання належними чином не виконує.
Згідно з випискою по рахунку та розрахунком заборгованості за кредитним договором №2018712453 від 27 квітня 2018 року станом на 24 березня 2023 року заборгованість відповідача становить 19108,22 грн, з яких: 16000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3108,22 грн - заборгованість за відсотками.
Дана сума заборгованості встановлена на підставі наданих доказів. Відповідач жодних заперечень щодо правильності наведеного розрахунку не надав, як і власного контррозрахунку.
Зважаючи на невиконання позичальником своїх зобов'язань права позивача є порушені, існує заборгованість за кредитним договором, в добровільному порядку заборгованість не погашена, а тому позов підлягає задоволенню, а сума заборгованості підлягає стягненню в примусовому порядку.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Також, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.
Як слідує із матеріалів справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір №43115064 про надання правової допомоги від 1 липня 2025 року, додаткову угоду №2018712453 до договору №43115064 про надання правової допомоги від 1 липня 2025 року, укладені з адвокатським бюро «Ольги Клещ», детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатським бюро «Ольги Клещ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» щодо стягнення кредитної заборгованості, акт №2018712453 від 17 листопада 2025 року про підтвердження факту надання (правничої) правової допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), платіжну інструкцію №2984 від 18 листопада 2025 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №4461 від 16 вересня 2019 року.
Відповідно до п. 4 договору про надання правової допомоги 43115064 від 1 липня 2025 року сторонами узгоджені порядок здійснення розрахунків, зокрема тарифікацію наданих послуг клієнту (п.п. 4.8 договору про надання правової допомоги). Додатковою угодою №2018712453 від 17 листопада 2025 року сторони, зокрема, доповнили розділ «Порядок здійснення розрахунків».
Детальний опису робіт (наданих послуг) містить перелік робіт на загальну суму 5000,00 грн.
Відповідно до копії акту №2018712453 від 17 листопада 2025 року про підтвердження факту надання (правничої) правової допомоги (виконання робіт, надання послуг), адвокатом надано послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Брайт Інвестмент» (1 год - 1000, 00 грн) витрачено 1,5 год - 1500,00 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (1 год - 1000, 00 грн) витрачено 3 год - 3000,00 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (1 год 1000,00 грн) витрачено 0,5 год. - 500,00 грн, загальна сума 5000, 00 грн (а.с.14).
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст.137, 141 ЦПК України суд враховує, що дані витрати пов'язані із розглядом цієї справи, витрати відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими (у зв'язку із виконанням умов договору про правничу допомогу), докази про їх неспівмірність відсутні, відповідачем клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054,1055 ЦК України, ст.10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064) заборгованість за кредитним договором №2018712453 від 27 квітня 2018 року в сумі 19108,22 грн, з яких: 16000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3108,22 грн - заборгованість за відсотками, а також 2422,40 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Товариство з обмеженою відповідальність «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» адреса: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: