Справа № 524/9811/25
Провадження 1-кп/524/258/26
11.02.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025170500000983 від 30.05.2025 року відносно вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, -
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначенням розміру застави, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що обвинувачений може ухилитись від явки до суду, також скоїв тяжке кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, не має постійного місця роботи та заробітку, також усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується, може ухилитися від суду, тому застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Суд вислухавши думку учасників судового процесу, захисника ОСОБА_4 , який заперечує проти задовлення клопотання прокурора, просить суд змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт , оскільки прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені та є припущеннями,у випадку задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 просить визначити суду розмірі застави , обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав думку захисника, розглянувши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 331 ч.1 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною п'ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 22.12.2025 року спливає 19.02.2026 року.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого, у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років , знаходячись на волі він може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які не допитані судом та з якими проживає в одному місті , також обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду,також суд враховує особу обвинуваченого, який на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, ніде не працює, тобто не має офіційних джерел для існування , раніше судимий за ст. 185 ч.2, ст. 186 ч.2 КК України, 01.04.2025 року згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова був умовно достркоово звільнений для проходження військової служби за контрактом, на шлях виправлення не став, так як через незначний строк вчинив нове кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим вище зазначене свідчить про наявність ризиків переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливості скоювати інші злочини. Суд вважає недостатнім застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а тому відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи зависунутим їйобвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
На підставі викладеного , суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, та є підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме з 11.02.2026 року до 11.04.2026 року включно.
Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний із тримання під вартою у виді цілодобового домашнього арешту , то суд, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість скасування, зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , а альтернативні запобіжні заходи, як вище зазначив суд не забезпечать достатній рівень гарантії його належної процесуальної поведінки.
Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_5 значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно положень ст. 183 ч.4 п.1 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки злочин у якому висунуте органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_5 вчинений із погрозою застосування насильства, то суд вважає не визначати у даному кримінальному провадженні при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заставу, тому в цій частині клопотання захисника ОСОБА_4 про визначення розміру застави також не підлягає задоволенню.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369, 372, 392, 394 ч.5, ст. 395 ч.2 п. 1-1 КПК України, суд , -
Клопотання, заявлене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 11.02.2026 року до 11.04.2026 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та визначення розміру застави відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Головуючий суддя : ОСОБА_6