10 лютого 2026 року
м. Київ
справа №160/10790/25
адміністративне провадження №К/990/4386/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі №160/10790/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.09.2019 по 20.03.2025 включно.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.09.2019 по 20.03.2025 включно у сумі 855 680 гривень 21 копійка.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби з 03.09.2019 по 20.03.2025.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 20110,16 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 29.01.2026 військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно зі статтею 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду прийнята 29.12.2025, відтак, останнім днем строку на подання касаційної скарги є 28.01.2026. Разом з тим, скаржник надіслав касаційну скаргу до Верховного Суду 29.01.2026, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.
У касаційній скарзі скаржником указано на те, що копію постанови апеляційного суду отримано 30.12.2025.
Водночас, скаржник питання поновлення пропуску строку касаційного оскарження у прохальній частині касаційної скарги не порушує.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, Верховний Суд пропонує скаржнику надати клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому навести підстави для його поновлення.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн.
Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2025 році фізичною особою, вимоги якої були задоволені судами в частині однієї майнової вимоги (20110,16 грн).
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 1937,92 грн (20110,16 грн*1% (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)*200%*0,8).
Разом з тим, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що відповідач є органом військового управління, що утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України, фінансується в межах державного бюджету, немає своїх рахунків в Державній казначейській службі України, тому для необхідності сплати судового збору потрібно виконати наступні дії: звернутись з вимогою про виділення коштів, узгодити клопотання з командуванням, на підставі якого буде прийнято рішення, час для перерахунку коштів. У зв'язку з певною та тривалою процедурою оплати судового збору, відсутністю будь-яких інших видів фінансування, коштів на рахунку, пов'язаних із судовими витратами скаржник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по суті.
Перевіривши указане клопотання, Суд зазначає таке.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб'єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи те, що суб'єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на недостатній рівень фінансового забезпечення, державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто, належні обґрунтування підстав про відстрочення сплати судового збору відсутні, відповідні докази не надано.
За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: 1) надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі; 2) надання клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому навести підстави для його поновлення.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України,
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі №160/10790/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду