г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/545/26
Номер провадження 1-кс/213/48/26
11 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у судовому засіданні матеріали клопотання слідчого СВ ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке подане в межах кримінального провадження №12026041740000028 від 05 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про арешт майна,
Слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, погодженим із прокурором.
В клопотанні вказує, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026041740000028 від 05 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України встановлено, що 05 лютого 2026 року у період з 13:01 по 13:04 год., знаходячись у приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, Інгулецький район, вул. Панаса Мирного, буд. 11, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, реалізуючи який, він, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, впевнившись у відсутності ймовірних свідків - очевидців та в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, супереч інтересам власника, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу до майна, яке знаходиться у приміщені магазину на полицях, викрав товар: бездротові навушники «HAVIT HV-H632BT» чорного кольору, вартістю 332,50 грн, та кліщі затискні універсальні сталеві, вартістю 82,50 грн у кількості 3-х шт., які в подальшому заховав у рюкзак, який був у нього.
Підійшовши до касової зони, ОСОБА_4 , був помічений працівником магазину. Усвідомлюючи, що його дії були помічені працівником магазину, ОСОБА_4 змінив свій протиправний умисел на відкрите викрадення чужого майна, реалізовуючи його, не зважаючи на те, що працівник магазину, намагався затримати його при виході з приміщення магазину та кричав йому, щоб він зупинився і залишив майно, однак останній, на зауваження не реагував, побіг у невідомому напрямку, тим самим привласнив чуже майно, чим спричинив ТОВ «Вигідна покупка» майнової шкоди на загальну суму 580,00 грн.
Слідчий вказує, що у скоєнні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого 06 лютого 2026 року затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, у останнього в ході обшуку його особистих речей виявлено та вилучено:
1) рюкзак чорного кольору «Nike», з особистими речами, упаковано у спеціальний пакет НПУ PSP 4318046; 2) мобільний телефон Redmi чорного кольору у чохлі заблокований з паролем (інші відомості не відомо) упаковано в спеціальний пакет NPU6082049.
Також в ході проведення подальшого досудового розслідування, свідок у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , видав для огляду та приєднання до матеріалів кримінального провадження навушники маркуванням «Havit H636BT» у коробці, які упаковано в спеціальний пакет СУ НПУ № PSP2115242.
Вищевказані речі визнано і приєднано до матеріалів кримінального провадження як речові докази.
З метою збереження речових доказів просить накласти арешт на вказане майно.
Особи, які викликались в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просить задовольнити. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідив матеріали клопотання, приходжу до такого.
Так, в провадженні СВ ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041740000028 від 05 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Згідно з протоколом затримання від 05 лютого 2026 року у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: 1) рюкзак чорного кольору «Nike», з особистими речами, упаковано у спеціальний пакет НПУ PSP 4318046; 2) мобільний телефон Redmi чорного кольору у чохлі заблокований з паролем (інші відомості не відомо) упаковано в спеціальний пакет NPU6082049.
Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 06 лютого 2026 року протоколу огляду речей, останій видав добровільно для огляду навушники з маркуванням «Havit H636BT» у коробці, які упаковано в спеціальний пакет СУ НПУ № PSP2115242.
Постановою слідчого СВ ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 06 лютого 2026 року вищевказане майно визнано як речові докази та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас, ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Поряд з цим, статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Ч.1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч.3 ст.168 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно зі ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є арешт майна.
З огляду на викладене, аналіз клопотання про накладення арешту на майно дає підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК та містить правові підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, оскільки майно, на яке просить слідчий накласти арешт, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, має доказове значення у справі, з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі вищенаведеного, керуючись вимогами ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке подане в межах кримінального провадження №12026041740000028 від 05 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: 1) рюкзак чорного кольору «Nike», з особистими речами, які упаковано у спеціальний пакет НПУ PSP 4318046; 2) мобільний телефон «Redmi» чорного кольору у чохлі заблокований з паролем (інші відомості не відомо) упаковано в спеціальний пакет NPU6082049, які було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку особистих речей затриманого ОСОБА_4 , 1996 року народження, із забороною відчуження, розпорядження та/або користування; а також: 3) навушники з маркуванням «Havit H636BT» у коробці, які упаковано в спеціальний пакет СУ НПУ №PSP2115242, які видав для огляду та приєднання до матеріалів кримінального провадження свідок у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , 1997 року народження, із забороною відчуження, розпорядження та/або користування.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1