пр. № 1-кс/759/211/26
ун. № 759/500/26
09 січня 2026 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливого тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Магдалинівка Дніпропетровської області, українеця, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000395 від 22.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України,
08.01.2026 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України - об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо зони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено обороноздатні), встановлюються законом.
Відповідно до «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», не може перебувати у власності громадян громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України - зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси.
Відповідно до Положення про дозвільну систему (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 з наступними змінами) до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, серед іншого належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини.
Згідно з Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13.04.1999 № 293) завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 м за секунду (далі - пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі - колодна зброя), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), та патрони до них, основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.
Так встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням день, місяць та рік, у невстановлений досудовим розслідуванням місці, будучи обізнаним із законними умовами поводження з бойовими припасами, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлений проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров'я людей від негативного впливу руйнуючого характеру бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з бойовими припасами, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання та зберігання бойових припасів, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та місці, придбав запал типу УЗРГМ-2 та корпус гранати Ф-1.
Після цього, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що запал типу УЗРГМ-2 та корпус гранати Ф-1 є бойовими припасами, не маючи на те відповідного дозволу на придбання та зберігання зазначених бойових припасів, почав зберігати їх за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
07.01.2026 року працівниками поліції під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено запал типу УЗРГМ-2 та корпус гранати Ф-1, які є бойовими припасами.
07.01.2026 року працівниками поліції під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено запал типу УЗРГМ-2 та корпус гранати Ф-1, які є бойовими припасами.
Прокурори у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Підозрюваний та адвокат у судовому засіданні проти клопотання заперечували, оскільки прокурором не доведено ризики ст. 1 ст. 177 КПК України, а тому просили застосувати запобіжний захід не пов'язаного із триманням під вартою, оскільки у підозрюваного на забезпеченні три дитини.
Вивчивши матеріали кримінального провадження №12025110000000395, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025, вислухавши думку прокурорів підозрюваного та адвоката суд прийшов до наступного висновку.
07.01.2026 о 11:46 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07 січня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Вина підозрюваного, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 під час якого було виявлено та вилучено:
- предмет, зовні схожий на револьвер системи «Наган» 1905 року випуску НОМЕР_1;
- предмет, зовні схожий на карабін СКС 1953 року, НОМЕР_2;
-2 глушники до зброї;
-10 предметів, зовні схожих на набої калібру 12,7 мм;
-185 предметів, зовні схожих на набої калібру 7,62 мм;
- 475 предметів, зовні схожих на набої калібру 5,45 мм;
- 90 предметів, зовні схожих на набої до револьверу «Наган»;
- 30 предметів, ззовні схожих на набої різного калібру;
- корпус гранати Ф-1;
- запал типу УЗРГМ по яким призначено відповідні експертизи.
Обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою встановленню істини у справі.
Тому, окрім вищенаведеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Визначаючи розмір застави необхідно згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого СУ ГУНП в Київській області, прокурора у зазначеному кримінальному провадженні і суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому СУ ГУНП в Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Беручи до уваги п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, вищевикладене, а також те, що Кримінальний процесуальний кодекс України та практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), але вищенаведені обставини дають підстави вважати можливість з боку підозрюваного за який передбачено покарання до п'яти позбавлення волі, ніде не працює та не має постійного джерела доходів.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп., оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод» слідчий суддя
клопотання слідчого відділу розслідування особливого тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Магдалинівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025110000000395 від 22.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді діє з 07.01.2026. по 07.03.2026 включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (восьмидесяті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн 00 коп., та надати можливість йому або іншій особі внести на депозитний рахунок Святошинського районного суд м. Києва для внесення застави (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089) та надати документ, що підтверджує органу у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого слідчого СУ ГУНП в Київській області, прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні і суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому СУ ГУНП в Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити місячний термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що вразі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ВКР СУ ГУНП в Київській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СУ ГУНП в Київській області, прокурорів Київської обласної прокуратури.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків законодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1
Копію ухвали вручено 09.01.2026 о ______ год. ______ хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний (ПІБ)________________________ підпис_________________