Справа № 127/38847/25
Провадження № 2/127/9233/25
11 лютого 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2026 року у вказаній справі було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи було постановлено проводити в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
06.02.2026 року представником відповідача було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з якими представник відповідача ознайомився 09.02.2026 року.
10.02.2026 року представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали цивільної справи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Водночас, положеннями частини 1 статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, серед яких і малозначні справи.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).
В той же час, частиною 7 статті 277 ЦПК України передбачено, що частини друга та шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є стягнення додаткових витрат на утримання дітей. Ціна даного позову становить 9569,50 грн., що не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.
Водночас, представник відповідача, обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні.
Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, обсяг та характер поданих доказів у справі, зокрема предмет та підстави позову, врахувавши положення ч. 7 ст. 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Необґрунтовані належним чином заперечення представника відповідача не можуть слугувати підставою для переходу розгляду справи у загальне позовне провадження.
Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.
Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлена можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.
Таким чином, враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, відсутність у клопотанні представника відповідача обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.19, 258-261, 274, 275, 279 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: