Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1671/26
04 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №42026102070000018 від 02.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України,
прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт майна, а саме на будівлю загальною площею 156,9 кв.м розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, із забороною ФОП ОСОБА_4 та будь-яким особам з якими укладені договори на будівництво здійснювати будівельні роботи на вказаному об'єкті.
В обґрунтування клопотання його автор зазначив, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42026102070000018 від 02.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України.
Зазначає, що з інформації опублікованої в публічних джерелах, зокрема публікації громадського активіста-пам'яткоохоронця ОСОБА_5 у мережі Facebook стало відомо, що за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А» (загальною площею 156,9 кв. м), невідомими особами здійснюється знищення пам'ятки архітектури.
У ході досудового розслідування встановлено, що будівля за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А» (загальною площею 156,9 кв. м), є пам'яткою архітектури місцевого значення (наказ Міністерства культури України від 29.12.2016 № 1273, охоронний № 992-Кв) та перебуває на балансі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій.
Охоронний договір № 4100 від 13.06.2019 на пам'ятку культурної спадщини за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А» укладено між Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій
18.08.2025 між Департаментом, ФОП ОСОБА_4 та Київським науково-методичним центр по охороні, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій укладено договір оренди нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений за результатами аукціону, № 4118, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстраційним № 926, на орендне користування будівлею загальною площею 156,9 кв. м за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А» для розміщення закладів харчування, кафе, барів, ресторанів, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, строком на 15 років. При цьому, охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А» з ФОП ОСОБА_4 не укладався.
Пунктом 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.
У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.
Таким чином, з опублікованої інформації встановлено ознаки проведення будівельних робіт на пам'ятці архітектури місцевого значення, які не були передбачені та погоджені проектом реконструкції будівлі за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А».
Враховуючи вищевикладене та те, що на історичній будівлі розташованій за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А», як безпосередньому предметі кримінального правопорушення можуть бути зафіксовані сліди вчинення кримінального правопорушення, така будівля постановою прокурора від 03.02.2026 визнана речовим доказом.
Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив суд задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.
Також, за його клопотанням слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд без повідомлення власника майна, що необхідно для забезпечення дієвості арешту майна.
Дослідивши доводи та матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до такого.
Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК).
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовими доказами, тобто матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З'ясовано, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42026102070000018 від 02.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, в межах якого перевіряються можливі факти руйнування будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який входить до переліку пам'яток архітектури місцевого значення, а також незаконного проведення будівельних робіт за вказаною адресою.
Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 від 03.02.2026 визнано речовим доказом будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А», з метою забезпечення збереження речового доказу, а саме об'єкту кримінально протиправних дій.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.01.2026 будівля за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А» перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Слідчий суддя погоджується з доводами автора клопотання про те, що під час проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, пов'язаного з можливим незаконним проведенням будівельних робіт на пам'ятці архітектури місцевого значення, які не були передбачені та погоджені проектом реконструкції будівлі, останній може визнаватися об'єктом кримінальних протиправних дій, містити інші відомості, які мають значення у доказуванні, тобто відповідати ознакам речового доказу, наведеним в ст.98 КПК.
Слідчий суддя зазначає, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення збереження речового доказу, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону фактичного розпорядження вказаним майном, у тому числі заборонивши його знищення, зміну (проведення будівельних робіт з цією метою), тобто, не забороняє користування, а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Таким чином, клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК, слідчий суддя,-
клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42026102070000018 від 02.02.2026 - задовольнити.
Накласти з метою забезпечення збереження речового доказу арешт на будівлю загальною площею 156,9 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, літ. «А», що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, шляхом заборони розпорядження вказаним майном, у тому числі заборонивши його знищення, зміну (проведення будівельних робіт з цією метою).
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1