СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2925/26
ун. № 759/23941/25
11 лютого 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В, розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Святошинського районного суду міста Києва Кравченка Ю.В. у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Підприємство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Підприємства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
10 лютого 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , подана 09.02.2026, про відвід головуючого судді Кравченка Ю.В. від розгляду цієї справи.
Заява передана судді 11 лютого 2026 року.
Заява обґрунтована тим, що:
- 27 січня 2026 року суддя постановив ухвалу про відмову в закритті провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору;
- в ухвалі суддя виклав завідомо недостовірні відомості щодо явки відповідачки в судове засідання, а також проігнорував суттєві обставини справи та упереджено оцінив подані докази;
- суддя вчинив тиск на заявницю, змусивши її написати заяву про розгляд справи без її участі;
- суддя допустив істотне порушення строків розгляду справи;
- наведені обставини дають заявниці підстави сумніватися у неупередженості та безсторонності судді.
Згідно із ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи
правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
За змістом ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. (частина друга статті 39 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частина третя статті 40 ЦПК України).
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 40 ЦПК України).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Зазначена мета корелюється з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), у якій визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В аспекті застосування наведених норм, варто зауважити, що жодна норма національного права України не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості слід керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У постанові від 19.07.2023 у справі № 990/53/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «за усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з:
а) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
б) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого».
У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, для встановлення підстав для відводу слід констатувати наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року, № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Як на підставу відводу судді Кравченка Ю.В. відповідачка послалася на те, що суддя в ухвалі про відмову в закритті провадження у справі зазначив завідомо неправдиві відомості. Зокрема, вказала, що в судове засідання вона з'явилася, заява про розгляд клопотання без її участі написана після початку судового засідання.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належать гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом (частина чотирнадцята статті 7 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 248 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Системне тлумачення наведених норм дозволяє виснувати, що процесуальний закон, за загальним правилом, встановлює імперативний обов'язок суду фіксувати судове засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судове засідання у справі було призначене на 27 січня 2026 року на 10 годину 00 хвилин.
Станом на вказаний час у суді було відсутнє електропостачання, про що відповідачка не заперечила.
02 січня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
З огляду на неможливість фіксування судового засідання через відсутність електропостачання, відповідачці було запропоновано відкласти судове засідання або розглянути клопотання без її участі. Після роз'яснення вказаних варіантів ОСОБА_1 виявила бажання, щоб клопотання про закриття провадження у справі було розглянуте 27 січня 2026 року, що підтвердила власноручно написаною заявою.
За таких обставин, твердження Дубиківської Ю.Л. про порушення суддею принципів законності, змагальності і рівності не відповідають фактичним обставинам справи.
Аргументи ОСОБА_1 про порушення строків розгляду справи без зазначення конкретних фактів чи обставин, які дають підстави сумніватися в безсторонності судді, не свідчить про упередженість судді і не може бути підставою для його відводу.
Інші доводи ОСОБА_1 зводяться до незгоди з ухвалою про відмову в закритті провадження у справі, що відповідно до приписів частини четвертої статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 39, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд
Визнати відвід, заявлений ОСОБА_1 головуючому судді Святошинського районного суду міста Києва Кравченку Ю.В. у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, необґрунтованим.
Цивільну справу № 759/23941/25 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, передати до канцелярії Святошинського районного суду міста Києва для здійснення автоматизованого розподілу заяви про відвід іншому судді відповідно до ст. 33 ЦПК України
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко