Провадження № 22-ц/803/580/26 Справа № 203/2964/25 Суддя у 1-й інстанції - Казак С. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
10 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Халаджи О.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за скаргою Фірми «Полімед» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), заінтересовані особи - стягувач ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - начальник Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гусєв Олександр Олександрович, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
- за апеляційною скаргою Фірми «Полімед» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю),
на ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 25 червня 2025 року, -
05.05.2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла скарга Фірми «Полімед» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), заінтересовані особи - стягувач ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - начальник Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гусєв Олександр Олександрович, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
В якій просить, визнати дії начальника Приморського ВДВС щодо відмови у задоволенні заяви представника Фірми «Полімед» від 11.04.2025 року у виконавчому провадженні №77552256, оформленої листом від 18.04.2025 року - неправомірними; зобов'язати начальника Приморського ВДВС усунути порушення права власності Фірми «Полімед» шляхом зняття арешту з грошових коштів Фірми «Полімед», що накладений постановою державного виконавця від 21.03.2025 року, у фінансових установах (АТ «КІБ», Казначейства України, АТ КБ «Приватбанк» - два рахунки, АТ «ПУМБ»), шляхом зняття арешту з майна Фірми «Полімед», що накладений постановою державного виконавця від 21.03.2025 року; а також зобов'язати начальника Приморського ВДВС усунути порушення права власності Фірми «Полімед» шляхом скасування пункту 3 постанови державного виконавця від 21.03.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77552256 щодо стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 13384 грн. 08 коп. та скасування постанови державного виконавця від 21.03.2025 року про стягнення виконавчого збору з боржника в розмірі 13384 грн. 08 коп.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 25 червня 2025 року провадження по справі за скаргою Фірми «Полімед» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), заінтересовані особи - стягувач ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - начальник Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гусєв Олександр Олександрович, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії закрито, як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, в частині заявлених вимог про визнання неправомірними дій начальника виконавчої служби щодо відмови в задоволенні заяви боржника від 11 квітня 2025 року про скасування п.3 постанови від 21.03.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77552256, а також постанови від 21.03.2025 року у цьому виконавчому провадження щодо стягнення виконавчого збору, а також в частині зобов'язання начальника виконавчої служби усунути порушення шляхом скасування п.3 постанови від 21.03.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77552256 та постанови від 21.03.2025 року про стягнення виконавчого збору.
В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.
18.07.2025 року від Фірми «Полімед» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Центрального районного суду міста Дніпра від 25 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення скарги, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що на час розгляду начальником органу державної виконавчої служби заяви боржника від 11.04.2025 року, строк виконання за другим та іншими платежами згідно графіку затвердженого ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24.03.2025 року по справі №
203/3047/23 не настав, відсутні правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 13384,08 грн., оскільки постанова Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року по справі №203/3047/23 виконується добровільно відповідно до графіку затвердженого вказаною вище ухвалою суду, а також враховуючи, що боржником повністю сплачено мінімальні витрати виконавчого провадження, то продовження застосування здійснення арешту коштів та майна боржника є безпідставним, оскільки відсутня мета застосування таких арештів, що визначена згідно вимог ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.140-143).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2024 року та додатковим рішенням від 25.01.2024 року у цивільній справі №203/3047/23 було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Фірми «Полімед» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, компенсації за несвоєчасну сплачену заробітну плату. Стягнуто з Фірми «Полімед» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в сумі 464 грн. 09 коп., середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 16950 грн. 78 коп. (з утриманням з цієї суми обов'язкових платежів і зборів), заборгованість по заробітній платі за лютий 2023 року в сумі 2175 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за лютий 2023 року в сумі 2251 грн. 67 коп., компенсацію судових витрат у сумі 1073 грн. 60 коп., разом 22915 грн. 14 коп.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.11.2024 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2024 року було скасовано в оскарженій частині. Стягнути з Фірми «Полімед» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період часу з 14.08.2019 року по 31.01.2023 року в розмірі 89898 грн. 76 коп. з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період часу з 14.08.2019 року по 31.01.2023 року у розмірі 43942 грн. 06 коп. з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати відмовлено. Додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2024 року - залишено без змін.
21.03.2025 року головним державним виконавцем Приморського ВДВС Стоніс Т.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77552256 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у справі №203/3047/23 про стягнення з Фірми «Полімед» на користь ОСОБА_1 коштів в загальній сумі 133840 грн. 82 коп.
Згідно пункту 3 вказаної постанови та постанови державного виконавця від 21.03.2025 року про стягнення виконавчого збору, було постановлено стягнути з Фірми «Полімед» виконавчий збір в сумі 13384 грн. 08 коп.
Також постановами державного виконавця від 21.03.2025 року було накладено арешт на майно та кошти боржника.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2025 року по справі №203/3047/23 було розстрочене виконання постанови апеляційного суду від 26.11.2024 року на дев'ять місяців, а саме: визначено графік сплати боржником коштів в сумі 14870 грн. 22 коп. до 25 березня 2025 року та до 25 числа кожного наступного місяця, включаючи жовтень, а також коштів в сумі 14879 грн. 06 коп. до 25 листопада 2025 року.
26.03.2025 року Фірма «Полімед» звернулась до головного державного виконавця Приморського ВДВС Стоніс Т.Ю. із заявою, в якій просила зняти арешт з грошових коштів фірми на зазначених в заяві двох рахунках - у АТ КБ «Приватбанк» та філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», оскільки сума арештованих коштів більше ніж в два рази перевищує розмір стягнутої на користь стягувача заборгованості. Також в заяві представник боржника посилався на винесення Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 24.03.2025 року ухвали про розстрочку виконання рішення, в зв'язку з чим просив повернути виконавчий лист стягувачу.
На підставі заяви представника Фірми «Полімед» від 26.03.2025 року, постановою державного виконавця від 01.04.2025 року було знято арешт з коштів на двох рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» та в філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», які були зазначені в прохальній частині заяви.
В зв'язку із належним виконанням ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2025 року та відсутності підстав для здійснення примусового виконання представником Фірми «Полімед» до Приморського ВДВС 11.04.2025 року було подано заяву, в якій ставилось питання про зняття арештів з грошових коштів боржника, накладених постановою державного виконавця від 21.03.2025 року у виконавчому провадженні №77552256 у фінансових установах, що зазначені в заяві (АТ «КІБ», Казначейства України, АТ КБ «Приватбанк» - два рахунки, АТ «ПУМБ»); з майна Фірми «Полімед»; скасувати постанову державного виконавця від 21.03.2025 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 13384 грн. 08 коп.
За результатами розгляду вказаної заяви, листом начальника Приморського ВДВС від 18.04.2025 року в скасуванні арештів та постанови про стягнення виконавчого збору було відмовлено.
В поданій скарзі, посилаючись на те, що в разі пред'явлення документа за яким надана відстрочка виконання, виконавче провадження відкривається і примусові дії проводяться виключно в частині, за якою сплинув строк сплати, а виконавчий збір при розстрочці стягується із сум, за якими сплинув строк сплати, а також виконання Фірмою «Полімед» графіків сплати, визначених ухвалою суду від 24.03.2025 року, боржник вважав, що відсутні підстави для стягнення виконавчого збору, застосування обмежувальних заходів у вигляді арешту майна та коштів фірми.
В зв'язку з цим, просив визнати дії начальника Приморського ВДВС щодо відмови у задоволенні заяви представника Фірми «Полімед» від 11.04.2025 року у виконавчому провадженні №77552256, оформленої листом від 18.04.2025 року - неправомірними; зобов'язати начальника Приморського ВДВС усунути порушення права власності Фірми «Полімед» шляхом зняття арешту з грошових коштів Фірми «Полімед», що накладений постановою державного виконавця від 21.03.2025 року, у фінансових установах (АТ «КІБ», Казначейства України, АТ КБ «Приватбанк» - два рахунки, АТ «ПУМБ»), шляхом зняття арешту з майна Фірми «Полімед», що накладений постановою державного виконавця від 21.03.2025 року; а також зобов'язати начальника Приморського ВДВС усунути порушення права власності Фірми «Полімед» шляхом скасування пункту 3 постанови державного виконавця від 21.03.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77552256 щодо стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 13384 грн. 08 коп. та скасування постанови державного виконавця від 21.03.2025 року про стягнення виконавчого збору з боржника в розмірі 13384 грн. 08 коп.
З поданої скарги вбачається, що предметом оскарження, окрім іншого є неправомірні дії начальника Приморського ВДВС щодо відмови в задоволенні заяви боржника від 11.04.2025 року про скасування п.3 постанови від 21.03.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77552256, а також постанови від 21.03.2025 року у цьому виконавчому провадження щодо стягнення виконавчого збору, а також в частині зобов'язання начальника виконавчої служби усунути порушення шляхом скасування п.3 постанови від 21.03.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77552256 та постанови від 21.03.2025 року про стягнення виконавчого збору.
Тому, в силу ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», вказані дії та рішення підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
В зв'язку з цим, провадження по справі в цій частині вимог підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
В іншій частині заявлених вимог, суд враховує наступне.
Положеннями Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що при відкритті виконавчого провадження державний виконавець одночасно вирішує питання про арешт майна та коштів боржника (ч.2 ст.56 Закону), а також стягнення виконавчого збору (ч.4 ст.27), шляхом винесення відповідних постанов.
Також суд враховує, що ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про розстрочку виконання рішення у справі №203/3047/23, була винесена 24.03.2025 року, тобто після відкриття виконавчого провадження №77552256 та винесення постанов про стягнення виконавчого збору, арешт майна та коштів боржника.
Така, розстрочка в силу положень ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для скасування раніше накладеного арешту, метою якого є забезпечення реального виконання рішення суду, яке на теперішній час в повному обсязі боржником не виконано, хоча і виконується останнім згідно встановленого судом графіку розстрочки.
За вказаних обставин, оскільки при відкритті провадження по справі, державний виконавець визначаючи та стягуючи виконавчий збір та накладаючи арешт на майно та кошти боржника, діяв у порядок та спосіб, передбачений законом, начальником Приморського ВДВС за наслідками розгляду заяви Фірми «Полімед» від 11.04.2025 року, правомірно було відмовлено з цих підстав у вжитті заходів реагування, зазначених в заяві.
Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення та у відповідності до ст.451 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заявлених вимог про визнання дії начальника Приморського ВДВС щодо відмови у задоволенні заяви представника Фірми «Полімед» від 11.04.2025 року у виконавчому провадженні №77552256, оформленої листом від 18.04.2025 року - неправомірними; зобов'язання усунути порушення права власності Фірми «Полімед» шляхом зняття арешту з грошових коштів Фірми «Полімед», що накладений постановою державного виконавця від 21.03.2025 року, у фінансових установах (АТ «КІБ», Казначейства України, АТ КБ «Приватбанк» - два рахунки, АТ «ПУМБ»), шляхом зняття арешту з майна Фірми «Полімед», що накладений постановою державного виконавця від 21.03.2025 року.
В іншій частині провадження необхідно закрити з наведених вище підстав згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Статтею 447-1 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежного від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.
З поданої скарги вбачається, що предметом оскарження, окрім іншого є неправомірні дії начальника Приморського ВДВС щодо відмови в задоволенні заяви боржника від 11.04.2025 року про скасування п.3 постанови від 21.03.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77552256, а також постанови від 21.03.2025 року у цьому виконавчому провадження щодо стягнення виконавчого збору, а також в частині зобов'язання начальника виконавчої служби усунути порушення шляхом скасування п.3 постанови від 21.03.2025 року про відкриття виконавчого провадження №77552256 та постанови від 21.03.2025 року про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», вказані дії та рішення підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
В зв'язку з цим, провадження по справі в цій частині вимог підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Крім цього, суд враховує, що ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про розстрочку виконання рішення у справі №203/3047/23, була винесена 24.03.2025 року, тобто після відкриття виконавчого провадження №77552256 та винесення постанов про стягнення виконавчого збору, арешт майна та коштів боржника.
Така, розстрочка в силу положень ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для скасування раніше накладеного арешту, метою якого є забезпечення реального виконання рішення суду, яке на теперішній час в повному обсязі боржником не виконано, хоча і виконується останнім згідно встановленого судом графіку розстрочки.
За вказаних обставин, оскільки при відкритті провадження по справі, державний виконавець визначаючи та стягуючи виконавчий збір та накладаючи арешт на майно та кошти боржника, діяв у порядок та спосіб, передбачений законом, начальником Приморського ВДВС за наслідками розгляду заяви Фірми «Полімед» від 11.04.2025 року, правомірно було відмовлено з цих підстав у вжитті заходів реагування, зазначених в заяві.
При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Прийнята судом ухвала відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Фірми «Полімед» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 25 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 10.02.2026 року.
Судді: