10 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/15544/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/15544/25 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
11.11.2025 позивач, Головне управління ДПС у Сумській області (надалі - ГУДПС), звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами, у сумі 14 81,02 грн.
Мотивуючи свої вимоги, представник позивача вказує на обставини того, що відповідач має непогашений податковий борг, який виник внаслідок несплати сум узгоджених грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік для фізичних осіб (крім фізичних осіб-підприємців) - власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
На запит суду отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.11.2025, відповідно до якої інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутня.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 зобов'язано Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
11.12.2025 до суду надійшла відповідь Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради щодо відсутності інформації про зареєстроване місце проживання позивача.
Після цього ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, у строк встановлений ч. 1 ст. 261 КАС України, відзив на позов не надав. Направлена судом за останнім відомим місцем проживання відповідача копія ухвали не була вручена адресату з незалежних від суду причин, оскільки поштове відправлення повернуто до суду з поміткою поштового оператора "за закінченням терміну зберігання".
За таких обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про факт відкриття провадження у даній справі, але правом на подання відзиву на позов не скористався.
Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку у ГУДПС.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі інтегрованої картки платника ІТС "Податковий блок", у відповідача станом на 30.10.2025 наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на суму 14871,02 грн (а.с. 11).
Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" запроваджено поняття мінімального податкового зобов'язання.
Сума мінімального податкового зобов'язання, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у т.ч. фізичній особі підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням (надалі - МПЗ). як це визначено пп. 14.1.1142 ст. 14 ПК України.
Платниками МПЗ є фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання (пп. 162.1.11 ст. 162 ПК України).
Тобто, МПЗ необхідно сплачувати як за користування, так і за володіння земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів, а також у їхніх межах, якщо розмір ділянки становить 0,5 га та більше.
Відповідно до п. 64 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, першим роком, за який визначаються мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік.
Порядок розрахунку МПЗ визначено статтею 381 ПК України, за умовою якої він обчислюється за відповідними формулами для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ст. 170 ПК України.
Для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом (пп. 170.14.1 ст. 170 ПК України).
Відповідно до пп. 170.14.3 ст. 17 ПК України, визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.
У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою - підприємцем загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному пунктом 177.14 статті 177 та статтею 2971 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи - підприємця.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 170.14.6 ст. 170 ПК України).
Так, відповідачу свого часу було нараховано податкове зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області:
- №1513424-24/16-01 від 26.07.2023 (а.с. 12) на суму 7 435,51 грн (за 2022 рік).
Розмір несплаченої суми податкового зобов'язання за цим податковим повідомленням-рішенням становить 7 435,51 грн;
- №401863-24/16-01 від 02.04.2024 (а.с. 14) на суму 7435,51 грн (за 2023 рік).
Розмір несплаченої суми податкового зобов'язання за цим податковим повідомленням-рішенням становить 7435,51 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу платника, однак повернуті з відміткою поштового оператора "за закінченням терміну зберігання" (зворот а.с. 13, а.с. 16).
Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України такі податкові повідомлення - рішення вважаються належним чином врученими платнику.
Відповідно ж до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відомості щодо адміністративного або судового оскарження цих податкових повідомлень-рішень відсутні.
На момент розгляду цієї справи судом залишок несплаченої суми податкового боргу складає 14871,02 грн.
У зв'язку з несплатою боргу у добровільному порядку у строк встановлений законом, податковий орган звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до пп. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з положенням статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
З матеріалів справи суд встановив, що на виконання вищезазначених норм ГУДПС сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 12.02.2024 №0000842-1303-1828 та направлено її рекомендованим листом з повідомленням відповідачу, однак відправлення повернуто у зв'язку з неврученням з відміткою засобу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 8-9).
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи в судовому порядку сторонами не надано, а судом не виявлено.
Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами податковий борг не переривався та станом на момент розгляду справи становить 14871,02 грн.
Згідно з приписами п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Факт наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 14871,02 грн підтверджено розрахунком, відомостями з інтегрованої картки платника податків.
Враховуючи все вищевикладене, суд визнає заявлений позов обґрунтованим, у зв'язку з чим задовольняє його у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Сумській області у справі №440/15544/25 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами у розмірі 14871 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн 02 коп. на р/р UA498999980333169395000018504, отримувач: ГУК Сум.обл/БуринськаМТГ/11011300, код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача: 899998.
Позивач: Головне управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ ВП 43995469; вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун