Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/98/24
Номер провадження: 1-кп/511/56/26
10.02.2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 (дистанційно), ОСОБА_8 (дистанційно), ОСОБА_9 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023163020000059 від 05 червня 2023 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Таврійськ Херсонської області, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, який має середню - спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 313, ч.2 ст. 311, ч.1 ст. 304, ч.2 ст. 317 КК України,
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , мотивоване тим, що ОСОБА_6 раніше засуджений, тому усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання. (ч.1 п.1 ст.177 КПК України). Обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у вказаному провадженні, тобто перешкоджати їх з'явленню до суду, примушувати їх до відмови від давання показань, а також давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози насильством, знищенням їх майна, а також погрожувати вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Також, ОСОБА_6 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, що вказує на його схильність до скоєння злочинів, ідентичних за своїми кваліфікуючими ознаками. (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). ОСОБА_6 не працює, не має тяжких захврювань, не має утриманців, є засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, яке наразі відбуває.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Захисник заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, мотивуючи його необгрунтованістю та позитивною характеристикою ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Обставини , що свідчать про наявність (відсутність) ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, давши оцінку обґрунтованості заявленого клопотання прокурора, прийшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, суд має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція деяких зі статей, за якими обвинувачується ОСОБА_6 передбачає позбавлення волі на строк до 12 років (ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 313 КК України), раніше судимий, а тому суд має право на підставі п.5 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вироком Київського районного суду м. Одеси від 06.06.2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 України і призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 місяці, з конфіскацією всього належного йому майна на користь держави. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_6 призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 20.12.2023 року більш суворим, призначеним даним вироком, та призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 місяці, з конфіскацією всього належного йому майна на користь держави. Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Отже, ОСОБА_6 усвідомлює міру покарання, яка йому загрожує в разі визнання його винним, у зв'язку з чим може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, яке йому загрожує, а отже наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України більше не існує, так як усі свідки допитані судом, що раніше вже зазначалось судом.
Також, суд зазначає, що оскільки обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, своє відношення до образу життя не змінив, що вказує на його схильність до скоєння злочинів, а отже наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що дії, що ставляться ОСОБА_6 у провину, носять суспільно-небезпечний характер, вчиненні ним під час запровадження в Україні воєнного стану в зв"язку з військовою агресією, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Розгляд справи по суті триває, досліджені письмові докази сторін, допитані свідки, наразі суд перейшов до допиту обвинувачених, але кримінальне провадження є складним, має великий обсяг обвинувачення та, відповідно, доказової бази з відеоматеріалами та аудіозаписами розмов, які необхідно було дослідити в судовому засіданні, до складу учасників кримінального провадження, крім прокурора, входять три обвинувачених, три захисника, які є захисниками за призначенням і мають велике навантаження, що обумовлює графік призначення судових засідань, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 категорично відмовляються від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а тому кожного разу є необхідність їх доставки до зали суду з м.Одеса, що ускладнюється в умовах оголошеного на території України воєнного стану та тривалого знеструмлення приміщення суду.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів - це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.
Суспільна небезпека злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів визначається, насамперед, поширенням та згубним впливом наркоманії і токсикоманії на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду, деградації особистості. Наркоманія та незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів належать до глобальних проблем сучасності. Цим явищам притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому. Між наркоманією і злочинністю існує тісний взаємозв'язок. Він характеризується вчиненням наркоманами та іншими особами "наркотичних" злочинів з метою заволодіння цими засобами і речовинами для їх вживання та/або розповсюдження, вчиненням значної кількості злочинів під безпосереднім впливом наркотиків і психотропних речовин на психіку і волю їхніх споживачів (у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, абстиненції), віктимним характером поведінки наркоманів (часом вони самі стають жертвами злочинів).
Наркологічна ситуація в Україні є надзвичайно складною, щороку погіршується і, зрештою, становить реальну загрозу генофонду нації, забезпеченню правопорядку, національній безпеці України.
Родовий об'єкт злочинів цієї категорії - здоров'я населення.
Найголовнішим об'єднуючим началом цих злочинів в одну групу посягань на здоров'я населення є їх здатність завдавати однорідну шкоду (чи створювати небезпеку заподіяння такої шкоди) у вигляді поширення наркоманії і токсикоманії серед невизначеного кола осіб шляхом незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Отже, злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 мають підвищений суспільний інтерес.
Суд зазначає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою не є покаранням за злочин, а його мета - дійсно забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої особи.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу, саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту неможливо, так як необхідних умов для обрання такого виду запобіжного заходу на даній стадії процесу не встановлено.
Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.01.2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 було визначено розмір застави в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240,00 грн, яку суд вважає необхідним залишити незмінною, оскільки вона є мінімальною.
На момент розгляду даної справи термін тримання обвинуваченого під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання. Оскільки питання щодо подовження строків тримання обвинуваченого під вартою вирішується в судовому засіданні за участю всього складу суду, вважаю за необхідне вирішити це питання в даному судовому засіданні.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 10 квітня 2026 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Розмір застави, визначений ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 12 січня 2024 року в сумі 242 240,00 гривень та обов'язки - залишити незмінними.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому.
Копію ухвали направити Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1