СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1634/26
пр. № 3/759/1020/26
10 лютого 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП невідомо, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 27.12.2025 близько 14 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «Тrash» за адресою м. Київ, вул. В. Кікабідзе, 11, здійснив крадіжку товару загальною вартістю 1797 грн. 17 коп. без ПДВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки не відомі, жодних клопотань до суду не надходило. За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №636071 від 27.12.2025, складений відносно ОСОБА_1 , інші матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 51 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 51 КУпАП, а саме у вигляді штрафу, зважаючи на характер вчинення адміністративного правопорушення.
За змістом статті 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст. 23, 33, 40-1, 51, 268 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя К.О. Васильєва