Справа № 167/153/26
Номер провадження 2/167/316/26
11 лютого 2026 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Требик В.Б., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (дала - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за: 1) договором про надання фінансового кредиту від 6 червня 2025 року № 09283-06/2025 в розмірі 28875 грн., який укладений між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачем; 2) договором про надання фінансового кредиту від 4 квітня 2025 року № 07696-04/2025 в розмірі 8618,12 грн., який укладений між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачем; 3) договором про споживчий кредит від 17 травня 2025 року № 5547619 в розмірі 40600 грн., який укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Із змісту позовної заяви слідує, що 6 червня 2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 09283-06/2025, а 29 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Стар файненс груп» укладено договір факторингу № 29102025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Далі, 4 квітня 20254 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 07696-04/2025, а 29 жовтня
2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Стар файненс груп» укладено договір факторингу № 29102025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Крім того, 17 травня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5547619, а 24 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» і ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 24112025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Тобто, в межах зазначеного позову об'єднано три позовні вимоги, які ґрунтуються на різних договорах, а саме: 1) договорі про надання фінансового кредиту від 6 червня 2025 року № 09283-06/2025 і договорі факторингу від 29 жовтня 2025 року № 29102025; 2) договорі про надання фінансового кредиту від 4 квітня 2025 року № 07696-04/2025
і договорі факторингу від 29 жовтня 2025 року № 29102025; 3) договорі про споживчий кредит від 17 травня 2025 року № 5547619 і договорі факторингу від 24 листопада
2025 року № 24112025.
Отже, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору окремо та фактично підлягають вирішенню три окремі спори між тими ж сторонами.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а також одна з позовних вимог не є основною, а інша - похідною від неї.
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Отже, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є кредитні договори, кожен із яких, незважаючи на схожу правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, тому спільний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими за вказаними договорами.
Отже, позовна заява ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК підлягає поверненню.
Водночас слід роз'яснити позивачу про можливість звернення до суду із вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами по кожному договору окремо.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК, суд,-
Повернути позивачу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Суддя: В.Б. Требик