Справа № 496/5961/25
Провадження № 3/496/12/26
09 лютого 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі головуючого - судді Портної О.П., за участю: секретаря - Рябової А.П., захисника - Стратулат С.Д., розглянувши в залі суду міста Біляївка в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого керівником ТОВ «Приватний Двір»
за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді депутата VIII скликання Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області являючись суб'єктом декларування відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону, при заповненні та подачі 05.02.2024 о 13 год. 58 хв. до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (виправленої), зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 2046266,86 грн., що відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Усатівської сільської ради Біляївського району від 01.12.2020 № 01-УІІ ОСОБА_1 приступив до виконання повноважень депутата вищевказаної ради.
Згідно п.п. «б», п. 1, ч. 1, ст. 3 Закону, суб'єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є депутати місцевих рад.
Відповідно до п. 15 ст. 1 Постанови Верховної ради України «Про утворення та ліквідацію районів» (відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 3 3, ст. 23 5) до складу Одеського району з адміністративним центром у місті Одеса віднесено територію Біляївської міської громади та п. 15 ст. З зазначеної Постанови Верховної ради України Біляївський район ліквідовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
Таким чином, депутат VIII скликання Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 є суб'єктом відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону та на нього поширюється дія цього Закону та він зобов'язаний виконувати його вимоги.
У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у п.1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2, п. 4 ч. 1 ст. З цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, особи, зазначені у п.1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2 ч. 1 ст. З цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються, у тому числі, відомості про:
2)об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
1)дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
2)у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
З обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відносно депутата VIII скликання Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 , складеного уповноваженою особою Національного агентства та затвердженого 18.07.2025 року, заступником голови Національного агентства з питань запобігання корупції, довідкою Національного агентства № 512/25 від 11.07.2025 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної, за 2022 рік (виправленої) поданої ОСОБА_1 , депутатом Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області встановлено, що у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки» суб'єкт декларування не зазначив відомостей про отриманий ним дохід у розмірі 6500,00 грн., у вигляді виплати за програмою «єПідтримка» від Кабінету Міністрів України, інформація про який міститься у відомостях АТ КБ «ПриватБанк».
Суб'єкт декларування пояснив, що в декларації відображені усі наявні його та члена сім'ї доходи.
Пояснення суб'єкта декларування не враховано, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону в декларації зазначаються відомості, в тому числі про дивіденди та інші доходи, отримані суб'єктом декларування або членів його сім'ї.
Окрім цього, Національне агентство орієнтувало суб'єктів декларування щодо зазначення відомостей про кошти, отримані в рамках Програми «єПідтримка», у питанні № 137 Роз'яснень щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами, оприлюднені на офіційному сайті Національного агентства), державна допомога у розмірі 6500,00 грн є доходом.
Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 6500,00 гривень.
Також суб'єкт декларування ОСОБА_1 не зазначив відомостей про отриманий ним дохід у вигляді «Виплата дивідендів засновнику згідно з рішенням № 01-02/3 від 04.02.2022 за IV квартал 2021 року», який отриманий на банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 690030,00 грн від ПП Автотранспро».
Пояснення ОСОБА_1 не враховано, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону в декларації зазначаються відомості, в тому числі про дивіденди та інші доходи, отримані суб'єктом декларування або членів його сім'ї, тому суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 690030,00 гривень.
Отже, суб'єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 696530,00 грн, чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про свій грошовий актив у вигляді коштів, розміщених на банківських рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), у розмірі 2500,23 доларів США (згідно із курсом НБУ станом на 31.12.2022 - 91429,91 грн) та 5000,00 євро (згідно із курсом НБУ станом на 31.12.2022 - 194755,00 грн), що підтверджується відомостями банку.
Суб'єкт декларування не пояснив причини не відображення відомостей про вказаний залишок коштів на банківських рахунках.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону в розділі 12 декларації зазначаються відомості про грошові активи, розмір яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлений для працездатних осіб на 01 січня звітного року.
Суб'єкт декларування ОСОБА_1 зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на суму 286184,91 гривні.
Також суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір свого грошового активу у вигляді коштів, які розміщені на банківських рахунках в AT КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), вказавши 17,00 гривень.
Відповідно до відомостей AT КБ «ПриватБанк» станом на кінець звітного періоду у суб'єкта декларування на банківських рахунках наявний залишок у розмірі 163568,95 гривні.
ОСОБА_1 пояснив, що відомості про залишок коштів на його та члена сім'ї (дружини) банківських рахунках внесені на підставі виписки станом на 31.12.2022 р., при цьому суб'єкт декларування підтвердних документів не надав.
Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на суму 163551,95 гривні.
Отже, суб'єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 449736,86 грн, чим не дотримав вимоги п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.
У розділі декларації 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» ОСОБА_1 не зазначив відомостей про правочин, який спричинив видаток, а саме договір купівлі-продажу транспортного засобу від 08.12.2022, відповідно до якого він набув право власності на транспортний засіб марки TOYOTA моделі COROLLA вартістю 900000,00 грн.
Суб'єкт декларування не пояснив причини не відображення відомостей то вказаний правочин із видатком.
Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 договору купівлі-продажу транспортного засобу від 08.12.2022 покупець зобов'язаний у порядку та на умовах, з визначених цим договором, сплатити продавцеві ціну транспортного засобу, зазначену у п. 3.1 договору, тобто 900000,00 гривень.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону в декларації зазначаються видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов'язання, які зазначені у п.п. 2-9 ч. 1 цієї статті. ОСОБА_1 зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на суму 900000,00 гривень.
Отже, суб'єкт декларування у розділі 14 декларації зазначив відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 900000,00 грн., чим не дотримав вимоги п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону.
Окрім цього, під час проведення повної перевірки встановлено, що суб'єкт Декларування не зазначив відомостей про об'єкт нерухомості, який використовувався членами сім'ї (дружиною та дочками) для проживання у звітному періоді в Республіці Болгарія, що підтверджується відомостями АТ КБ «ПриватБанк» та Інтегрованої міжвідомчої інформаційно- телекомунікаційної системи здійснення контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» (далі - Аркан).
На запит Національного агентства про місце проживання членів сім'ї (дружини та дочок) протягом звітного періоду та станом на кінець року за межами території України та причини не відображення об'єкта нерухомості у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не повідомив запитуваної інформації.
Відповідно до відомостей «Аркан» члени сім'ї протягом 2022 року 179 днів перебували за межами території України.
Окрім цього, члени сім'ї 22.08.2022 р. перетнули державний кордон України у пункті пропуску перетину «Орлівка» і станом на кінець звітного періоду в Україну не повернулися.
Згідно із відомостями АТ КБ «ПриватБанк» член сім'ї (дружина) з травня 2 22 року систематично розраховувався банківською карткою у м. Варна, Республіка Болгарія.
Під час перевірки не здобуто фактичних даних щодо точного місця перебування членів сім'ї та користування ними об'єктами нерухомості за межами території України. Перевірити відомості з інших джерел інформації не вдалося.
За результатами повної перевірки декларації щодо з'ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 2046266,86 грн, чим не дотримав вимог п.п. 7, 8, і 0 ч. 1 ст. 46 Закону.
Відповідно до Форми декларації особи, уповноваженої на виконання пункцій держави або місцевого самоврядування, яка затверджена наказом Національного агентства від 23.07.2021 р. № 449/21, на початку заповнення декларації суб'єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.
Після заповнення всіх розділів декларації суб'єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж 30 днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
Крім того, відповідно до а. З ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб'єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого а. 1 цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб'єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом із поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи.
Подані суб'єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.
Суб'єкт декларування ОСОБА_1 при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, скористався правом подати виправлену декларацію, проте не направив до Національного агентства листа з поясненням причин, що призвели до внесення ним недостовірних відомостей.
При вирішенні питання стосовно визначення неточних або недостовірних відомостей Національне агентство керується положеннями п. 2 р. І Порядку та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 05.02.2024 (на дату подання декларації) становив 3 028,00 гривень.
