Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 лютого 2026 року справа № 520/25177/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування обмежень в індексації з 2023 року до пенсії по втраті годувальника, яка, ОСОБА_1 , була призначена з 20.06.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зняти обмеження в індексації з призначеної позивачу з 20.06.2025 пенсії по втраті годувальника та призначити її у повному обсязі відповідно до ст. 37 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме 50% від пенсії померлого чоловіка (годувальника) ОСОБА_2 , розмір якої згідно з даними електронної пенсійної справи (розділі «Розрахунок пенсії») складає 27 548,30 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зробити перерахунок та виплатити, ОСОБА_1 , різницю у розмірі пенсії, яка дорівнює сумі неправомірно застосованих до неї обмежень в індексації за період - з моменту призначення пенсії по втраті годувальника (20.06.2025 року);
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити, коректно нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 , пенсію по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з дня, що настає за днем його смерті, а саме з 14 березня 2024 року (згідно з п.146.2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказала, що вважає протиправними дії відповідача, які полягали у неправильному нарахуванні їй розміру пенсії по втраті годувальника, у зв'язку з чим за захистом свого порушеного права звернулася з цим позовом до суду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач 21.10.2025 через систему "Електронний суд" надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивача з 20.06.2025 переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 13 774,15 грн. Згодом, з 29.06.2025, розмір пенсії зменшився до 12 353,51 грн, з липня розмір пенсії зменшився до 11 809,44.
Позивач 30.06.2025 позивач звернулася до відповідача з вимогою про пояснення правових підстав обмеження її пенсії індексацією з 01.03.2023 у сумі 1133,20 грн, з 01.03.2024 - 160,84 грн та з 01.03.2025 у сумі 670,60 грн.
Листом відповідач від 25.08.2025 повідомив, що пенсія позивача у зв'язку з втратою годувальника обчислена з врахуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати годувальника відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. Оскільки в результаті проведеного розрахунку пенсії за віком померлого годувальника пенсійна виплата збільшилась на суму більше 1500,00 грн., до пенсії встановлено обмеження в індексації розрахованої відповідно до Постанов КМУ №168, №185, №209.
Позивач вважає протиправними дії відповідача, які полягали у неправильному нарахуванні позивачці розміру пенсії по втраті годувальника, у зв'язку з чим за захистом свого порушеного права звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-ІV), а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із частиною першої статті 5 Закону України №1058-ІV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України №1058-ІV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 8 Закону України №1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України №1058-IV призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону України №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатні члени сім'ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти».
Частиною другою статті 36 Закону України №1058-IV зазначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини третьої статті 36 Закону України №1058-IV члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Питання, пов'язані з обчисленням розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, унормовані статтею 37 Закону України №1058-IV, якою передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Тобто, базовою величиною для визначення розміру пенсії, призначеної у зв'язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону України №1058-IV є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника.
Аналогічні позиції викладені в постановах Верховного Суду від 08 липня 2019 року у справі № 676/6529/15-а, від 21.02.2020 у справі №523/13150/16-а, від 06.04.2021 у справі №617/724/16-а, від 20.04.2022 року у справі №380/7531/20 та від 01.06.2022 у справі №620/3519/18.
Однак, при призначенні позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника Відповідачем здійснено розрахунок пенсії, розмір якої склав 11 809,44 грн з урахуванням 1133,20 грн обмеження в індексації з 01.03.2023 відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168; 160,84 грн - обмеження індексації з 01.03.2024, 670,60 грн - обмеження в індексації з 01.03.2025.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач діяв в порушення вимог чинного законодавства нараховуючи позивачу пенсію, яка складає 11 809,44 грн.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, шляхом визнання неправомірними дії відповідача щодо застосування обмежень в індексації з 2023 року до пенсії по втраті годувальника, яка, ОСОБА_1 , була призначена з 20.06.2025 року та зобов'язання Відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, у зв'язку з втратою годувальника без обмеження в індексації в розмірі 50 відсотків фактичного розміру пенсії за віком померлого годувальника, яка розрахована станом на 20.06.2025.
Між тим, суд звертає увагу, на дату здійснення перерахунку. Позивач просить Головне Управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити, коректно нарахувати та виплатити пенсію по втраті годувальника (чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з дня, що настає за днем його смерті, а саме з 14 березня 2024 року (згідно з п.146.2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), проте з заявою про призначення пенсії позивач звернулася саме 20.06.2025, відтак, нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника правомірно призначена з 20.06.2025.
За приписами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 257, 255, 262, 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування обмежень в індексації з 2023 року до пенсії по втраті годувальника, яка призначена ОСОБА_1 з 20.06.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, у зв'язку з втратою годувальника без обмеження в індексації в розмірі 50 відсотків фактичного розміру пенсії за віком померлого годувальника, яка розрахована станом на 20.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА