Справа № 320/8778/23
11 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Кузьменка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Кузьмишиної О.М. про самовідвід у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2023 №530/Ж10/31-00-04-03-06-15 (форма «В»), складене Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2023 №531/Ж16/31-00-04-03-06-15 (форма «В4»), складене Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, у якій просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2025 року справу з єдиним унікальним номером №320/8778/23 передано на розгляд колегії суддів: суддя-доповідач - Карпушова О.В., судді - Кузьмишина О.М., Кузьменко В.В.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та від 26 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
З метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суддя Кузьмишина О.М. подала заяву про самовідвід від участі у розгляді даної справи.
В обґрунтування заяви про самовідвід суддею зазначено, що під час дослідження матеріалів справи встановлено обставини, які в очах стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, у зв'язку із знайомством з одним із учасників справи.
З метою попередження виникнення у сторін в даній справі припущення щодо упередженості чи необ'єктивності при розгляді і вирішенні справи, останньою заявляється самовідвід відповідно до п. 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та заяву про самовідвід, колегія суддів вважає, що вказана заява судді Кузьмишиної Олени Миколаївни про самовідвід є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
За правилами частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
В силу приписів частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Виходячи з вищевикладеного, з метою об'єктивного та неупередженого розгляду справи та з підстав судової етики, колегія суддів вважає, що обставина, на яку посилається суддя Кузьмишина Олена Миколаївна, виключає можливість розгляду справи №320/8778/23 за її участю.
Європейський суд з прав людини зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Європейський суд з прав людини у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Враховуючи вищезазначене, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Отже, підставою для відводу не обов'язково має слугувати доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді.
Приписи частини першої, другої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості (безсторонності), зацікавленості та об'єктивності судді Кузьмишиної О.М., забезпечення дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду, принципів адміністративного судочинства, заява судді Кузьмишиної О.М. підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 248, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Заяву судді Кузьмишиної Олени Миколаївни про самовідвід у справі №320/8778/23 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Відвести суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишину Олену Миколаївну від розгляду справи №320/8778/23.
Справу №320/8778/23 передати для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.М.Кузьмишина
В.В.Кузьменко