про накладення арешту на майно
20 січня 2026 рокуСправа № 495/394/26
Номер провадження 1-кс/495/149/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 20.01.2026 надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №12026162240000093 від 20.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що 19.01.2026 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби 102 від директора територіального центру соціальної роботи про те, що за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виходить не зв'язок та не відчиняє двері. Виїздом на місце події після проникнення до вищевказаної квартири було виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без видимих ознак насильницької смерті.
В ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого було встановлено, що працівниками ДСНС України було здійснено злам вхідних дверей до приміщення вказаної квартири. В ході проведення огляду було зафіксовано обстановку на місці події із одночасним проведенням огляду трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході проведення огляду з метою відшукання паспорту громадянки ОСОБА_5 у житловій кімнаті №2 було виявлено паспорт гр. ОСОБА_5 , а також 81 000 гривень купюрами по 1000 та 500 гривень, 3850 доларів США купюрами по 100, 50, 20 та 10 доларів США, банківська картка з номером НОМЕР_1 , які з метою їх збереження до моменту встановлення родичів померлої було вилучено та упаковано до сейф-пакету WAR1932958. Крім того в приміщенні коридору було виявлено 2050 гривень, які було упаковано до сейф-пакету NPU 5074451.
Постановою слідчого від 20.01.2026 вищевказані предмети, вилученів ході проведення огляду місця події визнано речовими доказами.
У зв'язку з вище викладеним слідчий просив накласти арешт на вилучене в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на 81 000 гривень купюрами по 1000 та 500 гривень, 3850 доларів США купюрами по 100, 50, 20 та 10 доларів США, банківську картку з номером НОМЕР_1 , які було упаковано до сейф-пакету WAR1932958, а також на 2050 гривень, які було упаковано до сейф-пакету NPU 5074451.
У судове засідання слідчий та прокурор не прибули. Вказане в силу дії ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання. Щодо власника майна, то згідно матеріалів справи, ОСОБА_5 померла, іншого можливого власника станом на момент розгляду клопотання встановити не вдалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено таке.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК).
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 92 КПК України обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до частини першої статті 173КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12026162240000093 від 20.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчим суддею не встановлено яким чином грошові кошти стосуються розслідуваного кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що орган досудового розслідування у розумінні статті 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу до моменту встановлення родичів померлої, а також не надав оцінку правовим підставам арешту майна.
Відтак слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6