Справа № 157/756/25
Провадження №2/157/61/26
(заочне)
10 лютого 2026 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося через систему «Електронний суд» у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 142600 від 05 серпня 2020 року у розмірі 14 580 гривень, з яких: 3 000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 11 580 гривень - прострочена заборгованості за процентами, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок. В обґрунтування вимог зазначає, що 28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 05.08.2020 між ТОВ «ЗАЙМЕР» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 142600 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписавши договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором, на наступних умовах: сума виданого кредиту - 3 000 гривень; дата надання кредиту - 05 серпня 2020 року; строк кредиту - 13 днів; валюта кредиту: UAH; стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних. Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 14 580 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3 000 гривень; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 11 580 грн. Згідно з п. 2.4. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів. На підтвердження виконання товариством п. 2.4 кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» від 24.02.2025, відповідно до якої 05.08.2020 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3 000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів. Згідно з умовами п. 6.1 договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 6.2 договору сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у договорі реквізитів і зобов'язуються своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несуть ризик настання пов'язаних із цим несприятливих наслідків. На виконання вимог ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, на адресу відповідачки ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 142600 від 05 серпня 2020 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена останньою без виконання. Орієнтовний розмір судових витрат ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді щодо стягнення заборгованості за кредитним договором складає 12 922 грн 40 коп., згідно з розрахунком: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №142600 від 05.08.2020 (1 година) - 2 000 грн; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики (2,5 години) - 5 000 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи (1,5 година) - 3 000 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500 грн. На підставі вищевикладеного, орієнтовний розрахунок судових витрат ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» у зв'язку з невиконанням своїх фінансових зобов'язань ОСОБА_1 в рамках кредитного договору становить 12 922 грн 40 коп., у тому числі 10 500 грн - витрати на професійну правову допомогу та 2 422 грн 40 коп. - сплачений судовий збір за подачу до суду позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості.
Представник позивача Пархомчук С.В. у судове засідання не з'явився, подав заяву, з якої вбачається, що він просить справу розгляду у його відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причину неявку не повідомила.
За таких обставин та з огляду на те, що представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи, ухвалою суду від 10 лютого 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, та у встановлений законом або договором строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зобов'язанням.
Суд встановив, що 05 серпня 2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 142600, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3 000 гривень на строк 13 днів, тобто до 05 серпня 2020 року зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 730 % річних від суми кредиту, в розрахунку 2 % на добу від суми кредиту.
Згідно з умовами кредитного договору № 142600 від 05 серпня 2020 року ОСОБА_1 зобов'язалася своєчасно повернути кредит, нараховані проценти за користування кредитом, на умовах, передбачених договором.
ТОВ «ЗАЙМЕР» виконало зобов'язання за договором, перерахувавши 05.08.2020 на платіжну карту відповідачки кошти у розмірі 3 000 грн, що підтверджується повідомленням директора ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» Ткаченко Д. № 1612/02 від 06 лютого 2025 року (номер транзакції: 29663-20459-96107).
Проте, у порушення умов кредитного договору відповідачка зобов'язання по кредиту не виконала належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредиту, розмір якої станом на 13 січня 2025 року складає 14 580 грн, з яких: 3 000 гривень - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 11 580 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором № 142600 від 05 серпня 2020 року, доказів на спростування якої ОСОБА_1 не надала.
За змістом ст. ст. 626, 628 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» .
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Кредитний договір між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 142600 від 05 серпня 2020 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року, до позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 14 580 грн, з яких: 3 000 грн - тіло кредиту, 11 580 - залишок по відсотках.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК)
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога).
Відповідачка ОСОБА_1 умови кредитного договору № 1142600 від 05 серпня 2020 року не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту у вищезазначеному розмірі.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» є обґрунтованими та їх належить задовольнити.
Оскільки позов задоволено у повному об'ємі, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», понесені останнім та документально підтвердженні витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правничу допомогу покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У частинах 4-6 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачка клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не подавала.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (п. 5.39. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник позивача подав до суду договір про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, згідно з п. 3.1. якого вартість правової допомоги адвоката (гонорару) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата) та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2 000 грн за одну годину фактично витраченого часу за надання правової допомоги, та акт отримання правової допомоги від 26 травня 2025 року з описом робіт, виконаних адвокатом: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 142600 від 05.08.2020 - 1 год, вартість 2 000 грн, складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви) моніторинг аналізу судової практики - 2,5 год, вартість 5 000 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи - 1,5 год, вартість 3 000 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції, - 500 грн; загальна вартість виконаних робіт становить 10 500 грн.
Таким чином, позивачем надано докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд враховує, що хоча позов задоволено повністю, однак розмір витрат на правову допомогу 10 500 грн не відповідає засадам цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, а тому належить зменшити цей розмір до 5 000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам цієї справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 7 422 гривні 40 копійок.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 78 - 81, 141, 142, 263 - 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ, код ЄРДПОУ 42228158) заборгованість по кредитному договору № 142600 від 05 серпня 2020 року у сумі 14 580 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень, з яких: 3 000 гривень - заборгованість по кредиту; 11 580 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати у розмірі 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосереднього до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Головуючий: О.В. Антонюк