Справа № 991/4218/25
Провадження № 1-кп/991/151/25
06 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000356 від 11.07.2024, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Петрівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про повернення обвинувального акта,
установив:
І. Історія кримінального провадження
12.05.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 13.05.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
04.08.2025 прокурором через канцелярію суду подано обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 повернуто прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням, поданий до суду 04.08.2025 під час підготовчого провадження, у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.10.2025 ухвалу Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 про повернення прокурору обвинувального акта із зміненим обвинуваченням в кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України, скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
ІІ. Зміст та доводи клопотань захисника
Під час судового засідання 06.02.2026 захисник ОСОБА_5 подав клопотання про повернення обвинувального акта, в якому зазначив, що 12.05.2025 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, а 17.07.2025 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX від 17.06.2025, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме в абзаці першому слова і цифри «від 500 до 2000» замінено словами і цифрами «від 750 до 2500».
У подальшому, 04.08.2025 прокурором ОСОБА_3 до суду подано обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України. Обвинувальним актом із зміненим обвинуваченням від 04.08.2025 фактично змінено та істотно розширено обсяг обвинувачення, а саме збільшено суму ймовірно недостовірно задекларованих відомостей з 501 (1 5 17 618 грн) до 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 294 000 грн.
На думку адвоката, обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а допущені порушення є такими, що не можуть бути усунуті під час судового розгляду, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта із зміненим обвинуваченням від 04.08.2025 не були долучені обов'язкові додатки, а саме відсутні: розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта; розписка захисника про отримання копії обвинувального акта; реєстр матеріалів досудового розслідування; розписки підозрюваного та захисника про отримання реєстру.
Захисник вважає, що за своєю суттю зміна прокурором обвинувачення в суді відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 110 КПК України також є процесуальним рішенням, у формі зміненого обвинувального акта, який також повинен відповідати вимогам КПК України. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України щодо процесуального порядку складання обвинувального акта у кримінальному провадженні, переліку відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов'язковому порядку мають бути долучені до нього. З огляду на це, обвинувальний акт не є документом, яким завершено досудове розслідування. Подання прокурором 04.08.2025 обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням без відновлення досудового розслідування, складання нового реєстру матеріалів, повідомлення про завершення досудового розслідування та виконання вимог ст. 290 - 293 КПК України свідчить про те, що цей документ не може вважатися обвинувальним актом у розумінні закону.
У матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження вручення зазначених документів, що прямо суперечить вимогам ст. 291, 293 КПК України. Водночас, відповідні додатки містяться у матеріалах первісного обвинувального акта від 09.05.2025, що підтверджує порушення вимог закону саме при поданні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням.
Крім того, обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням не був вручений ані обвинуваченому, ані його захиснику, що порушує вимоги ст. 293 КПК України та позбавляє сторону захисту можливості належним чином підготуватися до захисту проти нового формулювання обвинувачення. Невручення обвинувального акта є самостійною та достатньою підставою для його повернення відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Відтак, обвинувальний акт від 04.08.2025 із зміненим обвинуваченням: не відповідає вимогам ст. 291 КПК України; не містить обов'язкових додатків, передбачених ч. 4 ст. 291 КПК України; не був вручений обвинуваченому та захиснику, що суперечить ст. 293 КПК України; був використаний для недопущення закриття кримінального провадження у порядку п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зазначені порушення є істотними та такими, що унеможливлюють подальший судовий розгляд, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. При цьому повернення обвинувального акта не суперечить правовим висновкам, викладеним в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.10.2025.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Захисник ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання про повернення обвинувального акта та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що обвинувальний акт від 09.05.2025 є нечинним і не створює жодних процесуальних наслідків, як і додатки до нього. Посилався на те, що відповідно до вимог ст. 293 КПК України змінений обвинувальний акт йому не вручався належним чином.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав доводи свого захисника, зазначивши, що сторона обвинувачення посилалася на нові обставини, у зв'язку з чим не виключає можливості зміни змісту реєстру матеріалів досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим. Зазначив, що обвинувальний акт у первинній редакції відповідав вимогам КПК України та був поданий разом із реєстром матеріалів досудового розслідування і розписками про їх отримання. Надалі, на підставі ст. 338 КПК України, прокурором змінено обвинувачення в суді. До матеріалів провадження долучено лист від 04.08.2025 про скерування зміненого обвинувального акта захиснику та обвинуваченому, що останні підтвердили в судовому засіданні. Крім того, 07.08.2025 обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням вручено обвинуваченому в суді. Вимоги ч. 2 ст. 338 КПК України виконано, а положення КПК України не передбачають обов'язку повторного складання реєстру матеріалів досудового розслідування чи долучення розписок у разі зміни обвинувачення під час судового розгляду. У судовому засіданні захисник та обвинувачений підтвердили отримання обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням, у зв'язку з чим немає підстав вважати, що їхні процесуальні права порушені.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Дослідивши зміст клопотання про повернення обвинувального акту, а також додані матеріали, заслухавши думки осіб, які беруть участь у його розгляді, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 цього Кодексу (ч. 4 ст. 110 КПК України). У свою чергу, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, серед іншого, з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України). Тобто, для прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України, суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України. При цьому, на думку Суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов'язком суду, підставою для повернення обвинувального акта не може бути будь-яка його невідповідність вимогам цього Кодексу, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду. Отже, у кожному випадку суд має перевірити, чи створює певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України перешкоди для судового розгляду.
Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (1); анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (2); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (3); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (3-1); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора (4); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (5); обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання (6); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (7); підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими (7-1); розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування) (8); розмір пропонованої винагороди викривачу (8-1); дату та місце його складення та затвердження (9). Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Основні тези клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення зміненого обвинувального акту від 04.08.2025 полягають в тому, що: обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням від 04.08.2025 не відповідає вимогам закону, оскільки не містить обов'язкових реквізитів та додатків, передбачених ч. 4 ст. 291 КПК України; до зміненого обвинувального акта не долучено (розписок підозрюваного та захисника про отримання його копії; реєстру матеріалів досудового розслідування; розписок про отримання реєстру), натомість такі документи містилися лише в матеріалах первісного обвинувального акта; змінений обвинувальний акт не був вручений обвинуваченому та його захиснику, що суперечить вимогам ст. 293 КПК України та порушує право на захист; прокурор істотно збільшив обсяг інкримінованого обвинувачення ОСОБА_4 ; подання зміненого акта без відновлення досудового розслідування, складання нового реєстру та виконання вимог ст. 290 - 293 КПК України свідчить про недотримання процесуального порядку; змінений обвинувальний акт був поданий з метою недопущення закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Дослідивши зміст обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024, реєстр матеріалів досудового розслідування, а також матеріали, долучені стороною захисту встановлено такі факти та обставини:
- 12.05.2025 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, в якому викладено таке формулювання обвинувачення: ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи суб'єктом декларування в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, вніс завідомо недостовірні відомості у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, а саме у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» не відобразив відомості про житловий будинок загальною площею 236,8 м. кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0636, яка розташована по АДРЕСА_2 , щодо яких він з 12.05.2020 набув право користування, а з 25.09.2020 отримав можливість опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Також, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи суб'єктом декларування в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, повторно, вніс завідомо недостовірні відомості в поданих деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 та 2023 роки, а саме не відобразив повторно у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» відомості про житловий будинок загальною площею 236,8 м. кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0636, яка розташована по АДРЕСА_2 , щодо яких він з 12.05.2020 набув право користування, а з 25.09.2020 отримав можливість опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Вартість нерухомості (житлового будинку загальною площею 236,8 м. кв. та земельної ділянки площею 0,12 га) відповідно до договору склала на загальну суму 1 517 618 грн, а фактично сплачена сума, з урахуванням попередньої оренди, становила щонайменше 122 000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долару США становило 3 294 000 грн. Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом час подання ОСОБА_4 29.01.2024, 27.02.2024 та 31.03.2024 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування становив 3028 грн. Таким чином, відомості, які подані ОСОБА_4 в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік, відрізняються від достовірних на загальну суму 1 517 618 грн, тобто щонайменше в 501 прожитковий мінімум для працездатних осіб. До цього обвинувального акта додані розписки підозрюваного та його захисника, а також реєстр матеріалів;
- 17.07.2025 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX від 17.06.2025, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме в абзаці першому слова і цифри «від 500 до 2000» замінено словами і цифрами «від 750 до 2500»;
- 04.08.2025 прокурором ОСОБА_3 до суду подано обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України. У тексті цього акта прокурором зазначено, що наразі встановлено підстави для зміни обвинувачення у кримінальному провадженні, зокрема з огляду на Закон України № 4496-IX від 17.06.2025 (набув чинності 17.07.2025), яким внесено зміни до ст. 366-2 КК України. Водночас, як установлено досудовим розслідуванням, 25.09.2020 ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_6 придбали в ОСОБА_7 житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га за цією ж адресою, загальною вартістю, з урахуванням попередньої оренди 122 000 доларів США, що за офіційним курсом на дату придбання становило 3 294 000 грн. Відтак, з огляду на цей факт, ОСОБА_4 була відома реальна вартість нерухомого майна (3 294 000 грн), яку було оплачено ОСОБА_7 та яку він, як суб'єкт декларування, повинен був вказати в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік. Ця сума коштів на момент подання ОСОБА_4 декларацій становила 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказана інформація (реальна вартість майна) була відома ОСОБА_4 на момент укладення правочинів з купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_7 , а також на час подання ОСОБА_4 щорічних декларацій. Відтак, вартість майна, яка зазначена в договорі, не є визначальною для кваліфікації дій ОСОБА_4 , водночас, визначальною є фактично сплачена сума за нерухоме майно ОСОБА_7 , зокрема 3 294 000 грн. Ця сума коштів є підставою для обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366-2 КК України. З урахуванням наведеного положення Закону України № 4496-IX від 17.06.2025 не можуть бути застосовані до кримінального провадження № 52024000000000356. Отже, з метою конкретизації та уточнення фактичних обставин, а також формулювання обвинувачення ОСОБА_4 , їх слід змінити в частині визначення вартості майна, з якої слід обраховувати різницю незадекларованих відомостей, що відрізняються від достовірних, у прожиткових мінімумах для працездатних осіб. Формулювання обвинувачення змінено та викладено таким чином: «Відомості, які подані ОСОБА_4 в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік відрізняються від достовірних, відомих йому на момент подання декларацій, на загальну суму 3 294 000 грн, тобто в 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Отже, ОСОБА_4 , будучи суб'єктом декларування, обвинувачується в умисному внесенні завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму в 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021 рік, та вчиненні цих же дій повторно у деклараціях за 2022 рік та 2023 рік»;
- 04.08.2025 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 направлено обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням від 04.08.2025;
- ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 повернуто прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням, поданий до суду 04.08.2025 під час підготовчого провадження, у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України, оскільки встановлено істотні невідповідності обвинувального акта із зміненим обвинуваченням вимогам КПК України, які перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі цього акта;
- ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.10.2025 ухвалу суду від 12.09.2025 про повернення прокурору обвинувального акта із зміненим обвинуваченням скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи (ч. 2 ст. 337 КПК України).
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, а також узгодженість викладених обставин з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі оцінювати ці обставини або досліджувати докази на їх підтвердження чи спростування.
Також, Судом враховується висновок Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
З урахуванням того, що в даному кримінальному провадженні уже повертався обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, поданий до суду 04.08.2025, Суд бере до уваги висновок апеляційної інстанції, відповідно до якого прокурор не обмежений правом змінювати обвинувачення шляхом складання та подання до суду зміненого обвинувального акта виключно стадією судового розгляду. Із змісту ухвали апеляційної інстанції від 21.10.2025 вбачається наявність повноважень прокурора на зміну державного обвинувачення шляхом подання до суду зміненого обвинувального акта як на стадії судового розгляду, так і на стадії підготовчого судового розгляду. Отже, на даний час підготовче провадження здійснюється щодо зміненого обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Положення ст. 338 КПК України визначають підстави для зміни обвинувачення в суді, водночас суд апеляційної інстанції в ухвалі від 21.10.2025 дійшов висновку, що прокурор не позбавлений можливості змінювати обвинувачення і на стадії підготовчого провадження за аналогією закону. З реалізацією цих засад кримінального провадження пов'язане право прокурора коригувати первісне обвинувачення з метою зміни обсягу обвинувачення у зв'язку зі встановленням нових фактичних обставин кримінального правопорушення, які також наведені в обвинувальному акті від 04.08.2025.
Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження (ч. 1-2 ст. 338 КПК України).
У складеному прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , визначено обов'язкові та кваліфікуючі ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України.
У положеннях кримінально процесуального законодавства передбачена спеціальна процедура для зміни обвинувачення в суді і це не є завершенням нового досудового розслідування, у цьому випадку прокурор лише реалізує свої процесуальні повноваження на проведення такої дії.
Відтак, у цьому випадку вимоги ч. 4 ст. 291 КПК України щодо додатків (розписок, нового реєстру матеріалів) не підлягають повторному застосуванню, якщо такі документи вже були належно оформлені та наявні в матеріалах провадження. Вимоги ст. 338 КПК України не містять вимоги щодо повторного складання реєстру матеріалів досудового розслідування чи отримання розписок про їх вручення, оскільки такі процесуальні дії передбачені для завершення досудового розслідування (ст. 290 - 293 КПК України щодо звернення до суду з обвинувальним актом), а не для випадку зміни обвинувачення в суді.
До первісного обвинувального акта від 09.05.2025, який був поданий з дотриманням вимог ст. 291, 293 КПК України, було додано реєстр матеріалів досудового розслідування; розписки про отримання обвинувального акта та реєстру.
Суд також враховує, що сторона захисту була обізнана зі змістом зміненого обвинувачення, отримала відповідний змінений обвинувальний акт, що було підтверджено у судовому засіданні, мала достатній час і процесуальні можливості для підготовки до захисту. Відтак, порушення права на захист судом не встановлено.
На переконання Суду, фактично доводи захисника ОСОБА_5 , які зводяться до незгоди зі зміною обвинувачення та неможливістю закриття кримінального провадження під час підготовчого провадження, не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акта або визнання його таким, що не відповідає вимогам закону.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність порушень вимог кримінального процесуального закону, які б унеможливлювали проведення подальшого підготовчого судового провадження, а тому підстави для повернення обвинувального акта відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про повернення обвинувального акта.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1