Провадження № 22-ц/803/2744/26 Справа № 216/4427/25 Суддя у 1-й інстанції - ГАЙТКО Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
10 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 216/4427/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П
сторони:
позивач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козаренко Софія Вікторівна, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року, яке ухвалено суддею Гайтко Л. А. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В травні 2025 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовну заяву мотивовано тим, що на підставі Кредитного договору № 2001101135701, укладеного 12 серпня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 1 000 грн, який пізніше було збільшено до 25 200 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, у зв'язку з чим, станом на 02 лютого 2025 року, за кредитним договром утворилась заборгвоаність в загальному розмірі 41 259,53 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 25 102,58 грн та заборгованості за процентами в розмірі 16 156,95 грн.
Позивачем було направлено на адресу відповідача письмову вимогу, однак заборгованість не погашена.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у сумі 41 259,53 грн витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом обставин справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач повідомлення про виклик до суду не отримав жодного разу, а матеріали справи не містять підтвердження того що він особисто під підпис був повідомлений про розгляд зазначеної справи.
Крім того апелянт зазначає, що згідно постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2020 року № 62 «Про затвердження змін до Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг» банки зобов'язані чітко інформувати клієнтів у смс-повідомленнях, інтернет-банкінгу, месенджері чи електронною поштою (залежно від того, який канал зв'язку обрав споживач) про суму коштів на поточному рахунку клієнта та окремо про розмір кредитного ліміту його картки. Однак позивач, в порушення вищевказаних норм, не надав жодних доказів інформування відповідача про збільшення кредитного ліміту.
Позивач не надав повних, чітких та достовірних відомостей, як то передбачено п. 5 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, зокрема щодо типу виданої відповідачу картки, законності зміни банком кредитного ліміту відповідачу, про його повідомлення про такі зміни, щодо погодження процентної ставки та інших умов договору. Крім того, із Договором комплексного банківського обслуговування, на який посилається банк, відповідач особисто під підпис ознайомлений не був. Враховуючи зазначене, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Договір комплексного банківського обслуговування неодноразово змінювалися самим Позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Договір комплексного банківського обслуговування у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Договір комплексного банківського обслуговування, який містяться в матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12 серпня 2018 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів, комісій за користування кредитними коштами.
Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до 12 серпня 2019 року, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом лише по 12 серпня 2019 року. Отже, враховуючи вищенаведене, вимоги про стягнення відсотків за користування кредитними коштами взагалі не підлягали задоволенню.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 12 серпня 2018 року ОСОБА_1 підписав Заяву на приєднання до Договору про комплексне банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) № 2001101135701, та своїм підписом підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення такого договору, яка розміщена на сайті банку, в повному обсязі з урахуванням умов надання послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування.
За умовами договору АТ «ПУМБ» відкриває на ім'я клієнта поточний рахунок у гривнях та надає кредитну картку із встановленим кредитним лімітом 1 000 грн, реальна річна процентна ставка складає 47,88%, платіжна дата 30 число місяця, строк дії кредитного ліміту 12 місяців, зі спливом якого кредитний ліміт кожного разу продовжується на такий самий строк за відсутності заперечень будь-якої із сторін.
У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом передбачено застосування процентної ставки на суму основного боргу у розмірі 62% річних.
Відповідно до розділу «Підтвердження та запевнення» вказаної Заяви, підписанням цієї заяви, відповідач надає підтвердження, що ознайомлений з ДКБО, Тарифами банку та цілком згодний. Всі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Також, відповідачем Підписано паспорт споживчого кредиту, яким визначені основні умови кредитування, що співпадають з умовами, зазначеними в Заяві на приєднання.
Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту, 12 серпня 2018 року встановлено кредитний ліміт - 1 000 грн. В подальшому кредитний ліміт змінювався, зокрема 20 січня 2021 року кредитний ліміт збільшено до 25 200 грн.
З виписки по особовому рахунку відповідача, за період з 12 серпня 2018 року по 02 лютого 2025 року, видно операції по видачі готівки через банкомат, сплату за придбання товарів, переказ коштів, погашення заборгованості згідно договору та погашення заборгованості за відсотками, тощо.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач періодично вносив кошти на погашення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам. Останній раз відповідачем внесено кошти на погашення тіла кредиту 04 лютого 2021 року в сумі 1 238,34 грн.
Станом на 02 лютого 2025 року за відповідачем значиться заборгованість за кредитним договором в розмірі 41 259,53 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 25 102,58 грн та заборгованості за процентами в розмірі 16 156,95 грн. Нарахування заборгованості по відсоткам було проведено до 30 травня 2022 року.
АТ «ПУМБ» направлено відповідачу ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) від 04.02.2025 про наявність заборгованості та необхідність її сплати, попереджено про наслідки невиконання цієї вимоги.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконував умови договору в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з нього на користь позивача АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 2001101135701 від 12 серпня 2018 року, у визначеному позивачем розмірі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
У ч. 2 ст. 16 ЦК України законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також зазначив можливість суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( у тому числі сплатити гроші ), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що 12 серпня 2018 року ОСОБА_1 підписав Заяву № 2001101135701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), та своїм підписом підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення такого, яка розміщена на сайті банку, в повному обсязі з урахуванням умов надання послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО.
У Заяві на приєднання до Договору вказано, що клієнт підписанням цієї заяви підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.uа, в повному обсязі з урахуванням умов наданих усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги в тому, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладенням договору страхування, підписання заяви підтверджую свою згоду на укладення договору страхування на зазначених умовах.
У розділі Заяви «Підтвердження та запевнення», зокрема зазначено, що відповідач, підписанням цієї Заяви надав підтвердження та запевнення що: він ознайомлений із ДКБО, тарифами банку та цілком згоден з ними; всі умови ДКБО відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
За умовами договору, АТ «ПУМБ» відкриває на ім'я клієнта поточний рахунок у гривнях та надає кредитну картку із встановленим кредитним лімітом 1 000 грн, реальна річна процентна ставка складає 47,88%, платіжна дата 30 число місяця, строк дії кредитного ліміту 12 місяців, зі спливом якого кредитний ліміт кожного разу продовжується на такий самий строк за відсутності заперечень будь-якої із сторін.
У випадку виникнення простроченої заборгованості за кредитом передбачено застосування процентної ставки на суму основного боргу у розмірі 62% річних.
Крім того, 12 серпня 2018 року ОСОБА_1 підписав «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит». У Паспорті споживчого кредиту зазначено детальну інформацію про кредитодавця, суму кредиту, строк кредитування; мета отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту; розмір реальної річної процентної ставки та інші умови.
Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт.
Так, згідно пункту 4.3.6.4 частини 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого кредитного ліміту або закрити кредитний ліміт взагалі за умови інформування клієнта шляхом направлення СМС-повідомлення на номер мобільного телефону. В СМС-повідомленні про зміну розміру кредитного ліміту банк повідомляє клієнту новий розмір кредитного ліміту. У разі незгоди клієнта із зміненим розміром кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19 Розділу ІІ цього договору клієнт протягом 30 календарних днів повинен звернутися до банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію після отримання вказаного СМС-повідомлення банку згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою.
Банк, взяті на себе зобов'язання, виконав у повному обсязі, та перерахував відповідачці кредитні кошти.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту, відповідачу за наданим кредитом неодноразово було збільшено кредитний ліміт, останній раз кредитний ліміт встановлено у розмірі 25 200 грн.
Не можуть бути прийняті до уваги посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції правових висновків, викладених постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки зазначена справа не є релевантною до справи, яка переглядається, за фактичними обставинами, оскільки у самій підписаній відповідачкою заяві на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування викладені усі суттєві умови, притаманні кредитному договору строк кредитування, сума кредиту, порядок пролонгації договору, розмір процентів користування кредитними коштами, що виключає необхідність звертатися до інших документів Банку (Публічної пропозиції тощо) для з'ясування змісту спірних правовідносин.
Оскільки, умови кредитуваня узгоджено сторонами у Заяві № 2001101135701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) від 12 серпня 2018 року, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про узгодження умов кредиту підписанням Паспорту споживчого кредиту.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до розрахунку заборгованості, внаслідок порушення відповідачем зобов'язань зі своєчасного погашення заборгованості, станом на 02 лютого 2025 року, утворилась заборгованість у розмірі 41 259,53 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 25 102,58 грн та заборгованості за процентами в розмірі 16 156,95 грн.
До матеріалів справи долучено виписку за рахунком ОСОБА_1 , де відображено усі операції за картковим рахунком.
З наведеного вбачається, що відповідач отримав кредит, користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Відповідач не надав, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості перед АТ «ПУМБ», не довів відсутності заборгованості.
Крім того суду не надано належних доказів незгоди відповідача зі зміненими розмірами кредитного ліміту та його звернень до позивача з відповідними заявами, а тому нарахування відсотків проведено позивачем у межами строку кредитування.
Не можуть бути прийняті до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що надані банком Умови і Правила надання банківських послуг, не можуть розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин, оскільки у самій підписаній відповідачем Заяві на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування викладені усі суттєві умови, притаманні кредитному договору строк кредитування, сума кредиту, порядок пролонгації договору, розмір процентів користування кредитними коштами, що виключає необхідність звертатися до інших документів Банку (Публічної пропозиції тощо) для з'ясування змісту спірних правовідносин.
Колегія суддів зазначає, що відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін повідомлявся судом належним чином, що підтверджується документально, та додатково повідомлявся за допомогою оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козаренко Софія Вікторівна,- залишити без задоволення.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: