Іменем України
11 лютого 2026 року
м. Київ
справа №990/223/25
адміністративне провадження № П/990/223/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Бевзенка В.М., Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
19.05.2025 ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККСУ або Комісія), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 17.04.2025 № 87/зп-25 про затвердження кодованих результатів виконання практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням ВККСУ від 14.09.2023 № 94/зп-23, щодо ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 17.04.2025 № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККСУ від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), щодо ОСОБА_1 ;
зобов'язати ВККСУ визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит та допустити до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККСУ від 14.09.2023 № 94/зп-23 із загальним балом 300,7.
Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито провадження в справі, задоволено клопотання позивачки та витребувані документи від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2025 позовну заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
02.07.2025 представник відповідача подав відзив на позовну заяву та документи з грифом ДСК.
15.07.2025 позивачкою подано заяву про доповнення до адміністративного позову та клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд неодноразово повідомляв позивачку про надходження документів, які містять інформацію з обмеженим доступом, з метою ознайомлення останньої з доказами у справі.
Задля повного об'єктивного розгляду справи та забезпечення прав учасників, суд вживав заходи щодо участі позивачки в судовому засіданні, зокрема, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та з цією метою неодноразово змінював режим розгляду справи та відкладав судові засідання.
Проте, після неодноразових спроб провести судове засідання в режимі відеоконференції, які не відбулись з технічних причин з боку позивачки, остання 16.12.2025 подала заяву про подальший розгляд справи без її участі.
В заяві зазначила, що проживає за межами України та внаслідок технічних проблем не може прийняти участь в судовому засідання в режимі відеоконференції.
З урахуванням вимог статей 44, 47, частини п'ятої статті 195, статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), колегія суддів вирішила подальший розгляд справи здійснювати без участі позивачки.
Після надання пояснень представником відповідача, суд задовольнив клопотання останнього та вирішив здійснювати подальший розгляд в письмовому проваджені.
Отже, судом були вжити заходи щодо повного, об'єктивного встановлення обставин та розгляду справи.
Так, зокрема, суд витребував докази, надавав сторонам час для надання додаткових доказів та пояснень.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позову, з урахуванням уточнень, позивачка зазначає, що рішення Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25, які є індивідуальними актами (рішенням) суб'єкта владних повноважень, вважає протиправними, такими, що прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Із покликанням на правові висновки, сформовані в постанові ВП ВС від 27.06.2024 у справі № 990/305/23, зауважує, що у взаєминах із державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи - суб'єкта приватного права.
Стверджує, що відповідач під час проведення конкурсу змінив умови його проведення в бік погіршення щодо конкурсантів, чим порушив вимоги статті 58 Конституції України та легітимні очікування позивачки.
На думку позивачки, норми статей 83, 84, 85 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі також Закон № 1402-VІІІ) визначають умови, підстави, критерії та етапи кваліфікаційного оцінювання.
Наголошує, що на виконання наведених норм рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 було затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (зі змінами від 13.02.2018, далі Положення № 143/зп-16), яке діяло на час оголошення конкурсу на посаду судді апеляційного суду.
Таке оцінювання включало складення іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Звертає увагу, що за правилами пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні. Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
Із покликанням на приписи Закону № 1402-VІІІ та Положення № 143/зп-16 стверджує, що кандидат, який за результатами етапу «Кваліфікаційний іспит», за сумою балів за тестування загальних знань у сфері права, за результатами тестування когнітивних здібностей та за виконання практичного завдання набрав мінімально допустимий бал іспиту, не може бути визнаний таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, а підлягає допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Позивачка зазначила, що як кандидат на посаду судді апеляційного суду за тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду отримала 149 балів, за тестування когнітивних здібностей 120 балів, що становить 49,7 тестових балів, за виконання практичного завдання отримала загальний бал 102, які мали враховуватись відповідачем.
Загальна сума балів кандидата ОСОБА_1 , отримана за етап конкурсу на зайняття вакантних посад судді апеляційного суду «складення іспиту» складає 300,7 балів, що своєю чергою становить 83,53 % від максимального балу іспиту.
Стверджує, що максимальний бал іспиту становить 360 балів (за тестування загальних знань у сфері права становить 150, за тестування когнітивних здібностей - 60 балів, за виконання практичного завдання - 150 балів).
На підставі наступного розрахунку зазначає, що набрала 83,53% (300,7х100:360=83,53 %).
З цих підстав звертає увагу, що до етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» відповідачем допущено кандидатів, які мають загальний бал іспиту 269,8; 275,3; 286,1.
На думку позивачки, такий підхід Комісії суперечить вимогам статті 78 Закону № 1402-VІІІ, пункту 7.1 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням ВККС України від 02.11.2016 № 141/зп-16 (далі також Положення № 141/зп-16), згідно з яким конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом.
Вважає, що мала легітимні очікування допуску до наступного етапу конкурсу, а саме: «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, та оскаржене рішення безпосередньо впливає на її право на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, гарантоване статтею 8 Конвенції, у спосіб який не відповідає вимогам закону.
Також, на думку позивачки, оскаржене рішення є невмотивованим, оскільки рішення та додатки до нього не містять жодної мотивації прийняття рішення та покликань на відповідні норми законодавства.
Щодо способу захисту порушеного права та інших процесуальних питань вважає, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання Комісії визнати її такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит та допустити до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 із загальним балом 300,7, оскільки повторне написання практичного завдання в межах цього конкурсу з дотриманням визначеної законом процедури є неможливим у зв'язку із декодуванням результатів виконання практичного завдання.
Щодо порушення порядку оцінювання, позивачка із покликанням на вимоги пункту 2.9 розділу 2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС України 19.06.2024 № 185/зп-24 (далі також Положення № 185/зп-24) стверджує, що практичне завдання кандидата на посаду судді виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, які мають оцінюватись за певними критеріями, зокрема: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.
Також, на думку позивачки, перевірка практичного завдання мала полягати у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання за сумою балів, яка мала складатись з елементного оцінювання складових таких завдань кількістю балів (пункт 5.5.5, 5.8 Положення № 185/зп-24) відповідно до приписів Методичних вказівок, затверджених рішенням ВККС України від 17.07.2024 № 228/зп-24.
Проте, на адресу позивачки відповідачем було направлено, зокрема, екзаменаційні відомості, у яких відсутнє будь-яке обґрунтування оцінок, виставлених ОСОБА_1 , та кількість балів за кожен елемент оцінювання, що свідчить про недотримання ВККС України процедури оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
З цих підстав стверджує, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичних завдань, виконаних ОСОБА_1 , дотрималась положень Методичних вказівок, а також будь-яких документів, які б містили вмотивованість виставлення оцінок ОСОБА_1 за виконання практичних завдань.
За таких обставин вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, у якому зазначив таке.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25, затверджені результати тестування когнітивних здібностей та допущено позивачку до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
Також цим рішенням визначено умови виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, зокрема, встановлено максимально можливий бал за виконання практичного завдання - 150 балів та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала або 112,5 бала.
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання та рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання, згідно із якими ОСОБА_1 за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0051734) отримала 44,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0052989) - 57,5 балів, що у сумі становить 102 бали (додаток 1 до рішення).
Оскільки позивачка не набрала мінімальний прохідний бал, Комісія відмовила їй в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
В якості нормативного обґрунтування Комісія покликалась на приписи частин п'ятої, шостої, восьмої та одинадцятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпункт 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24, згідно із якими учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.
Стверджує, що легітимні очікування ОСОБА_1 щодо застосування Комісією в процедурі її кваліфікаційного оцінювання положень законодавства, які не є чинними є фактично її сподіваннями, які обумовлені помилковою оцінкою правових норм.
На думку відповідача, незгода позивачки з положеннями чинного законодавства, які врегульовують відповідні процедури, не є підставою для скасування рішення.
Щодо відсутності мотивації відповідач зазначив, що оскаржені рішенням містять відповідні покликання на законодавство, яке регламентує прийняття рішень та підстави їх прийняття.
Проте, оскільки позивачка набрала за сумою виконання двох практичних 102 бали ( 44,5 бали за перше та 57,5 бали за друге), що складає менше ніж необхідно для продовження участі в конкурсі - 112,5 балів - 75 відсотків від максимально можливих 150 балів, тобто отримала бал нижчий за прохідний, було прийнято рішення про відмову позивачці в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Із покликанням на вимоги частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стверджує, що відсутні визначені цим законом підстави для оскарження та скасування рішення.
На думку відповідача, оцінювання практичного завдання відбулось з урахуванням вимог Положення № 185/зп-24 із застосуванням спеціального програмного комплексу, який використовується Комісією для цілей складання іспиту, із дотриманням вимог щодо комплексної системи захисту інформації.
Також, на спростування доводів позивачка, Комісія зазначила, що перевірка практичних завдань була виконана екзаменаційною Комісією склад якої був затверджений рішенням ВККС від 22.01.2025 № 21/зп-25 ( Волкова Л.М. , Сидорович Р.М. , Кидисюк Р. А. ).
Стверджує, що саме такі умови та процедура, на думку Комісії, забезпечили об'єктивність та анонімність оцінювання.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи, зазначені у відзиві на позов та додатково наголосила, що позивачка за результатами виконання практичних завдань не набрала 75 відсотків від максимально можливого балу, визначеного вказаною статтею 74 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
На думку відповідача, підстави позову зводяться до незгоди позивачки з оцінкою за практичні завдання.
Щодо тверджень позивачки про набрання за сумою оцінювання 300 балів та безпідставності встановлення мінімально прохідного балу 75 відсотків від максимального балу за практичне завдання, відповідач покликався на норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та відповідне рішення комісії про затвердження прохідного бала, яке було опубліковано та не було оскаржено позивачкою.
Із покликанням на норми відповідних положень «Про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів», «Про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді» стверджує, що оскаржені рішення є вмотивованими та містять інформацію про підстави їх прийняття.
Стверджує, що підстави ухвалення вказаних рішень зазначені в самому рішенні.
Звертає увагу, що перевірка практичних завдань проводилась кожним членом екзаменаційної комісії окремо із застосуванням спеціального програмного забезпечення, в якій виставлялись бали кожним членом комісії знеособлено та обчисленням середнього бала за кожне практичне завдання.
Також наголосила, що відповідним Положенням визначено право учасника на ознайомлення з відповідними оцінками без зазначення інформації про оцінювачів. На забезпечення такого права на запит позивачки були направлені екзаменаційні відомості з прихованими прізвищами екзаменаторів, які оцінювали вказану роботу.
Після завершення перевірки всіх практичних робіт в межах цього конкурсу у встановленому порядку необхідна інформація про екзаменаторів та оцінки була відкрита.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Під час розгляду справи судом встановлено таке.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі рішення № 94/зп-23, Конкурс).
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 позивачку допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 19.06.2024 № 184/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в загальних судах (цивільна спеціалізація) 686 кандидатів та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
11.09.2024 Комісія ухвалила рішення № 270/зп-24 про призначення кваліфікаційного іспиту в межах оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) Конкурсу.
Рішенням № 270/зп-24 Комісія визначила черговість етапів проведення кваліфікаційного іспиту:
перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
другий етап - тестування когнітивних здібностей;
третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з цивільної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу.
Відповідно до вказаних методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.
Також рішенням Комісії від 21.08.2024 № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.
Тип 2 практичного завдання включає - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду (цивільна спеціалізація).
Згідно з додатком 1 до вказаного рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрала 149 балів - успішно складено.
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах (рішення № 9/зп-25).
Згідно із додатком 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрала 49,7 бали - успішно складено.
Водночас рішенням № 9/зп-25 визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах. Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки.
Також рішенням № 9/зп-25 визначено максимально можливий бал за виконання практичних завдань в сумі 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала або 112,5 бала.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, зокрема виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (цивільна спеціалізація).
Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25, 03-07, 10 та 11.02.2025 було проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного з 3 по 11.02.2025 та з 12 по 21.02.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23.
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25, зокрема, затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11.02.2025 (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21.02.2025 (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0051734) отримала 44,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0052989) - 57,5 балів, що у сумі становить 102 бали (додаток 1 до рішення № 89/зп-25 ).
Також рішенням № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток 2 до рішення № 89/зп-25).
Водночас рішенням № 89/зп-25 відмовлено позивачці в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», також її визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні, оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/ зп-23 (додаток 4 до рішення).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею, або в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Предметом спору у цій справі рішення є ВККСУ від 17.04.2025 № 87/зп-25 про затвердження кодованих результатів виконання практичного завдання та рішення ВККСУ від 17.04.2025 № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККСУ від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), щодо ОСОБА_1 .
Вирішення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит та допустити до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККСУ від 14.09.2023 № 94/зп-23 із загальним балом 300,7 у вирішальній мірі залежить від оцінки судом рішень № 87/зп-25 від 17.04.2025 та № 89/зп-25.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Колегія суддів враховує, що відповідно до вимог статей 9, 44, 46, 47 160 КАС України позивачка самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Своєю чергою, Закон № 1402-VIII визначає зокрема організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.
Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначено статтею 266 КАС України.
Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, в розумінні вимог пункту 7 частини першої статі 4 КАС України відповідач є суб'єктом владних повноважень рішення якого суд перевіряє за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України.
Так, статтею 93 Закону України № 1402-VIII визначені повноваження Комісії.
Згідно з підпунктами 2, 6, 7 частини першої статті 93 Закону №1402-VIII до повноважень Комісії належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді та в межах цього добору затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, проведення кваліфікаційного оцінювання та прийняття кваліфікаційного іспиту.
Згідно із пунктом 5 статті 92 Закону № 1402-VIII порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом. Процедурні питання діяльності Комісії відповідно до цього Закону визначаються Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Як вже зазначалось вище, позивачка у своїй позовній заяві просить визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25.
Отже, підстави позову в підсумку зводяться до незгоди позивачки з кількістю балів (оцінкою), нарахованих їй трьома членами екзаменаційної комісії за виконання практичного завдання та рішеннями відповідача, прийнятими за наслідками виконання практичних завдань, оскільки вважає, що за підсумками пройдених етапів оцінювання, набрала необхідний бал для проходження до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
Колегія суддів враховує, що рішенням Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії, яким були перевірені виконанні позивачкою практичні завдання, та у суду відсутні сумніви щодо повноважності складу цієї комісії.
Суд наголошує, що згідно із частиною п'ятою статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Отже, в контексті предмету спору колегія суддів враховує, що пунктом 2 частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII передбачено, що кандидат саме за виконання практичного завдання має набрати не менше 75 відсотків максимально можливого бала та цей бал не пов'язаний з оцінкою інших етапів.
З цих підстав суд критично оцінює покликання позивачки на загальну суму балів 300,7, отриманих на момент прийняття оскаржених рішень за підсумками трьох іспитів.
Щодо оцінки доводів позовної заяви про відсутність у відповідача повноважень встановлювати мінімальний прохідний бал та дотримання процедури проведення оцінювання, колегія суддів зазначає таке.
Так, згідно із частинами першою-третьою статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням ВККС України від 21.08.2024 № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання. У тому числі оприлюднено номери судових справ, що використовувалися при розробленні практичних завдань (модельних судових рішень) для адміністративної спеціалізації, згідно з додатком.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.
За приписами пункту 2 частини 5 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він зокрема набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду.
Втім частина 6 Закону № 1402-VIII передбачає, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
Отже, Комісія в межах повноважень рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 встановила максимально можливий бал за виконання практичного завдання - 150 балів та прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала або 112,5 бала.
Водночас за приписами частини одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом (частина одинадцята).
Так, відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Проте, позивачка в позовній заяві не навела обставин, визначених пунктами 1- 3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII та судом такі обставини не встановлені.
Щодо твердження позивачки про відсутність в оскаржених рішеннях посилань на відповідні норми закону, мотивів прийняття та порушення процедури оцінювання, суд зазначає таке.
З урахуванням вимог частини 2 статті 2 КАС України колегія суддів вважає, що оцінку цих доводів необхідно надавати одночасно з оцінкою тверджень позивачки щодо дотримання принципу об'єктивності та покликань в уточненому позові на не застосування, на думку ОСОБА_1 , Комісією приписів методичних вказівок.
Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.
Так, у постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб'єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб'єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічного права і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка має забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.
На виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону України № 1402-VIII рішенням Комісії затверджено Положення № 185/зп-24, яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Так, згідно із пунктом 5.1 Положення № 185/зп-24 роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі.
З урахуванням інформації, зазначеної у відзиві на позов та наявних у справі доказів, судом встановлено, що порядок «Система автоматизації робочих процесів Комісії» (САРП) визначається порядком проведення кваліфікаційних іспитів та відповідним технічним вимогам, які зазначені в договорі.
Цей комплекс отримано Комісією у 2016 році в межах проєкту «Справедлива, незалежна та відповідальна судова влада України» на умовах договору між Компанією «Кімонікс Інтернешнл, Інк» та ТОВ «Айкюжн ІТ» від 12.05.2016 № АГО-121-С-11-00002.
Система автоматизації робочих процесів Комісії впроваджена в Комісії у вересні 2016 року, на підставі акту впровадження в експлуатацію від 20.09.2016.
Виконавцем відповідно до договору від 13.06.2024 № 48 передано Комісії атестат відповідності комплексної системи захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи Комісії, зареєстрований в Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за № 1451В від 29.07.2024.
Отже, комплексна система захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи Комісії призначена для забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до інформації, що обробляється в інформаційно-комунікаційній системі Комісії, від сторонніх загроз та несанкціонованого витоку інформації шляхом створення й підтримки безпечних інформаційних технологій, в рамках яких доступ до інформації організовується таким чином, що тільки уповноваженим користувачам або процесам надається можливість роботи з конкретною інформацією.
Така програма передбачає опрацювання закодованого практичного завдання та проставлення лише однієї оцінки кожним членом екзаменаційної ради з подальшим її повторним кодуванням за відповідним алгоритмом.
Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.
Судом встановлено та учасниками не заперечується факт затвердження повноважного складу екзаменаційної комісії.
Відповідно до підпункту 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.
Своєю чергою, згідно із підпунктом 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
Отже, пункт 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 зобов'язує проводити перевірку практичного завдання шляхом встановлення відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24 кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час кваліфікаційного іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання.
Ключовим в цьому пункті є встановлення відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам).
Рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу (далі також рішення № 228/зп-24).
Відповідно до вказаних методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.
В установочній частині рішення № 228/зп-24 зазначено, що згідно з підпунктом 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (абзац 8).
Рішенням № 228/зп-24 затверджені методичні вказівки додаток 1 та 2 в залежності від спеціалізації практичного завдання.
Своєю чергою, додаток 1 рішення № 228/зп-24 передбачає:
елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню;
кількість балів за елемент оцінювання;
показники оцінювання.
Втім, структура методичних вказівок передбачає, що елементи практичного завдання, кількість балів та показники оцінювання додатково оцінюються за складові мотивувальної частини, резолютивної частина, стилістики судового рішення, правил орфографії та пунктуації.
Отже, згідно із рішенням № 228/зп-24 та вимогами підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам).
Водночас приписи підпункту 5.5.6 Положення № 185/зп-24 передбачають виставлення за результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії лише однієї індивідуальної оцінки роботи від 0 до 150 балів.
Також приписи підпункту 5.5.8 Положення № 185/зп-24 передбачають, що після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.
Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.
На підставі інформації, зазначеної в акті, впровадження в експлуатацію системи автоматизації робочих процесів та її атестації, судом встановлено, що інформаційно-комунікаційній системі ВККС впроваджена та функціонує комплексна система захисту автоматизованих робочих процесів Комісії практичні завдання перевірялись в означені програмі, відповідно був дотриманий принцип об'єктивності.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що на виконання вимог статей 73,74, 77 КАС України, відповідачем надані належні та допустимі докази використання спеціального програмного забезпечення при перевірці практичних завдань.
Водночас, за такого правового регулювання та встановлених обставин, проведення перевірки практичних завдань за допомогою сертифікованого програмного забезпечення, застосування якого є обов'язковою умовою втаємничення кандидата, колегія суддів дійшла висновку, що передбачена процедура не передбачає проставлення окремих оцінок за кожний показник.
З цих підстав колегія суддів дійшла висновку про помилкове ототожнення позивачкою виконання перевірки і оцінювання практичного завдання шляхом фіксації кількості балів за кожен елемент оцінювання, оскільки програмне забезпечення та екзаменаційна відомість не передбачають такої кількості оцінок.
Водночас врахування членами екзаменаційної комісій методичних вказівок є необхідною складовою мотивів виставлення оцінок за практичне завдання та відповідно мотив для прийняття оскаржених рішень.
Отже, оскільки оскаржені рішення ВККСУ № 87/зп-25 та № 89/зп-25 містять чіткий виклад фактичних обставин, покликання на норми закону, на підставі їх прийняття та юридичні наслідки, Суд дійшов висновку, що такі рішення прийняті в межах повноважень, із дотриманням визначеної процедури та відповідають стандартам обґрунтованості складовими якого є об'єктивність та вмотивованість.
Щодо позовних вимог про зобов'язати ВККСУ визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит та допустити до другого етапу колегія суддів зазначає таке.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку, що Комісія при прийнятті рішень від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25 щодо позивачки діяла у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності відповідно ці рішення не є свавільними та такими, що відповідають критеріям визначеним частиною статті 2 КАС України.
Водночас повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України.
Так згідно із частино 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
Отже, рішенню суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії або прийняти рішення має передувати рішення про визнання відповідного рішення протиправним (бездіяльності протиправною).
За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відсутні підстави для скасування рішень відповідача від 17.04.2025 № 87/зп-25 та № 89/зп-25, відповідно відсутні навіть визначені процесуальним законом підстави для оцінки питання щодо визнання ОСОБА_1 такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит та допуску її до другого етапу.
Інші доводи позивачки в обґрунтування своїх позовних вимог не змінюють правового регулювання спірних правовідносин та не впливають на висновки суду у цій справі щодо оцінки предмету спору.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачкою витрати у виді сплаченого судового збору за звернення з цим позовом до суду відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Бевзенко
А.А. Єзеров
О.П. Стародуб