Справа № 991/4218/25
Провадження № 1-кп/991/151/25
04 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000356 від 11.07.2024, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Петрівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 , подані в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (1) та п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України (2),
установив:
І. Історія кримінального провадження
12.05.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 13.05.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 повернуто прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням, поданий до суду 04.08.2025 під час підготовчого провадження, у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.10.2025 ухвалу Вищого антикорупційного суду від 12.09.2025 про повернення прокурору обвинувального акта із зміненим обвинуваченням в кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України, скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
ІІ. Зміст та доводи клопотань захисника
(1) Під час судового засідання 30.01.2026 захисник ОСОБА_5 подав клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. У клопотанні захисник навів хронологію подій та обґрунтував наявність підстав для закриття кримінального провадження, зазначивши, що 06.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування після повідомлення про підозру становить два місяці та спливав 06.03.2025.
Адвокат зазначив, що 17.02.2025 стороні захисту було вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів провадження. Разом із тим, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування призупиняється лише за умови належного виконання стороною обвинувачення обов'язків, передбачених ч. 2-3 ст. 290 КПК України, тобто відкриття всіх матеріалів досудового розслідування. На переконання захисника, зазначені обов'язки не були виконані стороною обвинувачення, оскільки захисту не було надано доступу до електронних матеріалів, що зберігаються в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування «іКейс», які відповідно до Положення про цю систему є складовою матеріалів досудового розслідування. Лише 28.04.2025 захисник отримав копії електронних файлів, які були наявні у матеріалах кримінального провадження, серед яких виявив відсутність файлів із інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування «іКейс», свідомо припускаючи їх зберігання в іншому томі матеріалів. При цьому, у клопотанні сторони обвинувачення про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження зазначено недостовірні відомості про відсутність електронних носіїв та документів, що зберігаються окремо від матеріалів провадження, тоді як такі матеріали фактично існують.
02.05.2025 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 було надано відповідь на запит, якою підтверджено право сторони захисту на ознайомлення з усіма матеріалами, проте у розпорядженні прокурора відсутні електронні копії. У цей же час, 09.05.2025 детективом Національного бюро ОСОБА_6 надано відповідь на запит, якою підтверджено наявність матеріалів у інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування. Однак, фактично стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України не було надано доступу до всіх матеріалів кримінального провадження, у тому числі до матеріалів «іКейс».
Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України сторона обвинувачення не надала стороні захисту доступу до всіх матеріалів провадження, зокрема не було надано електронних копій матеріалів та не забезпечено доступу до електронних документів, що зберігаються в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування «іКейс». Крім того, у листі прокурора міститься недостовірна інформація про відсутність речових доказів, електронних носіїв інформації та документів, які зберігаються окремо від матеріалів кримінального провадження, тоді як такі матеріали фактично існують і відповідно до Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс» мали бути відкриті стороні захисту. За таких обставин положення ст. 290 КПК України не можуть вважатися виконаними, а отже перебіг строку досудового розслідування з 17.02.2025 не зупинявся. Загальний строк досудового розслідування завершився 06.03.2025, при цьому сторона обвинувачення не зверталася до слідчого судді з клопотанням про його продовження у порядку ч. 4 ст. 219 КПК України.
Фактично досудове розслідування здійснювалося з 06.01.2025 по 12.05.2025, тобто протягом чотирьох місяців та семи днів, що істотно перевищує встановлений законом двомісячний строк. Усі процесуальні дії, вчинені після спливу строку досудового розслідування, є такими, що здійснені межами передбаченого законом строку. Відповідно, строк продовжував свій перебіг і завершився лише 12.05.2025 з моменту надходження обвинувального акта до суду. Відтак, відсутність такого процесуального рішення унеможливлює визнання законності будь-яких слідчих або процесуальних дій, здійснених після вказаної дати та є самостійною підставою для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування. Підсумовуючи, адвокат вважає, що кримінальне провадження № 52024000000000356 від 11.07.2024 демонструє ознаки пропущених строків досудового розслідування.
Також, адвокат послався на сформовану практику Європейського суду з прав людини та Верховного суду, що підтверджує обґрунтованість доводів сторони захисту та свідчить про підстави для задоволення такого клопотання судом. На підставі викладених обставин, адвокат ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження № 52024000000000356 від 11.07.2024 відносно ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
(2) Під час судового засідання 12.09.2025 захисник ОСОБА_5 подав клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. У клопотанні захисник зазначив, що зі змісту обвинувального акту вбачається те, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 366-2 КК України, відповідно до яких відомості, які подані обвинуваченим в деклараціях за 2021 - 2023 роки відрізняються від достовірних на суму 1 517 618 грн (тобто, щонайменше 501 прожитковий мінімум для працездатних осіб).
На його переконання, при розгляді цього питання слід керуватися нормами ч. 3 ст. 479-2 КПК України. На момент набрання чинності 17.07.2025 Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення» від 17.06.2025 № 4496-IX, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 366-2 КК України, в абзаці першому слова і цифри «від 500 до 2000» замінено словами і цифрами «від 750 до 2500». Отже, цими змінами нижній поріг кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення було підвищено з 500 до 750 прожиткових мінімумів.
На момент набрання чинності вказаним Законом ОСОБА_4 інкримінувалося вчинення недостовірного декларування у розмірі 501 прожитковий мінімум для працездатних осіб, на цю суму відомості відрізняються від достовірних. Також, захисник посилається на роз'яснення НАЗК щодо загальних положень щодо відображення відомостей про об'єкти декларування, у яких йдеться про те, що у разі наявності в особи різних відомостей про вартість об'єкта декларування в одному чи різних документах їх пріоритетність визначається в такому порядку: вартість за грошовою оцінкою, зазначена у документах про оцінку майна чи правовстановлюючих документах; вартість згідно з правовстановлюючими документами (договори, свідоцтва тощо). Якщо у правовстановлюючому документі зазначено відомості про ціну і вартість об'єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування вказується вартість об'єкта за його грошовою оцінкою; вартість (наприклад, інвентаризаційна, балансова тощо) згідно з документами технічного характеру (наприклад, у технічному паспорті). З огляду на ці роз'яснення, адвокат вважає, що обвинувачений мав би декларувати вартість житлового будинку 1 517 618 грн, яким він користувався та яка відображена у правовстановлюючих документах. На думку адвоката, застосування нової редакції закону від 17.07.2025 до ОСОБА_4 погіршує його становище. Станом на момент набрання чинності новою редакцією, кримінальна протиправність дій ОСОБА_4 підпадала під стару редакцію закону, нижчий поріг якої становив 501 прожитковий мінімум.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на припинення чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння станом на 17.07.2025, а також положення ч. 3 ст. 479-2 КПК України, існують правові підстави для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав заявлені ним клопотання та просив задовольнити з викладених підстав. Вказав, що кримінальне провадження відносно його підзахисного підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також пункту 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Обґрунтовуючи клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, зазначив, що вимоги ст. 290 КПК України передбачають обов'язок сторони обвинувачення надати стороні захисту доступ до всіх без винятку матеріалів кримінального провадження, однак цього зроблено не було. Зокрема, матеріали, що зберігаються в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування «іКейс», стороні захисту відкриті не були. У зв'язку з невідкриттям матеріалів, що зберігаються в системі «іКейс», у кримінальному провадженні не настав процесуальний наслідок, передбачений ч. 5 ст. 219 КПК України. Таким чином, обчислення строку досудового розслідування не було зупинене та продовжувало спливати. Фактично строк досудового розслідування закінчився 06.03.2026 після спливу двох місяців.
Обґрунтовуючи клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, захисник зазначив, що, на його переконання, стороною обвинувачення вживалися процесуальні заходи з метою унеможливлення розгляду зазначеного клопотання по суті. Наголосив на необхідності застосування положень ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону в часі, вказавши, що у даному кримінальному провадженні, на думку захисту, мала місце певна процесуальна комбінація сторони обвинувачення з метою недопущення закриття кримінального провадження, зокрема шляхом зміни обвинувачення 04.08.2025 на стадії підготовчого судового засідання. Вважає, що унаслідок таких дій було штучно збільшено розмір нібито незадекларованого майна до рівня понад 1000 прожиткових мінімумів, що, на його думку, перешкоджає розгляду клопотання про закриття кримінального провадження та ухваленню відповідного рішення, хоча для цього, як зазначає сторона захисту, наявні всі правові підстави. Станом на 17.07.2025, тобто на момент декриміналізації відповідного діяння, діяла норма кримінального закону, яка була м'якшою для особи, а також чинним залишався первісний обвинувальний акт від 09.05.2025, який надійшов до суду 12.05.2025. Крім того, за словами захисника, станом на 01.08.2025, коли було розпочато розгляд питання щодо закриття кримінального провадження, також діяв обвинувальний акт від 09.05.2025. На думку сторони захисту, саме у зв'язку зі змінами законодавства було змінено обвинувальний акт 04.08.2025, при цьому єдиною підставою для такої зміни стали відповідні зміни законодавства. Захисник вважає, що зміна обвинувачення була здійснена з метою перешкоджання розгляду клопотання про закриття кримінального провадження. У зв'язку з викладеним захисник наполягає на необхідності застосування кримінального закону, який є більш м'яким для особи.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав доводи, висловлені його захисником.
У судовому засіданні 04.04.2026 прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотань про закриття кримінального провадження, вважаючи їх необґрунтованими. Щодо клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України зазначив, що 06.01.2025 було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 , з чого розпочався двомісячний строк досудового розслідування. 17.02.2025 досудове розслідування було завершено та повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів. З 17.02.2025 розпочався процес ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, під час якого перебіг строку досудового розслідування було зупинено. У зв'язку з зловживанням сторони захисту під час ознайомлення з матеріалами обвинуваченням було подано клопотання про встановлення строків для ознайомлення і 02.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді встановлено строк 7 календарних днів для ознайомлення, після спливу якого сторона захисту вважалася такою, що реалізувала своє право. Захисник посилався на нібито невідкриття матеріалів у системі «іКейс», проте слідчим суддею при встановленні строку на ознайомлення було досліджено ці обставини та постановлено судове рішення за результатом цього. Відтак, залишок строку 15 днів почав спливати з 09.05.2025, а обвинувальний акт було скеровано до суду 12.05.2025. Отже, на момент направлення обвинувального акту строк досудового розслідування не сплив. У разі, якщо суд дійде висновку, що сторона захисту фактично не мала можливості ознайомитися з певними матеріалами, передбачена процедура, яка може призвести до визнання таких доказів недопустимими та встановлення порушення права на захист і на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Зокрема, Положенням про систему «іКейс» передбачено, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, розміщеними у Системі, здійснюється слідчим, дізнавачем або прокурором шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів у паперовій формі. Щодо клопотання захисника про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України прокурор зазначив, що під час підготовчого судового засідання суд не наділений повноваженнями закривати кримінальне провадження з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, що відповідає вимогам статті 314 КПК України. Крім того, відповідно до п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження може бути закрите судом, з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою. У даному випадку обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження за цією підставою, однак, на переконання прокурора, немає підстав для ухвалення відповідного рішення на стадії підготовчого судового засідання. Також послався на положення ст. 479-2 КПК України, відповідно до якого суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. За відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. На його переконання, відповідні обставини підлягають встановленню саме під час судового розгляду шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження та доказів. Подане захисником клопотання не передбачене на стадії підготовчого судового засідання, а також сторона захисту не враховує змінений обвинувальний акт. За таких обставин на цьому етапі кримінального провадження неможливо стверджувати, що кримінально протиправне діяння втратило чинність. Встановлення таких обставин можливе лише за результатами судового розгляду після дослідження змісту обвинувального акта та доказів, які їх підтверджують. Окремо звернув увагу на те, що стаття 366-2 КК України не є відсильною до роз'яснень НАЗК, а ґрунтується виключно на Законі України «Про запобігання корупції» у частині визначення суб'єкта декларування.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Дослідивши зміст клопотань, а також додані до них матеріали, заслухавши думки осіб, які беруть участь у його розгляді, Суд дійшов таких висновків.
Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 1-2 ст. 113 КПК України).
Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України). З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене, зокрема: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).
Як зазначала об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.10.2022 в справі № 216/4805/20, строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту повідомлення про завершення досудового розслідування і надання доступу до його матеріалів, а не з фактичного надання такого доступу. Повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті статті 290 КПК є доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації, і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений (постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.11.2025 у справі № 495/341/21).
Виключний перелік підстав закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи закріплено у статті 284 КПК України. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема: втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння; після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи (п. 4-1, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Основні тези клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України зводяться до того, що стороною обвинувачення не було відкрито стороні захисту всі матеріали досудового розслідування, зокрема електронні матеріали, які зберігаються в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування «іКейс». У зв'язку з невиконанням стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України перебіг строку досудового розслідування з 17.02.2025 (моменту вручення повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів стороні захисту) не зупинявся та тривав до його спливу 06.03.2025, тоді як обвинувальний акт було направлено до суду лише 12.05.2025.
Дослідивши зміст обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024, реєстру матеріалів досудового розслідування, а також матеріали, долучені стороною захисту, встановлено такі факти та обставини:
- 11.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про реєстрацію кримінального провадження № 52024000000000356 від 11.07.2024 (п. 1 Розділу 1 Реєстру);
- 06.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України. Як зазначає Суд, то саме з цього моменту розпочався перебіг строку досудового розслідування після повідомлення про підозру, який відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України становить два місяці (п. 49 Розділу 1 Реєстру);
- 17.02.2025 прокурором ОСОБА_3 надано доручення старшому детективу Національного бюро ОСОБА_7 про повідомлення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників про завершення досудового розслідування та надання підозрюваному та його захисникам доступу до матеріалів досудового розслідування (доручення від 17.02.2025, п. 25 Розділу 2 Реєстру);
- 17.02.2025 вручено повідомлення підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України (п. 95 Розділу 1 Реєстру);
- з 17.02.2025 до 09.05.2025 тривало ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 (п. 97 Розділу 1 Реєстру);
- 28.04.2025 захисник отримав копії електронних файлів із матеріалів кримінального провадження та виявив відсутність електронних матеріалів, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування «іКейс»;
- 01.05.2025 сторона обвинувачення подала до Вищого антикорупційного суду клопотання про встановлення строків для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України. Як вбачається зі змісту клопотання адвоката, то в цей же день він звернувся до слідчого судді з клопотанням про ознайомлення з матеріалами судової справи, у межах якого ознайомився з клопотанням сторони обвинувачення про встановлення строків для ознайомлення з матеріалами. Під час ознайомлення ним встановлено, що сторона обвинувачення зазначила про відсутність речових доказів та електронних матеріалів, які зберігаються окремо від матеріалів кримінального провадження, що, на думку захисту, не відповідало дійсності;
- зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 вбачається, що стороні захисту установлено семиденний календарний строк з дня постановлення ухвали, після спливу якого сторона захисту вважатиметься такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів цього кримінального провадження;
- 02.05.2025, 09.05.2025 сторона захисту звернулася до детектива Національного бюро та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням про відкриття всіх матеріалів кримінального провадження, у тому числі електронних, які зберігаються в системі «іКейс», відповідно до вимог ст. 290 КПК України;
- 02.05.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надав відповідь вх. № 07/2-2570ВИХ-25, у якій підтвердив право сторони захисту на ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження та повідомив про відсутність у прокурора електронних копій матеріалів досудового розслідування;
- 09.05.2025 складено та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 відносно ОСОБА_4 , який було вручено обвинуваченому та його захиснику (п. 26 Розділу 2 Реєстру). У цей же день, Національним бюро було надано відповідь вх. № 534-296/13502 на запит адвоката, у якій зазначено, що документі, які були створені в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування «іКейс» долучені до матеріалів кримінального провадження у формі паперових копій електронних документі та розкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Отже, стороні захисту були надані для ознайомлення усі документи, що були створені в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування «іКейс» у встановленому порядку. Однак, за умови надання електронного носія інформації, вказані документи будуть надані адвокату і в електронному вигляді;
- 12.05.2025 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, в якому викладено таке формулювання обвинувачення: ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи суб'єктом декларування в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, вніс завідомо недостовірні відомості у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, а саме у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» не відобразив відомості про житловий будинок загальною площею 236,8 м. кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0636, яка розташована по АДРЕСА_2 , щодо яких він з 12.05.2020 набув право користування, а з 25.09.2020 отримав можливість опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Також, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи суб'єктом декларування в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, повторно, вніс завідомо недостовірні відомості в поданих деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 та 2023 роки, а саме не відобразив повторно у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» відомості про житловий будинок загальною площею 236,8 м. кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0636, яка розташована по АДРЕСА_2 , щодо яких він з 12.05.2020 набув право користування, а з 25.09.2020 отримав можливість опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Вартість нерухомості (житлового будинку загальною площею 236,8 м. кв. та земельної ділянки площею 0,12 га) відповідно до договору склала на загальну суму 1 517 618 грн, а фактично сплачена сума, з урахуванням попередньої оренди, становила щонайменше 122 000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долару США становило 3 294 000 грн. Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом час подання ОСОБА_4 29.01.2024, 27.02.2024 та 31.03.2024 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування становив 3028 грн. Таким чином, відомості, які подані ОСОБА_4 в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік, відрізняються від достовірних на загальну суму 1 517 618 грн, тобто щонайменше в 501 прожитковий мінімум для працездатних осіб;
- 17.07.2025 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX від 17.06.2025, яким внесено зміни до ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме в абзаці першому слова і цифри «від 500 до 2000» замінено словами і цифрами «від 750 до 2500»;
- 01.08.2025 під час підготовчого судового засідання Судом було поставлено на розгляд сторін питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження, оскільки 17.07.2025 набрав чинності Закон України № 4496-IX від 17.06.2025, яким внесено зміни до кримінального закону, зокрема до ч. 1 ст. 366-2 КК України, що підвищують нижній поріг, з якого настає кримінальна відповідальність;
- 04.08.2025 прокурором ОСОБА_3 до суду подано обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні № 52024000000000356 від 11.07.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2 КК України. У тексті цього акта прокурором зазначено, що наразі встановлено підстави для зміни обвинувачення у кримінальному провадженні, зокрема з огляду на Закон України № 4496-IX від 17.06.2025 (набув чинності 17.07.2025), яким внесено зміни до ст. 366-2 КК України. Водночас, як установлено досудовим розслідуванням, 25.09.2020 ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_8 придбали в ОСОБА_9 житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,12 га за цією ж адресою, загальною вартістю, з урахуванням попередньої оренди 122 000 доларів США, що за офіційним курсом на дату придбання становило 3 294 000 грн. Відтак, з огляду на цей факт, ОСОБА_4 була відома реальна вартість нерухомого майна (3 294 000 грн), яку було оплачено ОСОБА_9 та яку він, як суб'єкт декларування, повинен був вказати в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік. Ця сума коштів на момент подання ОСОБА_4 декларацій становила 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказана інформація (реальна вартість майна) була відома ОСОБА_4 на момент укладення правочинів з купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_9 , а також на час подання ОСОБА_4 щорічних декларацій. Відтак, вартість майна, яка зазначена в договорі, не є визначальною для кваліфікації дій ОСОБА_4 , водночас, визначальною є фактично сплачена сума за нерухоме майно ОСОБА_9 , зокрема 3 294 000 грн. Ця сума коштів є підставою для обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366-2 КК України. З урахуванням наведеного положення Закону України № 4496-IX від 17.06.2025 не можуть бути застосовані до кримінального провадження № 52024000000000356. Отже, з метою конкретизації та уточнення фактичних обставин, а також формулювання обвинувачення ОСОБА_4 , їх слід змінити в частині визначення вартості майна, з якої слід обраховувати різницю незадекларованих відомостей, що відрізняються від достовірних, у прожиткових мінімумах для працездатних осіб. Формулювання обвинувачення змінено та викладено таким чином: «Відомості, які подані ОСОБА_4 в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021, 2022 та 2023 рік відрізняються від достовірних, відомих йому на момент подання декларацій, на загальну суму 3 294 000 грн, тобто в 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Отже, ОСОБА_4 , будучи суб'єктом декларування, обвинувачується в умисному внесенні завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму в 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2021 рік, та вчиненні цих же дій повторно у деклараціях за 2022 рік та 2023 рік».
Наказом Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора, Ради суддів України, Вищого антикорупційного суду від 15.12.2021 року № 175/390/57/72 затверджено Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс», яке визначає мету, основні завдання та функції, структуру, суб'єктів, користувачів, а також загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування «іКейс» у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України.
Матеріали досудового розслідування, які містяться у Системі, передаються, їх копії чи примірники надаються в електронній формі, а за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, які їх передають чи надають, - у паперовій формі. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, розміщеними у Системі, здійснюється слідчим, дізнавачем, прокурором шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів, з дотриманням вимог статей 221, 222 КПК України (п. 39-40 Розділу VI Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс»).
Відкриття матеріалів досудового розслідування, що містяться у Системі, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених у порядку, визначеному цим пунктом. Скановані копії матеріалів кримінального провадження або документи в електронному вигляді, які не мають кваліфікованого електронного підпису, засвідчуються шляхом накладення такого підпису. Електронні примірники електронного документа, підписані шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, вважаються оригіналом електронного документа та не потребують додаткового засвідчення (п. 41 Розділу VI цього Положення).
На переконання Суду, доводи, які наведені адвокатом ОСОБА_5 , не свідчать про продовження перебігу строку досудового розслідування після 17.02.2025 та його спливу 06.03.2025. Безпосередній факт зберігання окремих документів у системі «іКейс» не свідчить про їх невідкриття, за умови надання стороні захисту можливості ознайомлення з відповідними процесуальними документами та доказами у передбачений законом спосіб, зокрема у паперовому варіанті. З наданих матеріалів вбачається те, що матеріали кримінального провадження в письмовому вигляді були відкриті стороні захисту, що підтверджується врученням повідомлення про завершення досудового розслідування, наданням доступу до матеріалів та встановленням строку для ознайомлення, яким сторона захисту скористалася.
З урахуванням вищевикладеного, Суд дійшов висновку, що положення ст. 290 КПК України щодо надання стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження були виконані належним чином, а перебіг строку досудового розслідування було зупинено з 17.02.2025 у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 219 КПК України. Під час судового засідання 04.02.2025 адвокат ОСОБА_5 підтвердив, що їм було належним чином вручено повідомлення про завершення досудового розслідування у строк, визначений КПК України.
Відповідно до ч. 11- 12 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати взаємне відкриття додаткових матеріалів, отриманих як до, так і під час судового розгляду. У разі невиконання цього обов'язку суд позбавлений права допустити відомості, що містяться в таких матеріалах, як докази. Відтак, ці вимоги законодавства визначають процесуальні наслідки ненадання матеріалів кримінального провадження, які полягають у можливості визнання відповідних доказів недопустимими під час судового розгляду.
Отже, з огляду на такі обставини, підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст.284 КПК України судом не встановлено.
Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з тим, що інкриміноване обвинуваченому діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК України, сума якого не досягає встановленого порогу, втратило ознаки кримінального правопорушення, Суд зазначає таке.
Положення ч. 3 ст. 314 КПК України передбачають, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу (п.2).
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом установлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ст. 284 КПК, у порядку п. 1-2 ч. 2 цього ж положення Кодексу. Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу (постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.11.2025 у справі № 175/8265/24).
Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. За відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 284 цього Кодексу (ч. 1-2 ст. 479-2 КПК України).
Кримінальне провадження закривається судом, зокрема з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою (п.1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо необхідності закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд вказує, що на даному етапі відсутні підстави для застосування цієї норми, оскільки 04.08.2025 прокурором було подано до суду змінений обвинувальний акт, у якому йдеться про те, що ОСОБА_4 обвинувачується в умисному внесенні завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму в 1087 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у декларацію (тобто, на загальну суму 3 294 000 грн).
З урахуванням того, що в даному кримінальному провадженні уже повертався обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, поданий до суду 04.08.2025, Суд бере до уваги висновок апеляційної інстанції, відповідно до якого прокурор не обмежений правом змінювати обвинувачення шляхом складання та подання до суду зміненого обвинувального акта виключно стадією судового розгляду. У змісті ухвали апеляційної інстанції від 21.10.2025 йдеться про наявність повноважень прокурора на зміну державного обвинувачення шляхом подання до суду зміненого обвинувального акта як на стадії судового розгляду, так і на стадії підготовчого судового розгляду
Отже, відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з декриміналізацією інкримінованого обвинуваченому діяння за ч. 1 ст. 366-2 КК України (на суму 1 517 618 грн), з огляду на те, що з урахуванням зміненого обвинувального акта обвинуваченому інкримінується кримінальне правопорушення на суму 3 294 000 грн, яка перевищує мінімальний поріг кримінальної відповідальності, встановлений чинною редакцією зазначеної статті.
Слід зауважити, що на стадії підготовчого провадження Суд не наділений повноваженнями ухвалювати рішення про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, що узгоджується з вимогами ст. 314 КПК України. Крім того, у клопотанні про закриття кримінального провадження від 12.09.2025 наявна згода обвинуваченого на його закриття.
Доводи сторони захисту на те, що під час підготовчого судового засідання 07.08.2025 судом нібито було залишено без уваги вимоги п. 1 ч. 1 ст. 412 КПК України, суд вважає необґрунтованими. Суд звертає увагу, що положення п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України визначають підстави для скасування судових рішень в апеляційному порядку та не підлягають самостійному застосуванню судом першої інстанції на стадії підготовчого судового засідання. Оцінка наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону може бути здійснена виключно судом апеляційної інстанції під час перегляду відповідного судового рішення.
Отже, у зв'язку з наявністю обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням, встановленими обставинами справи та відсутністю підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України на стадії підготовчого провадження, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 , подані в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягають задоволенню.
У зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_1 з 06.02.2026 по 11.02.2026 у нарадчій кімнаті за результатами розгляду іншого кримінального провадження, повний текст ухвали складений та оголошений 11.02.2025, понад строк п'ять діб з дня проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 314, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1