11 лютого 2026 року м. Рівне№460/17450/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії, 16 Регіональної військово-лікарської комісії
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся в Рівненський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Госпітальна ВЛК хірургічного профілю (далі - відповідач 1), 16 Регіональної Військово-лікарської комісії (м.Львів) (далі - відповідач 2), в якому (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.47)) просить суд:
визнати протиправними дії Госпітальної ВЛК хірургічного профілю військової частини НОМЕР_1 в частині зазначення в пункті 12 Свідоцтва про хворобу №2025-0711-1449-2424-7 від 11.07.2025, затвердженого Протоколом засідання штатної ВЛК №2025-0728-1124-5255.3 від 28.07.2025 «Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова, ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва» невірної постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва "Захворювання, ТАК, пов'язан(-а/е/і) з проходженням військової служби", замість правильного "Захворювання, Так, пов'язане із захистом Батьківщини";
зобов'язати Госпітальну ВЛК хірургічного профілю Військової частини НОМЕР_1 видати нове Свідоцтво про хворобу з зазначенням у пункті 12 «Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва», постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва - «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
зобов'язати 16 Регіональну Військово-лікарську комісію (м. Львів) затвердити протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії нове Свідоцтво про хворобу з зазначенням у пункті 12 «Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва», нової постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва» нової постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва з правильним формулюванням - «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 та безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України в період з 06.06.2023 по 10.09.2023, що підтверджується довідкою №1975/390/Двих від 26.06.2025 та посвідченням учасника бойових дій. Саме під час виконання бойових завдань у зоні активних бойових дій у позивача вперше з'явилися скарги на погіршення стану здоров'я (головний біль, біль за грудиною, загальна слабкість), про що зроблено відповідні записи в медичній карті амбулаторного хворого від 19.08.2023 та здійснено направлення до військового госпіталю. Після повернення із зони бойових дій стан здоров'я прогресивно погіршувався, що підтверджується подальшими медичними зверненнями та госпіталізаціями. Госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_3 Регіональною ВЛК ( АДРЕСА_1 ) позивача визнано непридатним до військової служби, однак причинний зв'язок захворювання визначено як «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби». Позивач не погоджується з таким формулюванням, оскільки: захворювання та різке погіршення стану здоров'я виникли саме під час безпосередньої участі у бойових діях; наявні медичні записи, зроблені у зоні бойових дій, не були враховані ВЛК; не застосовано індивідуальну оцінку стану здоров'я відповідно до п. 6.9 Положення №402; порушено вимоги п. 21.5 Положення №402, відповідно до яких у такому випадку має застосовуватись формулювання «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини». Позивач вважає, що невірне визначення причинного зв'язку порушує його право на належний соціальний захист, у тому числі при встановленні інвалідності внаслідок війни та отриманні передбачених законом гарантій. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати дії ВЛК протиправними та зобов'язати відповідачів внести зміни до свідоцтва про хворобу із зазначенням правильного формулювання причинного зв'язку: «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Ухвалою суду від 30.09.2025 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивач недоліки позовної заяви усунув у строк і спосіб, встановлений судом.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову та вказує, зокрема, що 16 РВЛК діяла в межах наданих повноважень та відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України від 14.08.2009 №402. Рішення комісії приймались колегіально та є результатом реалізації дискреційних повноважень, втручання у які з боку суду є неприпустимим, оскільки встановлення причинного зв'язку захворювань із проходженням військової служби належить виключно до компетенції військово-лікарських комісій. Вказав, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що захворювання виникло саме під час участі у заходах із забезпечення оборони України. На момент проведення медичного огляду довідка про безпосередню участь у таких заходах була відсутня, а у свідоцтві про хворобу відповідні відомості не зазначені. Медична документація не містить патогномонічних симптомів, які б свідчили про початок перебігу гліобластоми у 2023 році, натомість вперше захворювання було діагностовано у 2025 році, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач також наголосив, що постанови ВЛК є обов'язковими до виконання та можуть бути скасовані лише за наявності визначених Положенням підстав, яких у даному випадку не встановлено. Таким чином, рішення прийнято обґрунтовано, з урахуванням усіх наявних документів, у спосіб та в межах, передбачених законом. Враховуючи викладене, відповідач 2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач 1 позовні вимоги не визнає, через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що госпітальна військово-лікарська комісія хірургічного профілю військової частини НОМЕР_1 діяла в межах своїх повноважень, передбачених Наказом Міністерства оборони України №402, і керувалася виключно результатами проведеного медичного огляду. Під час огляду позивач не надав довідку про безпосередню участь у заходах із захисту Батьківщини та інші медичні документи, необхідні для встановлення причинного зв'язку захворювання у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», тому комісія не мала підстав для внесення змін у своє рішення. Згідно з Положенням №402 госпітальні та гарнізонні комісії не наділені повноваженням змінювати свої постанови, а оскарження можливе лише через ВЛК вищого рівня - регіональну або Центральну ВЛК. Позивач не звертався до відповідної ВЛК із заявою або скаргою, а тому досудового врегулювання спору не відбулося, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідач наголошує, що наявні довідки та записи медичної карти, на які посилається позивач, не можуть свідчити про причинний зв'язок захворювання із захистом Батьківщини, оскільки вони не були представлені комісії під час огляду та не відповідають критеріям, визначеним Наказом МОУ №402. Таким чином, вимоги позивача щодо видання нового свідоцтва про хворобу є необґрунтованими та суперечать встановленому порядку військово-лікарської експертизи.
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача 2, в якому вказує на те, що вважає доводи відповідача 2, викладені у відзиві на позовну заяву, безпідставними, оскільки згідно з Положенням №402 на ВЛК покладено обов'язок забезпечити повноту та об'єктивність медичного огляду, у тому числі шляхом витребування необхідних документів та проведення додаткових обстежень. Відсутність певної довідки у особи не звільняє комісію від виконання цих обов'язків. Довідка №1975/390/Двих від 26.06.2025 підтверджує безпосередню участь позивача у бойових (або прирівняних до них) діях, а записи бойового медика свідчать про погіршення стану здоров'я під час виконання службових завдань, що є важливими первинними доказами причинного зв'язку між захворюванням та службою. Позивач не мав юридичних знань щодо переліку документів і не був належним чином поінформований про необхідність їх подання, що порушує процедуру. Твердження відповідача 2 про неможливість встановлення причинного зв'язку через відсутність документів є необґрунтованим, оскільки ВЛК мала всі повноваження для їх витребування та оцінки. Відсутність таких дій свідчить про порушення Положення №402 та принципу повноти і об'єктивності медичного огляду. Постанови позаштатної ВЛК є індивідуальними адміністративними актами суб'єкта владних повноважень і підлягають судовому оскарженню відповідно до КАС України. Твердження про неможливість їх оскарження є юридично помилковим. Виходячи з викладеного, просить суд позов задоволити в повному обсязі.
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача 1, в якому вказує на те, що відповідач 1 у відзиві на позовну заяву стверджує, що позивач не надав медичні документи та документи про участь у заходах із забезпечення оборони України. Проте згідно з Положенням №402, ВЛК мала обов'язок витребувати відсутні документи та оцінити їх для встановлення причинного зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків. Ігнорування цього обов'язку свідчить про формалізм і неналежне виконання посадових функцій комісії. Так, записи бойового медика, що містять скарги на слабкість, головний біль, біль за грудиною та сухий кашель, фіксують погіршення стану здоров'я під час виконання бойових завдань. Хоча медик не мав спеціальної кваліфікації в онкології та обладнання для точного діагнозу, ці первинні симптоми є допустимим доказом початку патологічного процесу і підставою для подальшої медико-юридичної оцінки причинного зв'язку. Твердження відповідача 1, що записи бойового медика свідчать лише про гострі інфекційні захворювання, не спростовує факту погіршення стану здоров'я і не виключає причинного зв'язку з розвитком гліобластоми. Статистичні дані щодо середньої тривалості життя після встановлення діагнозу не можуть обмежувати права позивача на об'єктивну оцінку причинного зв'язку. Використання таких показників для формального відхилення висновку є порушенням принципів гуманності, справедливості та етики, приниженням гідності особи, яка ризикувала життям заради захисту Батьківщини, і суперечить посадовим обов'язкам членів ВЛК. Таким чином, твердження відповідача 1 про неможливість встановити причинний зв'язок захворювання є необґрунтованим і формальним. ВЛК мала витребувати необхідні документи, оцінити первинні записи бойового медика та забезпечити об'єктивну медико-юридичну оцінку. Ігнорування цього обов'язку порушує законодавчі, моральні та етичні принципи діяльності медичних комісій, підтверджені практикою ЄСПЛ (справи Kadagishvili v. Georgia, Akkoз v. Turkey, Saadi v. Italy). Відповідачі формально переклали на позивача обов'язок доводити всі обставини, ігноруючи позитивні обов'язки державних органів щодо справедливості, гуманності та захисту гідності. Отже, доводи відповідача 1 не спростовують фактів, що підтверджують виникнення захворювання під час виконання бойових завдань, і не можуть бути підставою для відмови у встановленні причинного зв'язку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
У період з 06.06.2023 по 10.09.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України перебуваючи у Гуляйпільській міській територіальній громаді Пологівського району Запорізької області, відповідно до довідки виданої т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 08.12.2023 позивач має статус учасника бойових дій.
