про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
10 лютого 2026 рокуСправа № 495/973/26
Номер провадження 1-кс/495/304/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162240001628 від 01.12.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м. Бердянськ, Запорізької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , не одружена, з середньою освітою, працює за наймом, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не депут, раніше не судима,
підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
10.02.2026 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про, що внесені до Єдиного державного реєстру досудового розслідування за №12025162240001628 від 01.12.2025.
В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався. В подальшому воєнний стан в Україні продовжувався, так, Указом Президента України від 20.10.2025 за №793/2025, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 05.11.2025 строком на 90 діб. Законом України 4643-ІХ від 21.10.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 30 листопада 2025 року о 17 години, точний час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, перебуваючи в приміщенні домоволодіння АДРЕСА_3 , побачила мобільний телефон марки "Redmi 10 C" об'ємом 125 ГБ, в корпусі чорного кольору, імеі 1- НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , сенсорного типу, який знаходився в підключеному на зарядці стані в приміщенні спальної кімнати, та в цей час у нього виник корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , переконавшись що її дії не будуть помічені потерпілим та іншими мешканцями домоволодіння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки в умовах воєнного стану на території України, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, умисно, таємно викрала мобільний телефон марки "Redmi 10 C" об'ємом 125 ГБ, в корпусі чорного кольору, імеі 1- НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , сенсорного типу, вартістю 3595 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 3595 грн., після чого з місця події зникла, а викраденим в подальшому розпорядилася на власний розсуд.
На підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Бердянськ, Запорізької області, громадянку України, яка зареєстрована: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 12 грудня 2025 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даногокримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, у тому числі: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом огляду мобільного телефону від 04.12.2025; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 , протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 та іншими доказами в їх сукупності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Ст. 184 ч. 1 п. 4 - посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України:
З метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань по вказаному кримінальному провадженню, проведення досудового розслідування у розумні строки, необхідно застосування запобіжного заходу передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176, ст. 179 КПК України - особистого зобов'язання, застосування якого не дасть можливість підозрюваному:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, та потерпілого;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У ОСОБА_4 наявні стійкі соціальні зв'язки, що свідчить про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, також маючи дані всіх свідків підозрюваний матиме змогу незаконно впливати на свідків задля уникнення покарання, крім того враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину та покарання, яке буде застосовано до підозрюваногоу разі визнання його винним, свідчить про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слід також зазначити, що загроза втечі, з практики ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання та тяжкості інкримінованого злочину («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії»).
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 до вказаного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити зазначенні у клопотанні дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню досудового розслідування та правосуддю у розумні строки, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та те, що вказані обставини обґрунтовують неможливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, які на даний час існують, та з метою забезпечення виконання покладених на підозрюваногопроцесуальних обов'язків, тому слідча просила клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги, викладені у клопотанні, просив його задовольнити.
Підозрювана у судовому засіданні свою вину визнала. Разом з тим повідомила, що вона фактично проживає в Роздільнянському районі, а працює за наймом в м. Одесі пекарем, відповідно просила не визначати їй заборони покидати місце проживання.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст.3Кримінального процесуальногокодексу України (далі -КПК України) до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч. 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд ураховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивнопов'язуютьпідозрюваного з певнимзлочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст.277КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст.94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Щодо ризику впливу на свідків то при встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, та наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання забезпечить належну поведінку підозрюваної.
Частиною 1 ст.179КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрювану таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;
- здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Щодо заявленого слідчим в клопотанні підозрюваній обов'язку не вилучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду. Як установлено в ході розгляду клопотання, підозрювана зареєстрована в с. Шабо Білгород-Дністровського району, фактично проживає в с. Виноградар Розділянського району, працює в м. Одесі, відтак визначення слідчим суддею обов'язку підозрюваній не покидати один із цих начелених пунктів суттєво омежить права останньої, зокрема право на працю та не буде співмірним у даному випадку, а фактично замінить собою інший, більш жорсткий запобіжний захід - домашній арешт, відтак в цій частині клопотання слід відмовити.
В клопотанні слідчим не зазначено строків застосування такого запобіжного заходу. Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру. Згідно матеріалів справи, про підозру ОСОБА_4 повідомлено 12.12.2025, відтак обраний запобіжний захід слід застосувати в межах строків досудового розслідування, тобто строком до 11.02.2026 включно.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваній що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025162240001628 від 01.12.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування, тобто до 11.02.2026 включно із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;
- здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата оголошення повного тексту: 13.02.2026 о 15:50 год.
Слідча суддя ОСОБА_9