За результатами проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зафіксованими у довідці Національного агентства від 11.07.2025 № 512/25 у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (далі - 366-2 КК України), враховуючи редакцію цієї норми станом на дату завершення повної перевірки.
Разом з тим, Законом України № 4496-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу ^'країни, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення», який вступив у законну силу 17.07.2025, змінено розмір недостовірних відомостей, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальності.
Так, згідно з ч. 1 ст. 366-2 КК України умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом, кваліфікується якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, ОСОБА_1 у декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 2046266,86 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення є стадією провадження у справі, визначеною в розділі IV «Провадження у справах про адміністративні правопорушення» КУПАП.
Правом складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 (крім правопорушень, вчинених особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), ст. 255 КУпАП, наділені уповноважені особи органів Національної поліції України.
За результатами повної перевірки декларації щорічної за 2022 рік, унікальний ідентифікатор документа 606c8c41-8f2e-4e1d-af5a-fa9839bce180, поданої ОСОБА_1 , депутатом Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, встановлено, що у діях суб'єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУПАП у зв'язку із чим Обґрунтований висновок та матеріали, зібрані під час повної перевірки декларації надіслані Національним агентством до управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-pп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 1 ст. 46 Закону, які виникли у нього, як у депутата VIII скликання Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, тобто місцем вчинення правопорушення є - Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області, яка розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, село Усатове, провулок Урядовий, 63.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Датою і часом вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ОСОБА_2 є фактичний час і дата щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є 2022 рік (виправленої), тобто 05.02.2024 р. о 13 годині 58 хвилин.
Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 02 вересня 2025 року.
Юридичними наслідками в даному випадку є подання ОСОБА_1 до Національного агентства недостовірних відомостей в щорічної декларації ::и. уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (виправленої), унікальний ідентифікатор документа 606c8c41-8f2e-4e1d-af5a-fa9839bce180.
15.09.2025 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його перебуванням за межами України та з метою звернення за правовою допомогою. Заяву було задоволено.
24.09.2025 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Стратулат С.Д. яка подана через систему «Електронний суд», про вступ у справу у якості захисника та відкладення розгляду справи на іншу дату. Заяву було задоволено.
14.10.2025 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 та захисника Стратулат С.Д. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 (через симптоми захворювання на COVID -19), які були задоволені.
21.10.2025; 03.11.2025; 25.11.2025 та 03.12.2025 року на електронну адресу суду від захисника Стратулат С.Д. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 , які були задоволені.
27.10.2025 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо нарахування та декларування дивідендів та клопотання про відкладення розгляду справи.
12.12.2025; 12.01.2026; 26.01.2026; та 30.01.2026 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням на іншу дату.
22.12.2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його батька у відділенні реанімації Одеської обласної клінічної лікарні у м. Одесі.
30.01.2026 року на електронну адресу суду від захисника Стратулат С.Д. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із його участю в іншій справі.
06.02.2026 року на електронну адресу суду від захисника Стратулат С.Д. надійшло клопотання про закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
09.02.2026 року у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак направив заяву про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник Стратулат С.Д. підтримав клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
В судовому засіданні прокурор Фуклєв І.І. просив закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ОСОБА_1 є суб'єктом декларування відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» як депутат місцевої ради. Повноваження депутата підтверджені рішенням першої сесії VIII скликання Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області від 01.12.2020. Він наділений владними управлінськими функціями та є особою на яку поширюються вимоги фінансового контролю, визначені законом.
Частиною 4 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність суб'єкта декларування за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Завідомо недостовірні відомості слід розуміти інформацію, що має неправдивий, хибний характер, який суб'єкт декларування усвідомлював або міг усвідомлювати на момент подання декларації (такої, що повністю або частково не відповідає дійсності).
Суб'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу, а саме: особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків та бажає їх настання, або свідомо припускає їх настання. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені у п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. №223-943/0/4-17 від 22.05.2017, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладені норми, на осіб, зазначених в них, покладено обов'язок самостійного подання декларації із зазначенням в ній достовірної інформації, тому за подання в декларації недостовірних відомостей і передбачено відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Отже, необхідним є встановлення в першу чергу факту достовірності інформації, поданій у декларації.
Суд вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення №798/2025 від 02.09.2025 року; обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; довідкою № 512/25 від 11.07.2025 року; копією щорічної Декларації за 2022рік на ім'я ОСОБА_1 ; письмовим поясненням ОСОБА_1 ; листом Усатівської сільської ради № 981 від 21.04.2025 р.; рішенням Усатівської сільської ради; та іншими доказами які обґрунтовують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, з досліджених судом документів вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді депутата VIII скликання Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області являючись суб'єктом декларування відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення ст. 46 Закону, при заповненні та подачі 05.02.2024 о 13 год. 58 хв. до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (виправленої), зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з довідкою НАЗК від 11.07.2025 №512/25 та обґрунтованим висновком, в декларації ОСОБА_1 не відображено дохід у розмірі 6500 грн (виплата за програмою «Підтримка»); дохід у вигляді дивідендів у розмірі 690 030 грн від ПП «Автотранспро»; грошові активи на рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 286 184,91 грн; занижено залишок коштів на банківських рахунках із зазначенням 17 грн замість фактичних 163 568,95 грн; не відображено правочин купівлі-продажу транспортного засобу від 08.12.2022. Таким чином, у поданій декларації зазначені відомості, що відрізняються від достовірних, на загальну суму 2 046 266,86 грн.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 усвідомлював свій обов'язок подавати достовірну інформацію в декларації, що підтверджується його статусом депутата місцевої ради та неодноразовим попереднім поданням декларацій. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаним із законодавчими вимогами, свідомо зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на значну суму, що свідчить про наявність у нього умислу.
Оскільки ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування, умисно зазначив у щорічній декларації за 2022 рік завідомо недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму 2 046 266,86 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУПАП.
Оцінюючи позицію захисника щодо необхідності закриття провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, суд враховує таке.
Суд наголошує, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Зі змісту ст. 38 КУпАП вбачається, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-5, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 складено 02.09.2025 року. Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу. Таким чином, датою виявлення правопорушення є дата складення протоколу, тобто момент з'ясування всіх необхідних даних, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, - не сплили, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складено 02.09.2025 року, а шести місячний строк закінчується 02.03.2026 року.
Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи про адміністративне правопорушення на розгляд до суду надійшли 08.09.2025, перше судове засідання призначено на 15.09.2025, до початку якого ОСОБА_1 заявлено клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату, яке було задоволено. Суд звертає увагу, що за заявами/клопотаннями ОСОБА_1 та захисника Стратулат С.Д. 14 разів було відкладено слухання справи, що свідчить про свідоме затягування розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст.172-4 172-9 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу (ч. 2 ст. 268 КУпАП).
У той же час законодавством КУпАП встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо) (ч. 4 ст. 277 КУпАП).
Перебіг строку розгляду справи про адміністративні правопорушення здійснюється за загальними положеннями КУпАП. У випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв'язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного ч.4 ст.277 КУпАП (п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення»).
Враховуючи викладене суд не погоджується з позицією захисника щодо наявності підстав для закриття провадження у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки фактично правила, визначені ч. 4 ст. 277 КУпАП є спеціальною нормою, яка може бути застосована лише у провадженнях щодо справ про адміністративні правопорушення, а прийняття відповідного рішення, не зважаючи на загальні правила обрахування строків накладення адміністративного стягнення, зупиняють сплив останніх.
Таким чином суд приходить також до висновку, що строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 не спливли.
Оцінюючи наведені вище докази, суд приходить до висновку, що факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відносно ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду. Досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, допущеного ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, ставити їх під сумнів жодних підстав немає. Так останній допустив порушення вимог п.п. 7, 8, 10 ч. 1 ст. 46 Закону, подавши декларацію з недостовірними відомостями.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, суспільну небезпечність діяння, особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення не притягувався, суд вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 27, 30, 33-35, 172-6, 248, 249, 251, 252, 276, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
В задоволенні клопотанні захисника ОСОБА_1 - адвоката Стратулат Сергія Дмитровича про закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення- відмовити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.П. Портна