11.07.2025 Госпітальна ВЛК хірургічного профілю Військова частина НОМЕР_1 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_2 №209 провела огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі чого видано свідоцтво про хворобу №2025-0711-1449-2424-7. Пунктом 12 Свідоцтва визначено діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: С71.1; І1 1.0; І25.0;І49:0; К21.9; К29.50; Н52.0; Н35.0. Вогнищеве ураження поясної звивини лівої лобної частини (ПГЗ №171/25 від 21.02.2025 - Гліобластома 9440/3,Gr4). Стан після комбінованого лікування: 13.02.2025 - попектомія, видалення вогнищевого ураження поясної звивини лівої лобної частки ад'ювантний курс променевої терапії СОД - 54ГР, РОД - 2Гр на тлі конкурентної хіміотерапії Темозоломідом 140мг (з 18.03.2025 по 23.04.2025). Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеня, ризик високий. Гіпертензивне серце. Ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз, порушення серцевого ритму у вигляді шлункової екстрасистолії. Сн І. Гастроезофагеальний рефлюкс І ступеня, ремісія. Хронічний гастрит, ремісія. Далекозорість 2,0 правого ока при гостроті зору 1,0 без корекції, 1,75 Д лівого ока при гостроті зору 1,0 з корекцією. Захворювання, ТАК, пов'язане проходженням військової служби.
Пунктом 13 Свідоцтва визначено, що на підставі статті 8а графи ІІ розкладу хвороб позивач непридатний до військової служби.
Пунктом 3 Протоколу засідання штатної військово - лікарської комісії №2025-0728-1124-5255-3 від 28.07.2025 16 Регіональної ВЛК (м. Львів) постановлено - Постанова госпітальної ВЛК хірургічного профілю при військовій частині НОМЕР_1 , оформлена Свідоцтвом про хворобу від 11.07.2025 №2025-0711-1449 2424-7 ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ.
Позивач, не погоджуючись із висновком відповідача щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, вважаючи що його хвороби виникли під час та через проходження ним військової служби та участі у бойових діях, направлених на захист Батьківщини і це має бути зазначено у свідоцтві про хворобу, звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних мотивів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суб'єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення № 402 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Так, статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.
Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до абзаців1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону;
ВЛК евакуаційного пункту;
ВЛК пересувної госпітальної бази.
Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту (далі - ВМД) Міністерства оборони України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).
На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
Відповідно до підпункт 2.6.1. пункту 2.6. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:
госпітальні ВЛК;
гарнізонні ВЛК;
ЛЛК;
ВЛК високомобільних десантних військ;
ВЛК військових комісаріатів;
ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК);
ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).
За підпунктом 2.7.3 пункту 2.7. розділу І Положення № 402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:
проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;
ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;
проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;
проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання.
За підпунктом 2.7.4 пункту 2.7. розділу І Положення № 402 госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:
приймати постанови відповідно до цього Положення;
перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;
залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до підпункту 1.2 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (пункт 21.3).
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4).
Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402 (в редакції на дату видачі Свідоцтва про хворобу), постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
Здійснюючи аналіз наведених пунктів варто зазначити, що різниця між формулюваннями полягає саме у наявності «бойового фактору». При формулюванні «ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», на переконання суду, слід звернути увагу на те, що хвороба має виникнути або суттєво прогресувати: під час безпосередньої участі в бойових діях; у районі бойових дій у період їх ведення; під час виконання завдань із відсічі агресії; під час перебування в полоні; або хронічне захворювання повинно мати доведений початок саме в цей період. Ключовим для пов'язаності захворювання із захистом Батьківщини є прямий зв'язок із бойовими діями або полоном.
Водночас, формулювання «захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» свідчить про факт служби, але без обов'язкового бойового елементу. При цьому хвороба виникла під час служби у військовій частині; або існувала раніше, але значно погіршилась під час служби; не обов'язково пов'язана з бойовими діями. Ключовим є те, що служба є причиною або періодом розвитку хвороби, але без прямого бойового впливу.
ВЛК при встановленні причинного зв'язку повинна звертати увагу на такі критерії:
- Час виникнення захворювання: коли вперше з'явилися симптоми? Чи є медичні записи саме в період бойових дій? Чи документально підтверджено початок хвороби? При цьому, на переконання суду, якщо початок захворювання зафіксований під час виконання бойових завдань - свідчить про те, що «захворювання пов'язане із захистом Батьківщини»;
- Місце перебування військовослужбовця: чи перебував він у районі бойових дій? Чи є довідка про безпосередню участь? Чи підтверджено виконання бойових завдань?
- Причинно-наслідковий зв'язок. ВЛК має встановити: чи могла саме бойова обстановка викликати це захворювання? Чи є медичне обґрунтування? Чи є зв'язок між умовами служби та розвитком хвороби?
- Прогресування раніше існуючого захворювання. Якщо хвороба була до служби: чи є підтвердження різкого погіршення? Чи настала непридатність саме в період бойових дій? Чи є медичні докази такого прогресу?
- Документальне підтвердження: ВЛК вказані обставини встановлює на підставі наявних документів: виписки з госпіталів; довідки про участь у бойових діях; витяги з наказів; рапорти; довідки про перебування в районі ведення бойових дій; документи про полон (за наявності), тощо.
Звертаючись до суду із позовом у зв'язку із незгодою з рішенням ВЛК викладеним у свідоцтві про хворобу № 2025-0711-1449-2424-7 від 11.07.2025 щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, зазначених в пункті 12 цього свідоцтва, у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби», відповідач обрав способом захисту порушеного права, як визнання неправомірними дій відповідача 1 щодо невірної постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, зобов'язання Госпітальної ВЛК хірургічного профілю Військової частини НОМЕР_1 видати нове Свідоцтво про хворобу з зазначенням у пункті 12 «Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва», постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва - «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»; зобов'язання Регіональної ВЛК затвердити нове свідоцтво про хворобу.
Так, спірні правовідносини виникли у зв'язку з незгодою позивача із рішенням госпітальної ВЛК, викладеним у Свідоцтві про хворобу від 11.07.2025 щодо встановлення причинного зв'язку захворювання.
Суд зауважує, що подібні правовідносини щодо встановлення причинного зв'язку захворювання були предметом розгляду Верховного Суду, який, зокрема у постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а зазначив наступне.
"67. Звертаючись до суду із позовом у зв'язку із незгодою з рішенням ВЛК викладеним у Свідоцтві про хворобу № 261 від 01.06.2022 щодо встановлення причинного зв'язку захворювань у формулюванні «Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби», ОСОБА_1 обрав способом захисту порушеного права, як визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити дії щодо перегляду вказаного рішення та змінити в ньому формулювання на правильне - «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
68. Як убачається із наведених вище норм Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
69. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
70. Відповідно до Положенням № 402, госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, про що просить ОСОБА_1 у позові. Проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
71. Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.
72. Як встановлено судами попередніх інстанцій та убачається із матеріалів справи, позивач не надав доказів на підтвердження його звернення до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду висновку Свідоцтва про хворобу (постанови) № 261 від 01.06.2022. Не надав позивач також і доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.
73. Враховуючи викладене вище, Суд дійшов висновку, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв'язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.
74. Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, як такого, що не пов'язане із проходженням військової служби, Суд звертає увагу на таке.
75. Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
76. У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
77. Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
78. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
79. Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
80. Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
81. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права."
Застосовуючи вказані висновки Верховного Суду до даної справи, суд зазначає, що як встановлено судом, позивачем оскаржуються висновки ВЛК щодо причинного зв'язку захворювання, викладені в свідоцтві про хворобу госпітальної ВЛК.
При цьому, позивач не надав доказів на підтвердження його звернення до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду висновку Свідоцтва про хворобу (постанови) №2025-0711-1449-2424-7 від 11.07.2025. Не надав позивач також і доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв'язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.
Подібне правозастосування в частині оскарження висновків позаштатних ВЛК відповідно до Положення №402 висвітлено у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справах №600/3273/22-а, №240/13173/22.
Стосовно доводів позивача щодо неправильного встановлення відповідачем причинного зв'язку захворювання, суд звертає увагу на таке.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про передчасність звернення позивача до суду з вказаним позовом, оскільки він не скористався своїм правом на оскарження рішення ВЛК у порядку, передбаченому Положенням №402. Відтак, позовні вимоги є безпідставними.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а, де також оскаржувались висновки госпітальної ВЛК щодо причинно-наслідкового зв'язку захворювання, викладені у відповідному свідоцтві про хворобу.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Госпітальна ВЛК хірургічного профілю, 16 Регіональної Військово-лікарської комісії (м.Львів) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 лютого 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 ) Відповідач - 16 Регіональна військово-лікарська комісія (вул. Стрийська, 73А,м. Львів,Львівський р-н, Львівська обл.,79045, ЄДРПОУ/РНОКПП 08380628)
Суддя С.М. Дуляницька