Справа № 159/643/26
Провадження № 1-кп/159/360/26
11 лютого 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024035550000067 від 24.02.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ковель Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України,
09.02.2026 прокурор звернувся з клопотанням про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор зазначає, що у зв'язку із наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, та закінченням строку дії запобіжного заходу обраного обвинуваченому ухвалою слідчого судді від 12.12.2025, є доцільним продовжити обвинуваченому домашній арешт у період 07.00 год по 19.00 год.
Прокурор вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти ризику ухилення від з'явлення до суду, незаконного впливу на свідків, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
В судовому засідання прокурор клопотання підтримав із зазначених підстав.
Обвинувачений та захисник не заперечили проти клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, лише просили суд обмежитись домашнім арештом у період з 07.00 год по 22.00 год.
Потерпілий і його представник підтримали позицію прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження суд встановив таке.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12.12.2025 слідчий суддя застосував до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у період доби з 19.00 год до 07.00 год, з покладенням на нього обов'язків, на період до 13.02.2026. Ухвала мотивована наявністю ризиків передбачених п.1, 3, 5 КПК України.
Як передбачено ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Одним із видів запобіжних заходів є домашній арешт (ст. 181 КПК України), який полягає в забороні особі залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду обвинувального акта, складеного щодо ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті зазначаються фактичні обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).
На підставі наведеного, наявність обвинувального акту, у якому міститься інформація про обставини вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, свідчить про обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.1 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України,.
Вирішуючи питанні про доцільність обрання цілодобового домашнього арешту, суд оцінює у сукупності тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, його суспільну небезпечність, дані про особу обвинуваченого.
Зокрема суд враховує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні малолітню дитину. Водночас зі слів обвинуваченого він у 2024 році був мобілізований для проходження військової служби однак у січні 2025 самовільно залишив частину. Самовільне залишення військової частини є умисним порушенням встановленого законом обов'язку проходження військової служби та свідчить про свідоме ухилення особи від виконання покладених на неї обов'язків і контролю з боку уповноважених органів. Така поведінка демонструє готовність особи ігнорувати вимоги закону та уникати передбаченої відповідальності. Також суд враховує, що обвинувачений з 2022 році офіційно не працевлаштований, але з його слів працює неофіційно займається ремонтом автомобілів, які здійснюють вантажні перевезення.
Також враховується розмір покарання за кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_4 - до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Суд враховує, що в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
На підставі викладеного, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та розмір покарання за нього, його молодий вік та стан здоров'я суд вважає, що продовжує існувати ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також прокурор довів продовження існування ризику впливу на свідків та потерпілого. Обвинувачений може здійснити незаконний на них вплив, що є недопустимим оскільки вони ще не допитані судом (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, на переконання суду, продовжує існує ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, який не зменшився (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки ОСОБА_4 нофіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень вчинених у продовж 2025 року, повідомив суду зо у січні 2025 здійснив самовільне залишення військової частини.
Крім того, зі слів підозрюваного встановлено, що він був призваний на військову службу, однак від виконання військового обов'язку відмовився та перебуває у СЗЧ. За таких обставин його поведінка потребує щоденного контролю, який може бути забезпечений шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З урахуванням віку, стану здоров'я, наявності соціальних зв'язків та репутації підозрюваного, застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов'язання, є недостатнім. Особи, яка могла б взяти його на поруки відповідно до ст. 194 КПК України, не встановлено, а коштів для внесення застави підозрюваний не має. Таким чином, застосування домашнього арешту є достатнім та можливим запобіжним заходом.
Водночас слідчий суддя вважає, що з огляду на стан здоров'я підозрюваного та надані ним докази необхідності проходження лікування, достатнім буде застосування домашнього арешту з обмеженням у певний період доби для запобігання ризикам, на які посилався слідчий.
Суд звертає увагу, що прокурор не навів переконливих доказів того, що обвинувачений порушував умови запобіжного заходу виді домашнього арешту у певний час доби, обраний ухвалою слідчого судді Ковкелського міськрайонного суду від 12.12.2025, а також не навів переконливих доказів, що виникли нові ризики, які потребують обрання обвинуваченому більш жорсткого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
З'ясувавши наведені вище обставини, суд дійшов висновку про недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки вказаний запобіжний захід за своєю суттю не забезпечить постійного контролю за поведінкою обвинуваченого. Особи, яка заслуговує довіру і яка могла б поручитися за виконання обов'язків обвинуваченим, відповідно до ст. 194 КПК України, суд не встановив, про наявність коштів на заставу, обвинувачений суду не повідомив.
На підставі викладеного, суд вважає, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для досягнення мети передбаченої у ст. 177 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід за своєю суттю може забезпечити контроль за поведінкою обвинуваченого, та запобігти настанню ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас посилання сторони захисту на те, що необхідно змінити години домашнього арешту з 07.00 год по 22.00 год, оскільки це дасть можливість отримати обвинуваченому більший дохід для відшкодування потерпілому шкоди, суд вважає непереконливими, оскільки як, повідомив обвинувачений до сьогоднішнього дня він не здійснював відшкодування потерпілому шкоди навіть частково, не зважаючи на те, що запобіжний захід до нього було застосовано лише з 12.12.2025.
Враховуючи викладене вище, те, що встановлені при продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України продовжують існувати і не зменшилися, беручи до уваги тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого у період з 19.00 год по 07.00 год на строк до 11.04.2026, з покладенням на нього обов'язків.
В підготовчому судовому засіданні прокурор також просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, підстав для повернення обвинувального акту та закриття кримінального провадження не вбачає.
Суд роз'яснив обвинуваченому про його право заявити клопотання про розглядж справи колегією у складі трьох суддів, оскільки кримінальне правопорушення за ч.3 ст.289, у якому він обвинувачується є особливо тяжким злочином.
Обвинувачений просив розглядати кримінальне провадження суддею одноособово.
Інші учасники кримінального провадження проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечили.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження з питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду суд дійшов таких висновків.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України і підстав повернути його прокурору немає.
Кримінальне провадження на підставі обвинувального акту підсудне Ковельському міськрайонному суду Волинської області. Підстав для його закриття, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або частиною другою ст. 284 КПК України суд не встановив. У зв'язку з викладеним, суд вважає за можливе призначити його судовий розгляд.
Судове провадження, з урахуванням норм, передбачених ст. 27 КПК України, слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, розгляд справи провести суддею одноособово.
У підготовчому засіданні потерпіла сторона просила прийняти цивільний позову у кримінальному провадженні, який подала у залі суді.
Відповідно до частини першої статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , про відшкодування майнової та моральної шкоди поданий на стадії підготовчого судового засідання, що відповідає вимогам статті 128 КПК України, форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), позовні вимоги випливають із обсягу пред'явленого обвинувачення, тому вони повинні бути розглянуті в межах цього кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.128, 176-183, 314-316, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Ковельської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою АДРЕСА_2 у період з 19:00 години до 07:00 години, на строк до 11 квітня 2026 року включно.
На час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що порушення покладених на нього судом обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого мають право з'являтись в житло, під арештом в якому обвинувачений перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань.
Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання начальнику Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області.
Контроль за виконанням обвинуваченим запобіжного заходу покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Прийняти до розгляду в межах цього кримінального провадження цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
ОСОБА_6 визнати цивільним позивачем, а ОСОБА_4 визнати цивільним відповідачем.
Роз'яснити цивільному відповідачу, що він має право подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії цієї ухвали, одночасно з надісланням відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана цивільному позивачеві.
Цивільний позивач маж право подати відповідь на відзив а цивільний відповідач заперечення на відповідь на відзив протягом десяти днів з дня його отримання.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за , № 12024035550000067 від 24.02.2024 щодо:
ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289, ч.1 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
на 13.00 год 20 лютого 2026 року в залі Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
Судовий розгляд провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Викликати у судове засідання учасників судового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1