11 лютого 2026 р.Справа № 520/5896/21
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С по справі 520/5896/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5896/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Подобайло З.Г., судді : Ральченко І.М., Чалий І.С.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5896/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Верховного Суду від 23.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/5896/21 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції. Закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2026 справу № 520/5896/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Подобайло З.Г., судді: Ральченко І.М., Чалий І.С.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду 04.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року по справі №520/5896/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративну справу призначено до апеляційного розгляду на 16.02.2026 о 10:30 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 3.
08.02.2026 до суду надійшли заяви від ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М. , Чалого І.С. у справі № 520/5896/21. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 колегією суддів у складі Подобайло З.Г. (головуючий), суддів Ральченка І.М. та Чалого І.С. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5896/21. Постановою Верховного Суду від 23.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/5896/21 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції. Після надходження справи №520/5896/21 до Другого апеляційного адміністративного суду, 04.02.2026 суддями Подобайло З.Г., Ральченко І.М., Чалим І.С. винесено ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5896/21. Вважає, що судді Подобайло З.Г., Ральченко І.М., Чалий І.С. не можуть розглядати справу № 520/5896/21, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції, тому просить відвести суддів Подобайло З.Г., Ральченко І.М., Чалим І.С. від розгляду справи справа № 520/5896/21 провадження № 2523/26 .
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі № 520/5896/21 визнано заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С., у адміністративній справі № 520/5896/21 необґрунтованим.
Передано справу № 5520/5896/21 для вирішення питання про відвід іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини 1 статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
На виконання ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
В силу ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 для вирішення питання про відвід визначено суддю Жигилія С.П.., який не входить до складу суду, що розглядає справу.
На підставі ч. 8 ст. 40 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали даної справи, доводи, якими обґрунтовано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С., суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для задоволення вказаної заяви, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
В даному випадку, законодавець підкреслив, що формулювання "у новому її розгляді" охоплює будь-який новий розгляд справи, незалежно від того, чи було її направлено на новий розгляд, чи для продовження розгляду.
З приписами ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", заява № 21722/11).
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи.
Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи № 520/5896/21, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, тобто розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі № 520/5896/21 не був розпочатий та по суті справа не розглядалась.
Колегія суддів у складі судді Подобайло З.Г., судді : Ральченко І.М., Чалий І.С. не висловлювали будь-якої правової позиції щодо предмету спору.
В даному випадку, під неможливістю брати участь у розгляді справи резюмується скасування постанови суду апеляційної інстанції або ухвали про закриття апеляційного провадження.
З огляду на викладене, обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, які виключають участь судді у вирішенні справи, судом не встановлено.
Інших підстав, передбачених ст. 36, 37 КАС України, та обґрунтувань відводу колегії суддів заявником не надано.
Будь-яких інших додаткових доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів у складі: Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в їх неупередженості, із змісту доводів заяви про відвід не вбачається.
Враховуючи викладене, оскільки підстави для відводу заявником належним чином не обґрунтовані та не доведені останнім, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С. у справі № 520/5896/21 належить відмовити.
Керуючись ст. 36, 37, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Ральченка І.М. , Чалого І.С. у справі № 520/5896/21 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Жигилій С.П.