Справа №760/27522/25
Провадження № 1-кп/760/2416/26
29 січня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в м. Києві, кримінальне провадження № 22025101110001060 від 10.09.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ФОП, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України,
ОСОБА_5 здійснював господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором за таких обставин.
Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, будучи директор ТОВ «ДМ Спорт» (код ЄДРПОУ 40437122, м. Миколаїв, вул. Лазурна, буд. 5, вид діяльності - «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет», також зареєстрований як ФОП « ОСОБА_6 »), спільно з іншими громадянами організували незаконну схему з поставок до рф, а також імпорту з рф на територію України підшипників, які використовуються в оборонній, машинобудівній, енергетичній та інших промислових галузях країни-агресора.
Так, вказані особи, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинили злочин проти основ національної безпеки.
24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
Після чого, 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в АРК, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено і діє наразі.
У зв'язку із вторгненням, державою Україна запроваджено низку обмежувальних заходів з метою запобігання торгівлі з державою-агресором та надання останній можливості отримувати фінансові та матеріальні ресурси для ведення бойових дій.
Зокрема, запроваджено персональні та секторальні санкції проти суб'єктів господарювання, пов'язаних з рф, постановами Кабінету міністрів України введено заборони на імпорт товарів на митну територію рф та експорт товарів російського походження, введено кримінальну відповідальність за сприяння державі-агресору.
Також, у відповідь на російську агресію проти України, значна кількість країн, зокрема: країни ЄС та США, ввели санкції проти російської федерації, з метою здійснення тиску на економіку держави-агресора та звуження можливостей для фінансування бойових дій.
Зокрема, накладено санкції на здійснення імпортно-експортних операцій товарів подвійного призначення із представниками держави-агресора, суб'єктами господарювання на території рф тощо.
Разом з цим, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, проте не пізніше червня 2022 року, у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виник протиправний умисел, направлений на допомогу державі-агресору, шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, у тому числі суб'єктам господарювання, задіяних в діяльності військово-промислового комплексу рф, шляхом допомоги у здійсненні імпортно-експортних операцій з товарами, а саме з підшипниками різних видів. Підшипники використовуються у процесі виробництва промислового устаткування, сфері кольорової металургії, сталеливарної промисловості, авіації, виробництва автомобільної техніки різного призначення.
Для реалізації свого протиправного умислу, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, до своєї протиправної діяльності залучила громадян України.
Так, за розробленим планом протиправної діяльності, перебуваючи на території України, після початку збройної агресії рф на територію України, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою з залученими до протиправної діяльності особами, з метою власного незаконного збагачення, а також з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, забезпечував закупівлю підшипників виробництва промислових підприємств рф з території держави-агресора, а також постачання підшипників на територію рф для подальшого використання їх підприємствами, установами та організаціями держави-агресора.
Так, протягом 2024 року особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснено постачання підшипників на адресу російської компанії ТОВ «ТК «Азимут» (рф, Чуваська Республіка, м. Чебоксари, Базовий проїзд, 4А) на загальну суму 744 952 тис. російських рублів.
Встановлено, що ТОВ «ТК «Азимут» у період з 2024 року по 2025 рік брала участь у 34 контрактах державних закупівель рф, а саме поставок «підшипників вузлів та муфт» до «ФКУ КП-8 УФСИН России по Чувашской Республике-Чувашии» від 31.10.2024 та інших.
Крім цього, особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, здійснено закупівлі підшипників виробництва рф з території держави-агресора, зокрема у суб'єктів господарювання: ТОВ «ВЗСП», ОАО ЕПК «Самара» (Указом Президента України від 27.05.2023 № 307/2023 введено санкції строком до 27.05.2033), ОАО «московський завод авійаційних підшипників», які в подальшому перевозились на територію Республіки Білорусь, де за допомогою мережі операторів поштових відправлень передавались на територію України та країн Європейського Союзу.
У подальшому, залучені особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, як водії-перевізники, інші особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, завозили та вивозили підшипники, виробництва держави-агресора, на митну територію України із приховуванням від митного огляду.
Після завезення на територію України, підшипники направлялись поштою громадянам України для подальшої реалізації на території України.
Для забезпечення розрахунків між представниками держави-агресора та учасниками протиправної схеми, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, налагодила механізм перерахування коштів на розрахункові рахунки банків держави-агресора із використанням криптовалюти.
Так, діючи на виконання спільного злочинного умислу з іншими особами, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в період з 01.06.2022 по 10.04.2025 доставила на територію України 32 партії підшипників, виробництва представників держави-агресора, які в подальшому, через операторів поштового зв'язку, були передані іншим особам для реалізації на території України.
Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2023 року, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, з метою надання допомоги державі-агресору у забезпеченні сталого функціонування економіки, маючи на меті власне незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, придбав партію підшипників 5-32206Б3 виробництва ОАО ЕПК «Самара», які 13.10.2023 завезені особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на територію України через пункт пропуску «Ужгород» МП «Ужгород» Закарпатської митниці.
Встановлено, що з метою реалізації протиправного умислу, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «Telegram», 18.10.2023, о 07 годині 54 хвилини, запропонував ОСОБА_5 придбати партію підшипників та комплектуючих до них, для подальшої реалізації товарів, виробництва країни-агресора, на території України.
Так, у квітні 2024 року, більш точну дату під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи, що своїми діями він допомагає країні-агресору в уникненні санкцій, розуміючи протиправність своїх дій, з метою отримання прибутку (в отриманні матеріального зиску від співпраці з підприємствами країни-агресора, а саме збуту останнім за грошову винагороду виробленої продукції підприємств країни агресора) придбав у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, партію кульок до підшипників, які вироблені на території країни-агресора, у кількості 42 тисячі одиниць з маркуванням 8.000-100, вартістю 815 грн. за 1000 одиниць на загальну суму 34 230 грн., якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свій злочинний намір, 30.08.2024 ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що своїми діями він допомагає країні-агресору в уникненні санкцій, розуміючи протиправність своїх дій, з метою отримання прибутку (в отриманні матеріального зиску від співпраці з підприємствами країни-агресора, а саме збуту останнім за грошову винагороду виробленої продукції підприємств країни-агресора), у невстановленому досудовим розслідуванням місці, замовив у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, партію кульок до підшипників, які вироблені на території країни-агресора з маркуванням 9.525, за ціною 1 грн. за одиницю, у кількості 9100 одиниць на загальну суму 9100 грн.
При цьому, після здійснення розрахунку, з метою приховання країни-виробника товару та надання вигляду законності проведеної операції купівлі-продажу, особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 складено документи придбання підшипників ТОВ «ТМ «ПК Індустрія» у ФОП - особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
Таким чином, ОСОБА_5 здійснив дії, спрямовані на провадження незаконної господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.
На підставі ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, до суду подано угоду про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року, яка була укладена між прокурором групи прокурорів Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , якій на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні, за участі ОСОБА_8 , який є захисником обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні.
Виходячи із змісту даної угоди, обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язався перерахувати благодійну фінансову пожертву на користь Збройних Сил України у розмірі 200 000 грн.
Згідно даної угоди, сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.4 ст.111-1 України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах і організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форм власності на 10 років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 5 ст. 474, ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, які були роз'яснені йому судом в ході судового засідання, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також, в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, надав пояснення, в яких повністю підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні.
На підставі пояснень обвинуваченого та його захисника, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Під час перевірки угод встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, що закріплені ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України, можливість виконання обвинуваченими взятих на себе зобов'язань. Умови угод відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.4 ст.111-1 КК України, як провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і характер суспільної небезпеки скоєного, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом встановлено, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.111-1 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України є умисним, закінченим, нетяжким. Узгоджене покарання, зазначене в угоді, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України та відповідає санкції ч.4 ст.111-1 КК України.
Як особа, ОСОБА_5 , характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, ФОП, осудний, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.
Визнання вини та щире розкаяння у вчиненому, благодійна фінансова пожертва на підтримку ЗСУ судом визнаються як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, думку учасників процесу, перевіривши угоду про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року, яка відповідає вимогам ст. 471 КПК України, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_5 , яким затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, визнавши ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання у виді позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах і організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форм власності.
Разом з тим, враховуючи відношення обвинуваченого ОСОБА_5 до вчиненого, думку прокурора, дані про особу, який не судимий, його сімейний стан, позитивні характеристики, суд дійшов до висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки згідно ст. 76 КК України. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, є необхідне й достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, які можливі без ізоляції від суспільства, та попередження нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання.
Суд, керуючись вимогами ст.77 КК України, не призначає ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації всього належного на праві власності майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.2025 на майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , яке визнане речовими доказами, долю яких вирішив суд відповідно до вимог ст.100 КПК України, зважаючи на те, що метою арешту було забезпечення збереження речових доказів, згідно з положеннями ч.4 ст.174 КПК України, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 вересня 2025 року між прокурором групи прокурорів Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , якій на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з однієї сторони, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні, з іншої сторони.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах і організаціях, суб'єктах господарювання державної та комунальної форм власності на 10 (десять) років.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 , у виді застави - залишити без змін.
Після вступу вироку в законну силу, заставу, визначену ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2025 у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, внесену за обвинуваченого ОСОБА_5 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, - повернути заставодавцю ТОВ «Торговий дім «ПК Індустрія»».
Речові докази:
- мобільний телефон Samsung S24FE, ІМЕІ: НОМЕР_1 , нoутбук Asus SpnicMaster X75ISV - передати за належністю.
Арешт, накладений ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.2025 на майно, яке визнане речовими доказами та долю якого вирішив суд, - скасувати.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1