про повернення позовної заяви
11 лютого 2026 рокусправа № 380/1555/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) визнати протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у невнесенні відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку за результатами проходження військово-лікарської комісії 30.09.2022 та ненаправленні відповідних документів до ТЦК та СП за місцем обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до персонально облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі висновку військово-лікарської комісії від 30.09.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 забезпечити належну передачу оформлених документів про результати проходження військово-лікарської комісії за місцем обліку ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка полягає у взятті та утриманні ОСОБА_1 на військовому обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі висновку військово-лікарської комісії від 30.09.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме виключення з військового обліку.
Ухвалою суду від 30 січня 2026 року судом було залишено вказану позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків такої.
Позивач подав до суду заяву про усунення недоліків. Зазначає про те, що об'єктивно не мав можливості дізнатися про порушення своїх прав раніше, оскільки відповідні відомості були прихованими для нього та стали йому відомі лише 15.09.2025 під час оновлення персональних даних у мобільному застосунку «Резерв+». Саме з цього моменту позивач уперше отримав достовірну інформацію про наявність спірних відомостей та, відповідно, про порушення своїх прав та законних інтересів. Відтак вважає, що перебіг строку звернення до суду слід обчислювати саме з 15.09.2025. Отже позовну заяву подано до суду в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Розглянувши вказану заяву про усунення недоліків, суд зазначає про таке.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 його виключено з військового обліку 30.09.2022 за станом здоров'я на підставі статті 62-А. Отже, починаючи з 30 вересня 2022 року позивач, за власними твердженнями, втратив статус військовозобов'язаного, а відтак не мав і не має обов'язку перебувати на військовому обліку чи вчиняти будь-які дії, пов'язані з його веденням.
Разом із тим позивач зазначає, що під час перевірки відомостей у мобільному застосунку «Резерв+» ним було виявлено, що він продовжує обліковуватися у І відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також міститься відмітка про «порушення правил військового обліку».
З огляду на викладене, перебіг строку звернення до суду з вимогами про оскарження бездіяльності, що полягає у невнесенні відомостей про виключення позивача з військового обліку за результатами проходження військово-лікарської комісії 30.09.2022 та ненаправленні відповідних документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем обліку, розпочинається саме з 30.09.2022.
Натомість із даним позовом позивач звернувся до суду лише 28.01.2026, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
У заяві про усунення недоліків позивач зазначає, що об'єктивно не мав можливості дізнатися про порушення своїх прав раніше, оскільки відповідні відомості були для нього прихованими та стали відомі лише 15.09.2025 під час оновлення персональних даних у мобільному застосунку «Резерв+».
Однак суд зазначає, що позивачем не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про наявність об'єктивних, непереборних чи незалежних від його волі причин пропуску строку звернення до суду. Посилання на те, що інформація стала відомою лише у вересні 2025 року, без зазначення конкретних перешкод для своєчасного з'ясування стану військового обліку, не може вважатися належним обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку.
Жодних обґрунтованих причин чи доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску цього строку або про об'єктивну неможливість своєчасного звернення до суду, позивачем не наведено.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.04.2024 у справі №280/5595/23, за змістом якої незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Відсутність у позивача фахових знань у галузі права не перешкоджало йому скористатися професійною правничою допомогою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Указані ж доводи позивача є неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами конкретних фактичних обставин, які можна визнати такими, що унеможливлювали для позивача звернення до суду у встановлений Законом строк.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. (ч.5,6 ст.169 Кодексу).
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуто, її слід повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажною причину пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) визнати протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
СуддяБрильовський Роман Михайлович