11 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1400/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та нечинними постанов, -
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та нечинними постанов, в якій просять:
визнати протиправними та не чинними з 02.12.25:
п.3 постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП 79710639 щодо ОСОБА_1 ;
постанову відповідача про стягнення виконавчого збору щодо ОСОБА_1 ;
постанову відповідача про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 79710639 щодо ОСОБА_1 ;
П.3 постанови відповідача від 02.12.25 про відкриття виконавчого провадження ВП 79710743 щодо ОСОБА_2 :
постанову відповідача про стягнення виконавчого збору щодо ОСОБА_2 ;
постанову відповідача про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 79710743 щодо ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Ясиновському І.Г.
Також, до позову додано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивачі просять:
зупинити дію індивідуальних актів :
п.3 постанови відповідача «Про відкриття виконавчого провадження ВП 79710639 «щодо ОСОБА_1 ;
постанову відповідача» про стягнення виконавчого збору « щодо ОСОБА_1 ;
постанову відповідача «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 79710639» щодо ОСОБА_1 ;
П.3 постанови відповідача від 02.12.25р.« про відкриття виконавчого провадження ВП 79710743 « щодо ОСОБА_2 ;
постанову відповідача» про стягнення виконавчого збору щодо «Калайда Н.М.;
постанову відповідача «про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 79710743» щодо ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову регламентовані статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
У силу частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Зокрема, як визначено частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Зі змісту доданих до позовної заяви документів суд встановив, що на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають виконавчі провадження 79710639 та №79710743 з примусового виконання виконавчих листів №552/3251/24, виданих 18.11.2025 Київським районним судом м. Полтави.
Так, рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19.06.2025 у цивільній справі №552/3251/24 позовні вимоги ОСОБА_3 до Калайди Наталії Михайлівни в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 , третя особа: Виконавчий комітет Київської районної у м. Полтаві ради, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у користуванні шляхом виселення та вселення задовольнити частково. Суд вирішив вселити ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30.10.2025 зазначене рішення суду залишено без змін.
18.11.2025 Київський районний суд м. Полтави видав ОСОБА_3 (стягувачу) виконавчі листи №552/3251/24, де боржниками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
На підставі зазначених виконавчих листів державний виконавець Київського ВДВС 02.12.2025 відкрив виконавче провадження №79710639 (боржник ОСОБА_1 ) та №79710743 (боржник ОСОБА_2 ).
Тож, виконавчі провадження №79710639 та №79710743 відкриті на підставі виконавчих листів, виданих Київським районним судом м. Полтави у цивільній справі (№552/3251/24), а позивачі є боржниками у відповідних виконавчих провадженнях.
Предметом цього спору, окрім іншого, є правомірність постанов державного виконавця від 02.12.2025 про відкриття виконавчого провадження №79710639 та №79710743.
Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно зі статтею 447-1 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У силу частини першої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як особи, зазначені боржниками у виконавчому провадженні №79710639 та №79710743, мають право на звернення до Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, зокрема, на постанови від 02.12.2025 про відкриття виконавчого провадження №79710639 та №79710743.
У наведеній частині спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, не підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, оскільки його не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Ухвалою суду від 11.02.2026 вирішено позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та нечинними постанов повернути позивачу.
Пунктом 2) частини 8 статті 157 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову, вжитті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі повернення позовної заяви.
Враховуючи, прийняття судом ухвали від 11.02.2026 про повернення позовної заяви, то підстав для вжиття заходів позов не має, оскільки навіть вжитті заходи забезпечення позову мають бути скасовані судом в такому випадку.
Відповідно до положення частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
За приписами положень частини 7 статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення без розгляду заяви про забезпечення позову.
Роз'яснити заявникам їх право на звернення із відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову до суду у разі повторного звернення ним до суду із відповідними позовними заявами або позовною заявою (у разі зменшення позовних вимог).
Керуючись статтями 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та нечинними постанов - повернути заявникам без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський