Справа № 496/1117/26
Провадження № 1-кс/496/207/26
05 лютого 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Петродолинське Біляївського району Одеської області, з повною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за матеріалами кримінального провадження №12026162250000105 від 04.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні слідчого відділу Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162250000105 від 04.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України. Встановлено, що 03.02.2026 року у вечірній час, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 18 годин 23 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на сільському кладовищі с. Петродолинське Одеського району Одеської області по вулиці Святопокровська, діючи з хуліганських мотивів, демонструючи явну неповагу до суспільства та зневагу до встановлених у суспільстві правил поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх вчинити, усупереч загальноприйнятим моральним принципам та релігійним традиціям щодо поховання померлих, вияву поваги та пам'яті про них, застосовуючи фізичні зусилля за допомогою рук, умисно зруйнував дерев'яний хрест померлої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_15 , 19.02.1982-10.10.2025, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , металевий хрест померлого ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , металевий хрест померлого ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , металевий хрест померлого ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , металевий хрест померлого ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , металевий хрест померлого ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , металевий хрест померлої ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , металевий хрест померлої ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_34 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_35 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_36 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_37 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_38 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_39 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_40 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_41 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_42 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_43 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_44 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_45 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_46 , металевий хрест померлої ОСОБА_53 , 05.12.1940-27.07.2022, гранітна могильна плита ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_47 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_48 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_49 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_50 , металевий хрест померлого ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_51 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_52 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_53 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_54 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_55 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_63 , ІНФОРМАЦІЯ_56 , гранітний пам'ятник померлого ОСОБА_64 , ІНФОРМАЦІЯ_57 - ІНФОРМАЦІЯ_58 , металевий хрест померлої ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_59 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_66 , ІНФОРМАЦІЯ_60 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_67 , ІНФОРМАЦІЯ_61 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_68 , ІНФОРМАЦІЯ_62 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_63 , гранітний хрест померлої ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_64 , металевий хрест померлого ОСОБА_71 , ІНФОРМАЦІЯ_65 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_66 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_73 , ІНФОРМАЦІЯ_67 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_74 , ІНФОРМАЦІЯ_68 , дерев'яний хрест померлого (прізвище неідентифіковане у зв'язку відсутністю літер прізвища) « ОСОБА_75 , 02.08.1960-04.__.2022, дерев'яний хрест померлого ОСОБА_76 , ІНФОРМАЦІЯ_69 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_70 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_78 , ІНФОРМАЦІЯ_71 , гранітна надгробна плита ОСОБА_79 , ІНФОРМАЦІЯ_72 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_73 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_74 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_82 , НОМЕР_1 , гранітна надгробна плита померлого ОСОБА_83 , ІНФОРМАЦІЯ_75 , гранітна надгробна плита померлого ОСОБА_84 , НОМЕР_2 , гранітна надгробна плита померлого ОСОБА_85 , НОМЕР_3 , гранітна надгробна плита померлого ОСОБА_86 , НОМЕР_4 , гранітна надгробна плита померлого ОСОБА_87 , НОМЕР_5 , гранітна надгробна плита померлої ОСОБА_88 , ІНФОРМАЦІЯ_76 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_89 , 22.05.(неідентифіковано), дерев'яний хрест померлого ОСОБА_90 , ІНФОРМАЦІЯ_77 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_91 , ІНФОРМАЦІЯ_78 - ІНФОРМАЦІЯ_79 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_92 , ІНФОРМАЦІЯ_80 , дерев'яний хрест померлої ОСОБА_93 , ІНФОРМАЦІЯ_81 , гранітна надгробна плита померлого ОСОБА_94 , ІНФОРМАЦІЯ_82 , дерев'яний хрест померлого ОСОБА_95 , 08.07.1961- 17.07.201_, алея поховань осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме відсутність державного прапора на флагштоці, який знаходиться на могилі ОСОБА_96 , 19.07.2001-18.03.2022, зламаний флагшток, який розташований на могилі ОСОБА_97 , 21.12.1999-27.05.2022, зламаний дерев'яний хрест ОСОБА_98 , 04.11.1989-17.02.2025, пошкоджено два флагштоки (зігнуто) до землі біля могили із дерев'яним хрестом та синім вінком, зламано дерев'яний хрест ОСОБА_99 , 28.03.1985-25.06.2025, а також зламано два флагштоки із прапорами. Вказаними діями ОСОБА_4 осквернив 92 (дев'яносто дві) вищевказані могили та спричинив шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлих та місць їх поховання.
04.02.2026 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України повідомлено ОСОБА_4 . Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, проведення досудового розслідування в розумні строки, необхідно застосування запобіжного заходу передбаченого п.5 ч.1 ст. 176, ст. 183 КПК України у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ст. 177 метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як встановлено, що у підозрюваний може бути умисел переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, за інкримінований злочин у випадку визнання його винним, оскільки санкція ч.3 ст. 297 КК України передбачає покарання від чотирьох до семи років, а також беручи до уваги той факт, що останній веде аморальний та асоціальний спосіб життя. Крім того ОСОБА_4 не працює, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, тобто у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки.
Також слід врахувати той факт, що вчинене останнім кримінальне правопорушення викликало суспільний резонанс серед громадськості, та у зв'язку з чим останній може переховуватися від органів досудового розслідування; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, адже останній буде обізнаний про мобільні номери телефонів та місця проживання після отримання копії клопотання та додатків до нього, а також останній проживає із останніми в одному селі, крім того останній веде аморальний та асоціальний спосіб життя, немає постійного місця працевлаштування та доходу. При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.
Окрім того, ст. 182 КПК України, передбачає можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, на даний час у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суду доцільно оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 , особу підозрюваного та визнати реальну небезпеку, можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити, вказав, що існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні надав пояснення, що у нього немає виправдань, не заперечує щодо клопотання слідчого, просив його покарати, є винуватим, його затримали 04 лютого.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 , з урахуванням позиції підзахисного не заперечував проти клопотання слідчого.
Слідчий суддя заслухав думку прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчив клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, оскільки санкції ч.3 ст. 297 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, у зв'язку з чим, до нього відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Обґрунтуванням необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри, що зумовлюється зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 03.02.2026 року; протоколом допиту потерпілого; протоколом огляду відеозапису з бодікамери; протоколом огляду мобільного телефону; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_100 ; іншими зібраними доказами у своїй сукупності, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_101 кримінального правопорушення.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду полягає у тому, що підозрюваний, у разі визнання його винним в інкримінованих злочинах, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, що може бути розцінене, як більш вагомі негативні наслідки для себе, ніж наслідки за ухилення від правосуддя шляхом переховування від правоохоронних органів і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи.
Таким чином, застосування до ОСОБА_100 будь-якого іншого запобіжного заходу, що не пов'язане із позбавленням волі, не перешкодить його протиправній діяльності. В обґрунтування неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_102 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також, той факт, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для підозрюваного.
Оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового слідства та суду, може вчинити інший злочин чи продовжити злочин, у якому підозрюється, а також вік та стан здоров'я підозрюваного, те, що він не має міцних соціальних зв'зків, а тому вважає, що застосування відносно ОСОБА_100 більш м'якого запобіжного заходу неможливо для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, та обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_103 кримінального правопорушення (злочину), дані про особу підозрюваного, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Водночас, приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при вирішенні питання щодо визначення застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає, що органи досудового розслідування та прокуратури, під час розгляду клопотання, довели суду, що при зазначених ризиках і обставинах вчинення вказаного вище злочину неможливо застосувати до підозрюваного більш м'які запобіжні заходи для забезпечення його процесуальної поведінки, оскільки останні не зможуть гарантувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_100 , зокрема: особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку із тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, а його застосування жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам; особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу; домашній арешт не може бути застосований, оскільки не забезпечить неможливість подальшого вчинення підозрюваним злочинів.
Згідно з ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків передбачених ст.177 КПК України, зменшує розмір застави, яку просить застосувати орган досудового розслідування та визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240,00 грн. 00 коп. (3 328 гривень х 40 = 266 240,00).
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205, 392 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з 04.02.2026 року до 04.04.2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Одночасно обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім необхідності виконання військової служби;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця служби;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, визначені в цій ухвалі.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику, негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 10.02.2026 року о 16:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1