про залишення позовної заяви без руху
11 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/253/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними довідки, наказу та їх скасування,
06 лютого 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 05 лютого 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулась адвокат Штуць Наталя Григорівна (далі - представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2), в якій представник позивача просить суд:
- визнати незаконною та скасувати довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 вересня 2025 року № 2025-0911-1728-5558-0;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 14 вересня 2025 року № 595- в частині мобілізації позивача.
Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною другою статті 5 КАС України встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
- дії - це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
- бездіяльність - це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
- рішення - це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб'єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Представник позивача у позовній заяві просить суд визнати незаконною та скасувати довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 вересня 2025 року № 2025-0911-1728-5558-0 і визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 14 вересня 2025 року № 595- в частині мобілізації позивача.
Отже, зміст позовних вимог, зазначений у позовній заяві, не повністю відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України.
Тому представнику позивача необхідно уточнити позовні вимоги у цій частині.
Крім того, частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята 122 КАС України).
Предметом позову у цій справі, окрім іншого, є визнання незаконним та скасувати наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 14 вересня 2025 року № 595- в частині мобілізації позивача.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом спір у даній справі є публічно-правовим спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення. За наведених обставин, до спірних правовідносин має бути застосовано місячний строк звернення до суду, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас, призов позивача на військову службу відбувся 14 вересня 2025 року, спірний наказ прийнято 14 вересня 2025 року.
Зазначене свідчить, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав 14 вересня 2025 року, тобто на момент його призову на військову службу та прийняття спірного наказу.
Згідно з частиною третьою статті 120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Відповідно, місячний строк, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України, закінчується 14 жовтня 2025 року.
До суду з цим позовом позивач звернувся 05 лютого 2026 року, тобто з пропуском місячного строку, визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України. Для його поновлення - як умову для відкриття провадження у справі - заявник має пояснити, обґрунтувати причини його пропуску.
За змістом частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними довідки, наказу та їх скасування.
Запропонувати представнику ОСОБА_1 - адвокату Штуць Наталі Григорівні протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з доказами направлення відповідачам;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Кисіль