Справа № 362/912/26
Провадження 2-з/362/23/26
"02" лютого 2026 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, що подана до пред'явлення до суду позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інша особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту,
29.01.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Т.М. про забезпечення позову, що подана до пред'явлення до суду позову, в якій просить зупинити продаж (реалізацію) та заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Кузьменку О.С. вчиняти будь-які дії щодо продажу арештованого майна у заведеному виконавчому провадженні № 75724595 (ВП №75708753; №75711405), а саме:1) ЛОТ № 591769, з продажу садового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2526344132140, загальною площею 226,9 кв.м., та земельної ділянки 3221486900:04:003:0047, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ) ЛОТ №591768 з продажу садового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2526267032140, загальною площею 226,5 кв.м., та земельної ділянки 3221486900:04:003:0048, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ) ЛОТ № 591764 з продажу садового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2526386432140, загальною площею 228,9 кв.м., та земельної ділянки 3221486900:04:003:0049, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ) ЛОТ №591770 з продажу садового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2526421632140, загальною площею 209,5 кв.м., та земельної Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.01.2026 9 ділянки 3221486900:04:003:0050, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ) ЛОТ №591742, з продажу садового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2526364132140, загальною площею 223,9 кв.м., та земельної ділянки 3221486900:04:003:0054, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ) ЛОТ № 591772 з продажу садового будинку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2526438332140, загальною площею 211,8 кв.м., та земельної ділянки 3221486900:04:003:0055,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 28.01.2026 року ОСОБА_1 стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком О.С. виставлено на продаж нерухоме майно Заявника в рамках примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 75724595 ( ВП № 75708753; № 75711405) відкритих відносно колишньої дружини Заявника - ОСОБА_3 . На платформі для проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» міститься інформація про заплановані на 30.01.2026 року о 9:00 год електронні торги, щодо наступних об'єктів нерухомого майна.
Приватним виконавцем зазначено, що вказані об'єкти нерухомого майна належать боржнику - ОСОБА_3 на підставі ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2025 № 362/8594/24 про затвердження мирової угоди. Проте право приватної власності на неї в установленому законом порядку за ОСОБА_3 не зареєстроване. Натомість вище зазначені об'єкти нерухомого майна належать на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності копії яких додаються до цієї заяви.
Крім того зазначені об'єкти нерухомого майна на підставі договору іпотеки №1404/2022/Київ ОД- МСБ-І без оформлення заставної, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. 23 вересня 2022р. за реєстровим №485, передані в іпотеку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, номер рахунку IBAN № НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Київ, МФО: 320478, в забезпечення зобов'язань за Договором №1404/2022/Київ ОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-, малого, середнього та корпоративного бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» від «23» вересня 2022 року, укладеному з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЯГОДИ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 42988108.
Крім того, паралельно з виставленням майна на торги іпотекодержатель - ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, забезпеченим договором іпотеки № 1404/2022/Київ ОД МСБ-І від 23.09.2022 року, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі № 911/3216/25 від 23.10.2025 року, копія якої додається.
Таким чином, враховуючи підстави й предмету позову, вважаємо, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав та інтересів Позивача, за захистом яких вона звертатиметься до суду, а тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити та накласти арешт на оспорюване майно.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 153 ЦПК України, сторони до суду не викликалися.
Суд вивчивши заяву про забезпечення позову пред'явлену до подання позову, дослідивши матеріали заяви, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви; одночасно з пред'явленням позову; після відкриття провадження у справі.
Згідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має намір в подальшому звернутися до суду, з позовом предметом, якого буде визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.
Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13 та від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Як на підставу обґрунтування заяви про забезпечення позову, сторона позивача посилається на те, що спірні об'єкти нерухомого майна, які зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 , які виставлені на продаж в рамках виконання виконавчих проваджень №75708753; №75711405 відкритих відносно ОСОБА_3 та переоформлення права власності, на інших осіб призведе до порушення прав ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
До розгляду вказаної заяви позивач залучає у якості учасника справи ПРАТ АБ «УКРГАЗБАНК», якій на даний час є іпотекодержателем вказаного спірного майна, яке згідно іпотечного договору №1404/2022/КиївОД-МСБ-І від 23.09.2022 року вже перебуває під застереженням відповідно Закону України «Про іпотеку» та не може бути відчужене, права якого можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість майбутнього позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов'язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав іншої особи, яка залучена до розгляду у справі.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Таким чином доводи заявника про те, що існує реальна загроза утруднення виконання чи неможливість виконання рішення суду в подальшому на даній стадії є лише припущеннями.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Разом з тим, в заяві про забезпечення позову заявником не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки після звернення із позовною заявою до суду та відкритті провадження у справі, надасть підстави приватному виконавцю зупинити виконавчі дії до розгляду судом цивільної справи та прийняття рішення суду, а також подати заяву про забезпечення позову до Господарського суду Київської області.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову на даний час є передчасною та у її задоволенні слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, що подана до пред'явлення до суду позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інша особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко