Номер провадження 11-сс/821/39/26 Справа № 712/1084/26Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
10 лютого 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2026 року, якою стосовно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Івальне, Октябрського району, рф, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину 2015 року народження, особи з інвалідністю ІІ групи, учасника бойових дій, депутатом та учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС не являється, не працюючого, раніше судимого 26.03.2025 Чигиринським районним судом Черкаської області за ч.1 ст. 263 ККУ до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 березня 2026 року включно, із визначенням розміру застави в 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 840 грн,
встановив:
Старший слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 терміном на 60 діб без визначення розміру застави.
В обгрунтування клопотання зазначав, що на досудовому розслідуванні у Черкаському РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026252010000043 від 06.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання вогнепальної зброї, діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, в невстановлений в ході слідства час та місці, але не пізніше 05.01.2026, у невстановлений спосіб, без передбаченого законом дозволу, придбав вогнепальну зброю та з моменту придбання зберігав її за місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу, до моменту проведення обшуку.
В подальшому, 23.01.2026 року на підставі ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 08.01.2026 року у період часу з 06 год. 34 хв. по 10 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , проведено санкціонований обшук місця проживання та надвірних споруд ОСОБА_8 , в ході якого працівниками поліції в присутності понятих, виявлено та вилучено автомат, який відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-26/857-БЛ від 23.01.2026 являється бойовою нарізною автоматичною вогнепальною зброєю - 5,45 мм автоматом Калашникова зразка 1974 року, промислового виробництва Іжевського механічного заводу, м. Іжевськ, СРСР, конструкція якого замінена шляхом заміни прикладу з рукояткою, заміни дульного гальма-компенсатора, заміни ців'я накладкою газової камери, заміни кришки ствольної коробки та на видалення магазину, який ОСОБА_8 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 05.01.2026 приблизно о 22:00 год., більш точний час встановити не вдалось можливим, ОСОБА_8 проходив по АДРЕСА_2 , де йдучи повз домоволодіння АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 у останнього раптово виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, то супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство).
Реалізуючи свій злочинний умисел, у той же день та час, перебуваючи у громадському місці на ділянці біля вищевказаних приватних будинків, ОСОБА_8 маючи при собі автомат, що відповідно до висновку експерта № СР-19/124-26/857-БЛ від 23.01.2026 являється бойовою нарізною автоматичною вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова зразка 1974 року (АК-74), промислового виробництва Іжевського механічного заводу, м. Іжевськ, СРСР, конструкція якого замінена шляхом заміни прикладу з рукояткою, заміни дульного гальма-компенсатора, заміни ців'я з накладкою газової камери, заміни кришки ствольної коробки та на видалення магазину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, які посягають на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства та загальноприйнятих норм моралі, діючи з прямим умислом та особливою зухвалістю, нахабно виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві правил поведінки, безпричинно із зазначеного автомату здійснив не менше чотирьох неприцільних пострілів в сторону даних домоволодінь, внаслідок чого пошкодив майно, що перебуває в володінні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: вхідні ворота до домоволодіння АДРЕСА_3 та склопакет водійської двері автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , який гаражувався на території подвір'я даного будинку, а також вхідну хвіртку до території домоволодіння АДРЕСА_4 , ворота та споруду гаражного призначення, яка знаходиться в межах даного приватного домоволодіння належного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
В подальшому, ОСОБА_8 , самоствердившись за рахунок своїх хуліганських дій, зник з місця події у невідомому напрямку.
Слідчий, наполягаючи на необхідності застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, вказувала, що у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, підозрюваному інкримінується вчинення тяжких кримінальних правопорушень, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе дієво запобігти наявним ризикам.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2026 року клопотання задоволено. Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 23 березня 2026 року включно. Строк тримання під вартою вирішено обраховувати з моменту затримання - 23 січня 2026 року о 10 год. 45 хв.
Визначено підозрюваному ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 840,00 грн (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок), у разі внесення якої звільнити підозрюваного з-під варти.
У випадку внесення застави покладено на ОСОБА_8 такі процесуальні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора і суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками кримінального правопорушення;
- здати для зберігання до Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області закордонний паспорт.
Роз'яснено підозрюваному наслідки невиконання процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому злочинів, наявність ризиків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст. 177 КПК України та неможливість обрання більш м'якого запобіжного заходу для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховувала обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, його майновий стан, та дійшла висновку про достатність розміру застави у 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу. Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначенням часу, заборонивши йому з 22:00 до 06:00 наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею не було дотримано вимог кримінального процесуального закону та не надано оцінки всім обставинам у сукупності, як того вимагає ст. 178 КПК України.
Захисник вважає, що в клопотанні не наведено підстав, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, як не обгрунтовано таких підстав стороною обвинувачення і під час розгляду клопотання.
Апелянт наголошує на тому, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не враховано особу підозрюваного, який є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок поранення, яке він отримав захищаючи Батьківщину, має 80 % втрати професійної працездатності, потребує постійного лікування, що підтверджується відповідними медичними документами, наданими суду.
Крім того, захисник звертає увагу на недоведеність ризиків, заявлених органом досудового розслідування.
На думку апелянта, слідчий суддя не врахував наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, зокрема, що він одружений, дружина є інвалідом 3 групи захворювання з дитинства по зору, на спільному утриманні мають малолітню дитину 2015 р.н.
Вважає, що домашній арешт за місцем проживання буде цілком достатнім запобіжним заходом, який здатен забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, міркування захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні за наведених у ній підстав, думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, мотивуючи тим, що ухвала є законна та обґрунтована, перевіривши матеріали справи, ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за таких підстав.
Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Водночас, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, необов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, колегія суддів враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Так, за матеріалами досудового розслідування ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України - придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, та ч.4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що спроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом із застосуванням вогнепальної зброї.
Колегія суддів вважає, що матеріали досудового розслідування містять достатньо даних, які свідчать про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому злочинів.
Обираючи стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя дотримався вимог ст. 194 КПК України, вимог Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочинів, які відноситься до категорії тяжких злочинів, і за які, у випадку визнання особи винуватою, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, особу підозрюваного, який раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та в період відбування іспитового строку вчинив новий тяжкий злочин, є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок поранення отриманого при захисті Батьківщини, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, врахував наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які доведено органом досудового розслідування під час розгляду клопотання слідчим суддею, з чим погоджується і колегія суддів, що в сукупності дає підстави для застосування до підозрюваного обраного слідчим суддею запобіжного заходу.
Колегія суддів відхиляє як неспроможні доводи апелянта про недоведеність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний раніше судимий, вчинив новий тяжкий злочин в період іспитового строку, що свідчить про те, що, у випадку визнання його винуватим у даному кримінальному провадженні, до нього буде застосовано реальну міру покарання, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне, підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто вірогідність існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України є очевидною. Факт наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, зокрема, що він одружений та має на утриманні малолітню дитину, не є достатнім стримуючим фактором для запобігання цьому ризику.
Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно врахував особливо небезпечний спосіб вчинення хуліганських дій, шляхом здійснення пострілів з автомату Калашникова в сторону домоволодінь, пошкодивши автомобіль, вхідні двері та інше майно.
Ризик можливого незаконного впливу на свідків існує в силу того, що підозрюваний пошкодив майно декількох осіб, які проходять як свідки у даному кримінальному провадженні, а тому підозрюваний може незаконно впливати на цих осіб, перебуваючи на свободі.
Також колегія суддів враховує, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати не лише на стадії досудового розслідування, а і під час судового провадження до надання показів в суді.
Доводи апелянта про неврахування слідчим суддею даних щодо особи підозрюваного при обранні міри запобіжного заходу, колегія суддів оцінює критично, оскільки наявність міцних соціальних зв'язків була предметом оцінки слідчого судді під час розгляду клопотання, однак, тяжкість вчинених ОСОБА_8 злочинів, їх суспільна небезпечність, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також вчинення цих злочинів в період відбування іспитового строку, вказують на недостатність застосування до підозрюваного менш обтяжливого запобіжного заходу ніж тримання під вартою з визначенням застави.
Доказів неможливості утримання підозрюваного в умовах СІЗО стороною захисту суду не надано, а тому твердження апелянта про зворотнє, колегія суддів не приймає до уваги у зв'язку з недоведеністю.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, врахувавши обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, особу підозрюваного та його майновий стан, дійшов висновку про визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який є наближеним до мінімального, та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді слідчим суддею клопотання щодо обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 та порушення прав останнього, колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено.
Дослідивши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, враховуючи особу підозрюваного, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні тяжких злочинів, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, на якому наполягає апелянт, колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2026 року, якою стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді