11 лютого 2026 року Справа № 480/4541/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4541/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Білопілля), і просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині постановки на військовий облік ОСОБА_1 ;
- зобов'язати 1 відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 із військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.11.2017 позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно п.п. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зокрема зазначає, що після неодноразового вручення повісток на блок-постах, якими зобов'язано позивача з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК, та після завантаження на телефон додатку Резерв +, з'ясувалося, що він знаходиться на обліку та ще й міститься інформація про порушення правил військового обліку. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 11.06.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України. На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем усунуто недоліки та приведено позовну заяву у відповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою суду від 19.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІНФОРМАЦІЯ_5 подано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, виходячи з того, що у травні 2024 року набули чинності зміни до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», де відсутня підстава про виключення з військового обліку осіб, які раніше були засуджені за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, у зв'язу з чим відповідач правомірно взяв позивача на військовий облік.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 16.11.2017 був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно п.п. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.8 зворотній бік).
Повісткою №000576 від 25.01.2025 позивача зобов'язано з'явитися 30.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК (а.с.9).
Повідомленням №36 від 30.01.2025 адвокатом позивача повідомлено відповідача, що ОСОБА_1 виключений із військового обліку, не є військовозобов'язаним (а.с.10).
Повісткою №000941 від 19.04.2025 позивача зобов'язано з'явитися 23.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження ВЛК (а.с.11).
Повідомленням №102 від 25.04.2025 адвокатом позивача повідомлено відповідача, що ОСОБА_1 виключений із військового обліку, не є військовозобов'язаним (а.с.12).
У подальшому, як зазначає позивач, після завантаження на телефон додатку Резерв +, з'ясувалося, що він знаходиться на обліку та ще й міститься інформація про порушення правил військового обліку (а.с.6).
З адвокатським запитом №110 від 13.05.2025 адвокат звернувся до ГУ НПУ в Сумській області для отримання інформації про підстави оголошення в розшук ОСОБА_1 (а.с.13).
Відповіддю 55/Г-171аз від 19.05.2025 ГУ НПУ в Сумській області повідомило, що в розшук ОСОБА_1 оголошено за інформацією відповідача, як особи, яка порушила законодавство про мобілізацію, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.15).
У зв'язку з чим, 13.05.2025 адвокат Грицик Г.О. звернувся з адвокатським запитом №111 за місцем військового обліку позивача, згідно інформації реєстру Оберіг до відповідача, та просив надати інформацію про підстави поновлення обліку позивача, який був виключений із військового обліку (а.с.14).
Відповіддю №2/2076 від 20.05.2025 відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 дійсно був знятий з військового обліку, але в ЄДРПВР такий запис відсутній, а тому був внесений до даного реєстру за місцем прооживання (а.с.16 зворотній бік).
Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи, що він протиправно був поновлений на військовому обліку, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Суд зауважує, що позивач у даній справі оскаржує дії відповідача щодо поновлення позивача на військового обліку, як особу, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за тяжкий злочин і була виключена з військового обліку.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, у редакції від 18.05.2024) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із частиною 5статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Так, відповідно до п.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Відтак, положення ст.37 Закону №2232-ХІІ не містить такої підстави для виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Окрім того, згідно пункту 4 розділу "Загальні питання" Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
З огляду на наведені вище положення Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відхиляючи аргументи позивача та його представника, суд вказує, що законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключеного з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. На момент виключення позивача з військового обліку - відповідно норми існували, але це не означає, що нормативне регулювання з питань військового обліку не може бути змінено у майбутньому.
За діючими на час виникнення спірних правовідносин нормами, раніше засуджені особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема облік військовозобов'язаних, на загальних підставах, передбачених частиною першою статті 37 Закону № 2232-XII, якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII підстави для виключення з військового обліку.
В обставинах даної справи суд має зауважити, що статус виключеного з військового обліку внаслідок засудження за скоєння тяжкого злочину не є статусом, що в силу закону наданий особі довічно. Держава за своєю природою має повноваження змінювати правила нормативного врегулювання правовідносин в тій чи іншій сфері з урахуванням обмежень, встановлених Конституцією та законами України. Внаслідок відповідного рішення законодавця було змінено нормативне регулювання питання військового обліку та, відповідно, мобілізації осіб, яким раніше держава не вважала за доцільне збереження статусу військовозобов'язаних.
Враховуючи викладене вище, у відповідача відсутні законні підстави для виключення позивача з військового обліку, з огляду на відсутність законодавчо встановлених на те підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька