Справа № 761/2731/26
Провадження № 1-кс/761/2972/2026
29 січня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 251 133 300 000 80 від 18.12.2025 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого у ТОВ «Нова пошта», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 28.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України, а саме: у пособництві в проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, а також в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших співучасників інкримінованого злочину, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у сумі 3 000 000 грн.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, уважаючи, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник заперечував проти застосування такого заходу як тримання під вартою щодо його підзахисного, оспорював наявність даних на підтвердження обґрунтованості підозри, наявність реальних ризиків, які жодним чином не підтвердженні, вважаючи клопотання слідчого необґрунтованим. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, також зазначив, що не має будь-якого наміру переховувався від органу досудового розслідування.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
28.01.2026 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня, тобто 28.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України, а саме: у пособництві в проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, а також в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому протиправних дій, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України, на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту, протоколами огляду та іншими матеріалами, які прямо вказують про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому протиправних дій.
Отже, наданих матеріалів, що додані до клопотання, достатньо для висновку, що підозрюваний причетний до вчинення кримінального правопорушення. А застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
А тому доводи сторони захисту в цій частині спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.
Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали клопотання також містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваного перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також продовжити вчиняти злочини, у яких підозрюється чи вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Також у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні клопотання слідчим суддею враховано тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій, наслідки вчинення кримінального правопорушення, дані про його особу, а тому уважає про відсутність підстав, що на даний час менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо зазначення слідчим у клопотанні конкретного розміру застави, який вимагається в призначенні підозрюваному, то слід відмітити, що у відповідності до принципу законності, обумовленому ст.9 КПК України то під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор та слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, окрім того, вказані особи повинні діяти у межах наданих повноважень.
У відповідності до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного. Таким чином, конкретна вказівка на розмір застави у клопотанні з яким звертається слідчий та в наступному погоджується прокурором суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Окрім того, законодавець, передбачаючи такий вид запобіжного заходу як заставу, метою його застосування визначає забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, що передбачено ст. 182 КПК України. У будь-якому разі розмір застави має бути спів мірним та розумним, та не бути важелем або чинником, який унеможливлює з моменту визначення розміру застави його внесення підозрюваним. Не дотримання зазначених положень може стати суттєвим порушенням норм кримінального процесуального закону, і як наслідок прав та свобод громадян, що неодноразово підтверджувалось численними рішеннями Європейського суду з прав людини, які є часткою національного законодавства.
З урахуванням наведеного слідчим суддею не приймаються до уваги клопотання слідчого щодо конкретного визначення розміру застави, який визначається ними поза розумним розміром.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, а тому вважає за доцільне та співмірним визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою визначити до 26.03.2026 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи
роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)
для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
В іншій частині клопотання - відмовити.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали проголошений 03.02.2026 о 16 год. 20 хв.
Слідчий суддя: