10 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/13978/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/13978/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10.10.2025 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у формуванні подання на повернення їй помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18010,10 грн, зобов'язавши ГУПФ сформувати та подати подання до Територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 18010,10 грн, сплаченого відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №3 від 06.06.2025.
Мотивуючи позов, заявниця зазначає, що з метою уникнення підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії нею був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 18010,10 грн, факт чого підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №3 від 06.06.2025. В той же час, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", позивач підпадає під винятки, передбачені даною нормою, оскільки придбала житло вперше. За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, яка зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. З огляду на це вважає, що має право на повернення сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
31.10.2025 до суду засобами системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 30-32), в якому представник висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що Пенсійний фонд України не має можливості (доступу до Державного реєстру нерухомого майна) встановити факт придбання квартири позивачем вперше. Отже, станом на час придбання нерухомості, як і станом на сьогодні, відсутній механізм перевірки інформації про те чи вперше особа придбала нерухомість. Зазначив, що в порушення Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, позивачка подала неповний пакет документів, оскільки відсутні довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази.
Ухвалою суду від 02.02.2026 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.
Правом на подачу пояснень щодо позову третя особа не скористалася.
Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Донецьк, згідно з довідкою №1603-5003196156 від 27.03.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 , тоді як зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_2 (а.с. 11).
Згідно з відмітками щодо місця проживання у паспорті громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого на ім'я позивачки 27.07.1999 Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, ОСОБА_1 з 20.12.1991 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , звідки була знята з реєстрації 06.08.1999, а з 16.08.1999 і дотепер зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9-10).
06.06.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені якої згідно з довіреністю діяла ОСОБА_3 , у місті Полтава був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Святецькою Іриною Вікторівною та зареєстровано в реєстрі за №1883 (а.с. 15-16).
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №3 від 06.06.2025 позивачем було сплачено 18 010,10 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу майна (а.с. 14).
29.07.2025 позивачка звернулася до ГУПФ із заявою про повернення сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 18010,10 грн (а.с. 18), до якої додала відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.07.2025, лист АТ "Державний ощадний банк України", копії квитанції про сплату збору, договору купівлі-продажу від 06.06.2025, паспорту, РНОКПП, довідку з банківськими реквізитами для зарахування коштів.
Так, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 28.07.2025 за ОСОБА_1 зареєстровано лише право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 597484753101 (а.с. 12).
У відповіді на звернення ОСОБА_1 керуючий ТВБВ №10016/0112 ОСОБА_4 повідомив, що АТ "Ощадбанк" не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцями проживання громадян в АР Крим та м. Севастополь, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів (а.с. 13).
Листом від 04.08.2025 за №1600-0504-8/58025 в.о. начальника ГУПФ О.Мисик повідомила заявницю про те що Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, визначено вичерпний перелік документів, які необхідно подати для підтвердження придбання житла вперше. Наразі з боку ОСОБА_1 подано неповний пакет документів, а саме: відсутні довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Згідно з пунктом 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 №396, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. Органи приватизації - це органи, які створені місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд, та які уповноважені здійснювати приватизацію державного житлового фонду за рахунок житлових чеків. Враховуючи вищевикладене, після надання ОСОБА_1 необхідних документів буде розглянуто питання щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів або інших доходів бюджету (а.с. 19).
Вважаючи протиправними мотиви відмови у поверненні помилково сплаченого збору, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є: зокрема, фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком, зокрема громадян, які придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Відповідно до ст. 2 Закону №400/97-ВР, об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання вказаного Закону регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (надалі - Порядок №1740).
Відповідно до п. 151 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 152 Порядку №1740 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до п. 153 Порядку №1740 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866), нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 151 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 18 Порядку №1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, що розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (надалі - Порядок №787).
Приписами п. 5 глави I Порядку №787 передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Законодавець чітко визначив коло осіб, які у розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, які особа має зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Отже, згідно з чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п. 153 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору у нотаріуса та сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши до відповідного територіального органу Пенсійного фонду визначений пп. "в" п. 152 Порядку №1740 перелік документів, необхідних для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування задля формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі ж отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Подібний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, в якій вирішувалося питання, чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна.
Судом встановлено, що позивачка 06.06.2025 придбала квартиру, 29.07.2025 звернулася до ГУПФ із заявою про повернення 1% суми збору з операцій купівлі нерухомого майна, сплаченого під час придбання його вперше у розмірі 18010,10 грн (а.с. 18).
У заяві позивачка зазначала, що придбала квартиру вперше і сплатила 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості квартири до Пенсійного фонду. Раніше не мала та не набувала у власність житло (не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема, і як частку у спільному майні подружжя).
До цієї заяви позивачка додала копії паспорта та РНОКПП (а.с. 41-42), договору купівлі-продажу квартири №б/н від 06.06.2025 (а.с. 32-33), інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №437102897 від 28.07.2025 (а.с. 36 зворот), лист АТ "Державний Ощадний Банк України" (а.с. 13, 37), копію квитанції до платіжної інструкції від 06.06.2025 №4 (а.с. 38).
Аналізуючи обставини достатності наданих позивачкою до пенсійного органу документів, суд доходить висновку про те, що такі не дають підстав достеменно та беззаперечно стверджувати, що заявницею підтверджено факт невикористання нею права на приватизацію державного житлового фонду, а також придбання житла вперше.
Так, умовою звільнення громадянина від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Порядку №1740 є, серед іншого, факт того, що особа не набувала права власності на житло шляхом приватизації, що підтверджується даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Документом, що підтверджує факт невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).
Матеріали адміністративної справи такої довідки не містять.
Не містить вказівки на таку довідку і заява позивачки від 29.07.2025, адресована до ГУПФ.
Наявна в матеріалах справи письмова інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №437102897 від 28.07.2025 (зворот а.с. 36) не містить відомостей з невід'ємної архівної складової частини вказаного Реєстру.
Відсутність відповідних записів в наданій заявницею до пенсійного органу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта не може однозначно свідчити про те, що позивачка не брала участі у приватизації або не набувала права власності на нерухоме майно раніше.
Суд зауважує, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в операціях купівлі-продажу нерухомого майна. За відсутності відповідних доказів відповідач позбавлений визначених законом повноважень на підготовку та надіслання до органу казначейства подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання житла вперше.
За таких обставин суд доходить висновку про недоведеність підстав позову, у зв'язку з чим залишає його без задоволення у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
За змістом пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У силу положень частини 1 статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №280/5161/19 зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Тож за звернення до суду з цією позовною заявою позивач мала б сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4), натомість сплатила 2422,40 грн.
Відповідно ж до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Тож надміру сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (2422,40 грн - 1211,20 грн) слід повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України.
Решта судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 1211,20 грн та заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн, за обставин відмови у задоволенні позову розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/13978/25 - залишити без задоволення.
Повернути ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України частину судового збору в межах суми 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп, як помилково сплаченого відповідно до квитанції АТ КБ "Приватбанк" до платіжної інструкції на переказ готівки №2.334505999.1 від 01.10.2025.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_6 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 37959255, вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду упродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун