Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1163/26
02 лютого 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 , подану її представником ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві щодо нерозгляду клопотання про визнання потерпілим,-
ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 звернулася із вказаною скаргою до слідчого судді, зазначивши, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №1202210007002411, внесене до ЄРДР 14.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України. ОСОБА_3 через канцелярію Подільського УП ГУНП у м. Києві 12.01.2023 подано клопотання, в якому вона просила залучити до вказаного кримінального провадження у якості потерпілої. Однак, згідно відповіді № 14134?2026 від 16.01.2026 (1854521), наданої на адвокатський запит від 16.01.2026, Подільським УП ГУНП у м. Києві було повідомлено, що протягом трьох років з моменту подачі вказаної заяви процесуальне рішення про визнання ОСОБА_3 потерпілою не приймалось.
У зв'язку з наведеним скаржниця звернулася до слідчого судді із даною скаргою, в якій просить:
- визнати бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог ст. 55, 56 КПК України в частині невизнання ОСОБА_3 потерпілою згідно поданої 12.01.2023 року заяви або невинесення вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим;
- зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 14.11.2022 за №12022100070002411 за ч.1 ст. 270 КК України прийняти рішення про залучення ОСОБА_3 у якості потерпілого у кримінальному провадженні, надавши пам'ятку про права та обов'язки потерпілого або винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Перед початком судового засідання представник скаржниці подав заяву про проведення судового засідання без його участі, у якій подану скаргу підтримав.
Представник Подільського УП ГУНП України у м. Києві, будучи повідомленим про час та місце розгляду скарги у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, які витребовувалися ухвалою слідчого судді, не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду скарги.
Із урахуванням наведеного, враховуючи положення ч.4 ст. 107 КПК України, відповідно до яких у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, слідчий суддя розглянув скаргу за відсутності учасників процесу та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, може бути оскаржено - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №1202210007002411, внесене до ЄРДР 14.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.
12.01.2023 ОСОБА_3 подала до Подільського УП ГУНП у м. Києві клопотання про залучення її до вказаного кримінального провадження у якості потерпілої.
Відомостей щодо розгляду вказаного клопотання матеріали скарги не містять.
Як вбачається із долученої до скарги відповіді Подільського УП ГУНП у м. Києві № 14134?2026 від 16.01.2026 (1854521), наданої на адвокатський запит ОСОБА_5 від 16.01.2026, останньому було повідомлено, що протягом трьох років з моменту подачі вказаної заяви процесуальне рішення про визнання ОСОБА_3 потерпілою не приймалось.
Дана скарга надійшла до суду 26.01.2026, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 304 КПК України, більше ніж на три роки.
При цьому клопотання щодо поновлення строку для подання скарги до суду представником скаржника не заявлялося.
Згідно з ч.1 ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Отже, даний строк є преклюзивним (присічним) та законодавець чітко пов'язує право на оскарження до слідчого судді відповідної постанови слідчого, відраховуючи даний строк саме з дня отриманням її копії.
Згідно зі ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватись у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу здано до закінчення строку на пошту.
Встановлені процесуальним законодавством строки являють собою своєрідний важіль дотримання правової дисципліни усіма учасниками процесу. За рахунок дотримання процесуальних строків забезпечується реалізація принципу правової визначеності і права на справедливий суд (що закріплений ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово підкреслює, що право на справедливий суд закріплює базовий принцип правосуддя - «правової визначеності». Даний принцип гарантує кожному можливість розуміти та передбачати можливість однакового застосування норм закону незалежно від органу чи особи, якої він стосується.
Принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає і Конституційний Суд України. В широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.
З огляду на наведене, ураховуючи те, що слідчим суддею розпочато розгляд скарги по суті, що унеможливлює її повернення скаржнику, з урахуванням встановлених при розгляді скарги обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 9, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , поданої її представником ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві щодо нерозгляду клопотання про визнання потерпілим відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1