СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/378/26
ун. № 522/1541/24
23 січня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022162510000891 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч.ч. 4,5 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч.ч.4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч.ч.4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч.ч.4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_7 , обвинувачені - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисники - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022162510000891 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч.ч. 4,5 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч.ч.4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч.ч.4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч.ч.4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Прокурор подав суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 з визначенням розміру застави, посилаючись на обґрунтованість підозри, а також те, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого продовжують існувати і на даний час. Відносно обвинуваченого існує ризик переховування від суду, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, може ухилитись від суду з метою уникнення притягнення до відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтись до суду, що буде перешкодою для розгляду справи судом. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків чи інших обвинувачених з метою зміни показань останніми. Враховуючи тяжкість покарання, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, які в тому числі відносяться і до особливо тяжких, обрання більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечували щодо клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_8 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, де з урахуванням практики ЄСПЛ, просив змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт. В обґрунтування клопотання посилався на погіршення стану здоров'я обвинуваченого. Також зазначив, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. Ризики, наведені прокурором, є абстрактними та на теперішній час відсутні, оскільки обвинувачений жодних заходів на спотворення події, тиску на свідків та потерпілих, ухилення від органу досудового розслідування не вчиняв. Також обвинувачений ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, одружений, має двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, раніше не судимий та не має наміру ухилятися від суду.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 183 КПК України одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Цей запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому в контексті розгляду питання про зміну запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу.
Суд вважає, що з моменту вирішення питання про продовження щодо обвинуваченого дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини, які стали підставою для обрання щодо нього такого запобіжного заходу не змінилися.
У даному кримінальному провадженні досудове розслідування завершено, однак підозра щодо самої події кримінальних правопорушень та можливої причетності до них обвинуваченого, які можуть переконати стороннього спостерігача у її обґрунтованості, ґрунтується на результатах слідчих дій, перелік яких наведений у додатках до обвинувального акту, а обґрунтованість висунутого обвинувачення, перевіряється судом шляхом дослідження наданих доказів.
На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, зокрема, можливість обвинуваченого ОСОБА_10 ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), оскільки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду. Продовжують існувати і ризики того, що обвинувачений зможе незаконно впливати на свідків, які не ще не допитувались судом або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.
Ті дані про особи обвинуваченого, на які посилається сторона захисту, не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки зокрема наявність у нього міцних соціальних зв'язків, на що звертає увагу сторона захисту, не може слугувати достатньою гарантією відсутності у обвинуваченого наміру переховування від суду.
Зважаючи на стадію кримінального провадження, інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, на даній стадії судового розгляду не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинуваченого, а також строки даного судового провадження такими, що виходять за межі розумних, необхідних і достатніх для досягнення визначеної процесуальним законом завдання кримінального провадження, враховуючи поведінку учасників кримінального провадження та його складність.
Таким чином, враховуючи стадію судового засідання, дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою, те, що метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення зазначених ризиків, колегія суддів вважає, що на даний час будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
На підставі наведеного, дослідивши обставини, які мають значення для вирішення даного питання, колегія суддів приходить до висновку, що існують підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у зв'язку з чим клопотання прокурора слід задовольнити, та відмовити у клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 336, 369 КПК України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.03.2026 включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, а саме 90 (дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 299 520 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн., після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3