11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 520/10994/25
адміністративне провадження № К/990/3884/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 520/10994/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Сфера» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича компанія «Сфера» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення вимог, установлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у частині сплати судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року повернуто скаржнику.
03 грудня 2025 року відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 520/10994/25 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом подання вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та документів на підтвердження цих обставин, а також доказів надсилання листом з описом вкладення позивачу та Державній податковій службі України копії поданої до суду апеляційної скарги і доказів сплати судового збору в розмірі 36 336,00 грн.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано копії ухвал 08 грудня 2025 року о 18:44 (у матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи «Електронний суд»).
08 грудня 2025 року від Головного управління ДПС у Харківській області на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію № 5893 від 23 жовтня 2025 року про сплату судового збору в сумі 36 336 грн.
Однак скаржником не надано до Другого апеляційного адміністративного суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та документів на підтвердження цих обставин, а також доказів надсилання листом з описом вкладення позивачу та Державній податковій службі України копії поданої до суду апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області повторно залишено без руху. Головному управлінню ДПС у Харківській області надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом подання до Другого апеляційного адміністративного суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та документів на підтвердження цих обставин, а також доказів надсилання листом з описом вкладення позивачу та Державній податковій службі України копії поданої до суду апеляційної скарги.
Згідно з довідкою про доставку електронного листа, Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано копію ухвали 10 грудня 2025 року о 19:24 (у матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи «Електронний суд»).
19 грудня 2025 року від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 520/10994/25.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку, заявник посилався на неможливість своєчасної сплати судового збору з причин об'єктивного та незалежного від нього характеру, зокрема через відсутність бюджетного фінансування в умовах воєнного стану. Після надходження фінансування у жовтні 2025 року судовий збір було сплачено, у зв'язку з чим заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення процесуального строку; відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд зазначив, що відповідач пропустив строк, установлений статтею 295 КАС України, а наведені причини його пропуску є неповажними.
При цьому суд зазначив, що тривала процедура погодження та сплати судового збору не може визнаватися поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження і, відповідно, не є підставою для відступу від принципу правової визначеності щодо остаточності судового рішення.
Суд також зауважив, що суб'єкт владних повноважень, який утримується за рахунок державного бюджету, у межах бюджетних асигнувань має можливість здійснювати перерозподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Невжиття заходів щодо виділення коштів або їх перерозподілу не може визнаватися поважною причиною пропуску процесуального строку.
Поважними причинами пропуску строку є лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з реальними істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними і допустимими доказами.
У випадку пропуску строків державними органами необхідність дотримання внутрішніх процедур погодження бюджетних видатків або тимчасова відсутність коштів на сплату судового збору не можуть визнаватися поважними причинами.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень права реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення після спливу встановленого законом строку.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність поважних підстав для поновлення строку та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 520/10994/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Сфера» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко