Справа № 755/1726/26
1-кс/755/397/26
"09" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000156 від 22.05.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Старший слідчий 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000156 від 22.05.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Клопотання погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025011000000156 від 22.05.2025 року за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У період лютого-березня 2014 року, Російська Федерація, використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, у порушення міжнародно-правових норм, у тому числі Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 року та Федеральним Законом Російської Федерації № 42-ФЗ від 02.03.1999 року), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також, підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також, організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому, став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Таким чином, з 20.02.2014 року Російська Федерація, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з відкритим, повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2002-ІХ від 24.02.2022 року, та на території України введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обізнаний про факт ведення РФ агресивної війни проти України та окупації РФ частини території України, будучи проросійсько налаштованим, взяв участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а також, у добровільному зайнятті посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у таких органах.
Так, перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим - у м. Ялті, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення факту окупації Автономної Республіки Крим з боку РФ, громадянин України ОСОБА_4 у липні 2024 року (точна дата не встановлена досудовим розслідуванням) із власної ініціативи, добровільно подав свою кандидатуру до незаконно створеного виборчого об'єднання, так званого «Ялтинського місцевого відділення Кримського регіонального відділення Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» як кандидат на вибори депутатів до, так званої «Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання».
31 липня 2024 року рішенням, так званої «Територіальної виборчої комісії м. Ялти Республіки Крим» № 215/1918-2, на підставі поданих ОСОБА_4 документів, останнього зареєстровано кандидатом у депутати, так званої «Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання» по одномандатному округу № 6.
У подальшому, ОСОБА_4 , у період з 31.07.2024 року до 07.09.2024 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - у м. Ялта, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, здійснював передвиборчу кампанію як кандидат у депутати, так званої «Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання».
Далі, ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України - у м. Ялта, за результатами проведених виборів, рішенням, так званої. «Територіальної виборчої комісії м. Ялти Республіки Крим» від 09.09.2024 року № 228/2141-2, визнаний обраним депутатом, так званої «Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання».
У подальшому, рішенням, так званої «Територіальної виборчої комісії м. Ялти Республіки Крим» від 16.09.2024 року № 231/2160-2, ОСОБА_4 зареєстрований депутатом, так званої «Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання», чим довів до кінця свій злочинний умисел, спрямований на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі, в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Крім цього, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - у м. Ялті, точне місце знаходження досудовим розслідуванням не встановлене, на підставі поданої ним заяви, рішенням, так званої «Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання» від 19.09.2024 року № 2, підписаного головою, так званого. «муніципального утворення міський округ Ялта Республіки Крим - Ялтинської міської ради» ОСОБА_6 , був обраний з 19.09.2024 року на посаду голови, так званого «Постійного комітету Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання з питань освіти, науки, культури, охорони материнства та дитинства, справ молоді та спорту (скорчена назва - постійний комітет з освіти та культури)», де й на даний час здійснює свою протиправну діяльність, шляхом виконання організаційно-розпорядчих функцій.
Зокрема, встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді голови, так званого «постійного комітету з освіти та культури», відповідно до ст. 5 «Положення про постійні комітети та тимчасові комісії Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання», затвердженого рішенням 1-ї сесії, так званої «Ялтинської міської ради Республіки Крим ІІІ скликання» від 19.09.2024 року № 2, серед іншого: вносить на розгляд постійного комітету пропозиції щодо основних напрямів організації його діяльності, щодо порядку денного його засідань; контролює виконання рекомендацій постійного комітету; координує діяльність підкомісій, робочих груп; здійснює координацію роботи постійного комітету з іншими комітетами та органами влади.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - колабораційній діяльності, тобто, у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, у добровільному обранні до таких органів, а також, в участі у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території.
09 травня 2025 року в кримінальному провадженні № 22024011000000244 від 15.10.2024 року громадянину України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У той же день, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, письмове повідомлення про підозру вручено йому у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, тобто, шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр» № 97 (8022) від 14.05.2025 року, на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також,надіслано через Інтернет-месенджери «WhatsАpp» та «Telegram» на абонентський номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні громадянина України ОСОБА_4 .
22 травня 2025 року прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виділено з кримінального провадження № 22024011000000244 від 15.10.2024 року матеріали досудового розслідування за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, в окреме провадження та зареєстровано виділені матеріали досудового розслідування в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22025011000000156 від 22.05.2025 року.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 412513312, за громадянином України ОСОБА_4 зареєстрована на праві приватної спільної часткової власності 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 50,0 кв.м., житловою площею - 37,1 кв.м. (реєстраційний номер майна: 4328505).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру, за громадянином України ОСОБА_4 зареєстрована на праві приватної власності земельна ділянка (кадастровий номер): 0111946800:05:001:0117, площею 0,1500 га, за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти вказане нерухоме майно, унеможливить його подальше відчуження та забезпечить можливість застосування конфіскації майна, як додаткового виду покарання.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.
Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження нерухомого майна підозрюваного, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Крім того, з метою забезпечення арешту майна, запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, дане клопотання слідчий просить розглянути без повідомлення власника даного майна.
У судове засідання слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Розгляд клопотання відбувся за відсутності інших учасників, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 22.05.2025 року за № 22025011000000156 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке виділено з кримінального провадження № 22024011000000244 від 15.10.2024 року.
Клопотання подано старшим слідчим 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .
У клопотанні зазначено підстави, у зв'язку з якими необхідно накласти арешт на майно та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто, клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальном провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майн накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, 09.05.2025 року складено повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку з перебуванням ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, повідомлення про підозру йому вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (випуск № 97 (8022) від 14.05.2025 року) та 14.05.2025 року - на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за громадянином України ОСОБА_4 зареєстрована на праві приватної спільної часткової власності 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 50,0 кв.м., житловою площею - 37,1 кв.м. (реєстраційний номер майна: 4328505).
Крім того, згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за громадянином України ОСОБА_4 зареєстрована на праві приватної власності земельна ділянка (кадастровий номер): 0111946800:05:001:0117, площею 0,1500 га, за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вище викладені обставини, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є співрозмірним завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000156 від 22.05.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю АР Крим, м. Ялта, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 50,0 кв.м., житловою площею - 37,1 кв.м. (реєстраційний номер майна: 4328505) та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером: 0111946800:05:001:0117, площею 0,1500 га, з метою конфіскації майна як виду покарання, шляхом заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії, пов'язані із вказаним майном
У силу ст. 175 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя