154/3189/25
3/154/8/26
10 лютого 2026 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лященко О.В., за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Савюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від начальника відділу поліції з превентивної діяльності Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Василя Кліменчука про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого техніком в ПП «Колумбус», у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР№410588 від 02 серпня 2025 року, складеного інспектором СРПП Нестеруком В.В. вбачається, що о 22 год 40 хв в м.Володимир, вул. Соломії Крушельницької, 26 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ніссан д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в законному порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР№410597 від 02 серпня 2025 року, складеного інспектором СРПП Нестеруком В.В. вбачається, що 02 серпня 2025 року о 22 год 40 хв в м.Володимир, вул. Соломії Крушельницької, 26 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Ніссан д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд у паркан. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.10.9 ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою судді від 10 лютого 2026 року вказані справи об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, суду пояснив що він не керував транспортним засобом у вказаний час і не створив ДТП. У вказаний день він був в стані алкогольного сп'яніння і між ним та батьками виник конфлікт. Він пішов в автомобіль і ліг спати на задньому сидінні. Ключі від автомобіля були у батька і він фізично не зміг би завести двигун. Між автомобілем та парканом відстань дуже незначна і він міг скотитись і впертись в паркан. Працівників поліції не пам'ятає, оскільки спав в автомобілі. Ніякого огляду на стан сп'яніння не проводилось і такої вимоги до нього не заявлялось і він від неї не відмовлявся.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , допитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши зібрані у справі докази, приходжу до висновку що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діянь, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого цим кодексом, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 124 КУпАП встановлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є тотожними за своїм доказовим значенням, 02 серпня 2025 року ввечері їхній син прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння і між ними з цього приводу виник конфлікт. Син відкрив автомобіль хотів їхати з дому, але батько забрав у нього ключі і повідомив поліцію на лінію 102 про вказаний конфлікт, після чого син ліг на задньому сидінні і заснув. Двигун в автомобілі не був заведений і син фізично не зміг би завести двигун без ключів. Між автомобілем та парканом дійсно відстань дуже незначна і він міг скотитись і впертись в паркан. Працівники поліції не розбудили сина і не привели його до тями. Ніякого огляду на стан сп'яніння не проводилось і такої вимоги до сина не заявлялось і він від неї не відмовлявся.
З дослідженого судом аудіозапису розмови ОСОБА_2 з оператором лінії 102, витребуваного за клопотанням захисника вбачається, що свідок ОСОБА_2 двічі телефонував в поліцію, перший дзвінок був з приводу наміру п'яного сина їхати автомобілем, повторний дзвінок був після прибуття наряду поліції з приводу неправомірних дій поліції щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення яких син не вчиняв.
В якості доказів вчинення правопорушень в матеріалах справи наявна схема ДТП, з якої вбачається що автомобіль знаходиться впертим в паркан, має пошкодження задня кришка багажника та задній бампер, та пошкоджено метало профіль. Схема ДТП не підписана водієм або власниками будинковолодіння.
Наданими суду стороною захисту фотознімками стверджується, що при зачинених воротах гаража та подвір'я, відстань між автомобілем та огорожою є дуже незначною, на паркані та воротах відсутні сліди механічного пошкодження, на кришці багажника та бампера слід полоски від тертя.
Наданим в якості доказів винуватості ОСОБА_1 відеозаписом події стверджується, що по прибуттю наряду поліції ОСОБА_1 знаходився в салоні автомобіля на задньому сидінні та спав. Ключі від автомобіля в цей час знаходились в руках у його батька ОСОБА_2 . Двигун автомобіля не працював. На пропозицію поліцейського пройти обстеження на факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не реагував і його не вдалось розбудити.
За таких обставин справи приходжу до висновку про відсутність будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом доводили факт керування автомобілем ОСОБА_1 , факт ДТП та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21- 519а14.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як. наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Сам протокол про адміністративні правопорушення, за відсутності інших доказів, не є належним і допустимим доказом в розумінні ч. 1 ст.251 КУпАП.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Отже, оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, вважаю, що провадження у справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247, ст.284 КУпАП, на підставі ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП,-
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 ,адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Олександр ЛЯЩЕНКО