про відмову у відкритті касаційного провадження
11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 240/11758/25
адміністративне провадження № К/990/4686/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л. В.,
суддів: Бевзенка В. М., Стеценка С. Г.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15 квітня 2025 року про відмову нарахувати та виплатити пенсію відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 24 жовтня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, щомісячно, з урахуванням раніше виплачених коштів, з 24 жовтня 2024 року.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою 29 квітня 2025 року відкрив провадження в даній справі та призначив останню до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Цей же суд ухвалою від 11 серпня 2025 року позовну заяву залишив без руху і встановив позивачці строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви (відповідно до кількості Відповідачів та додатковий примірник позовної заяви - для суду), в якій слід уточнити суб'єктний склад правовідносин, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги - щодо кожного з відповідачів.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року на підставі пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву залишив без розгляду, бо позивачка не усунула недоліків позовної заяви.
ОСОБА_1 не погодилася з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У цій справі суди попередніх інстанцій з'ясували, що провадження в даній адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160,162 КАС України. Позивачу запропоновано уточнити суб'єктний склад, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, визначити наявність чи відсутність спірних відносин Позивача саме з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а за наявності таких спірних відносин - навести доводи щодо протиправності такого рішення.
Суд першої інстанцій, коли вирішив залишити позовну заяву без розгляду, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив в того, що ухвала суду від 11 серпня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду, була отримана позивачкою 13 серпня 2025 року о 13:04 через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак, у вказаний в ухвалі від 11 серпня 2025 року судом строк та станом на момент постановлення ухвали від 22 вересня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду ОСОБА_1 не усунула недоліки позовної заяви. Суд роз'яснив, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (частина четверта стаття 240 КАС України).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Отож, суди першої і апеляційної інстанцій, коли застосовували приписи 7 частини першої статті 240 КАС України, правильно дійшли висновку про наявність причин для залишення позовної заяви позивачки без розгляду, оскільки встановили, що ОСОБА_1 не усунула недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
Зважаючи на те, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржниця в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л. В. Тацій
Судді В. М. Бевзенко
С. Г. Стеценко