Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1339/26
03 лютого 2026 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна, -
Старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , звернулася до суду клопотанням про арешт майна.
Зазначала, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100070000125, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 26.01.2026 приблизно о 17:10 год. що в приміщенні магазину «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 23, невідома особа, відкрито заволоділа алкогольним напоєм віскі «Jameson» 0,7л в кількості 4 шт. та піцою в кількості 2 шт., на загальну суму 3296 грн. без ПДВ.
Під час проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.01.2026 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні даного правопорушення затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та проведено особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучено: кепку рожевого кольору «LA», яку поміщено до спеціального пакету №RAW0192649.
27.01.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Підсумовуючи вище викладене, орган досудового розслідування приходить до висновку, що вищезазначені речі мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані, як доказ під час судового розгляду.
На підставі вищевикладеного, з метою збереження речових доказів, слідчий просила накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ст. 208 КПК України, а саме на: кепку рожевого кольору «LA».
У судове засідання слідчий не з'явилася, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
Захисник ОСОБА_5 ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Слідчий суддя ухвалив розглядати клопотання за відсутності слідчого, ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до клопотання документи, дійшов наступного висновку.
Установлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12026100070000125, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Частинами 1, 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначала, що з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 27.01.2026 у кримінальному провадженні № 12026100070000125, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, речовим доказом визнано: кепку рожевого кольору з надписом «LA».
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(абз. 1 ч. 3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим у клопотанні доведено, що кепка рожевого кольору з надписом «LA», на який вона просить накласти арешт, відповідає критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України.
Оцінюючи в сукупності надані докази, враховуючи мету арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Зважаючи на те, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на кепку рожевого кольору з надписом «LA», яка належать ОСОБА_5 , вбачаю достатні обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання
Керуючись ст. ст. 98, 131, 167, 168, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на кепку рожевого кольору з надписом «LA», що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим або прокурором.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1