11 лютого 2026 року
м. Київ
справа №640/20157/22
адміністративне провадження № К/990/5786/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року
у справі №640/20157/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Трейд»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкам Трейд» звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10 серпня 2022 року №00171820902, №00171830902, №00171850902, №00171870902.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року, позов задоволено.
До апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Трейд» про компенсацію судових витрат, у якій просило стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Трейд» понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 23 000,00 гривень.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Трейд» про компенсацію судових витрат - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Трейд» понесені ним витрати, пов'язанні з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 гривень.
09 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №640/20157/22.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №640/20157/22, слід застосовувати такий же критерій.
Так, у касаційній скарзі заявник посилався на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Крім того, вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 243, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №640/20157/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіР.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк