11 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 826/7067/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І. під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аве-плаза», поданим в його інтересах адвокатом Василенко Юлією Володимирівною, до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аве-плаза» (далі - позивач), поданим в його інтересах адвокатом Василенко Юлією Володимирівною (далі - представник позивача), до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 6 грудня 2017 року № 0062101207 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аве-плаза» штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування податкових накладних за №№ 49, 66, 72, 50, 55, 54, 71, 83, 48 на загальну суму 17505,05 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 8 травня 2018 року відкрив провадження в адміністративній справі; визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Луганський окружний адміністративний суд ухвалами від 19 січня 2026 року:
прийняв адміністративну справу до провадження; замінив відповідача у справі правонаступником; розгляд справи продовжив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку;
залишив без руху позовну заяву та запропонував позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089): документи на підтвердження дня отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аве-плаза» рішення Державної фіскальної служби України від 22 лютого 2022 року № 6681/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги; у разі пропуску місячного строку звернення до суду - заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
9 лютого 2026 року від адвоката Йовенка Олександра Валерійовича (далі - представник позивача) через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним № 1824/2026 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 9 лютого 2026 року б/н, у якій представник позивача просить поновити пропущений позивачем строк звернення до суду.
На обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою 2 травня 2018 року. Ухвалою від 8 травня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі, що підтверджує дотримання строків звернення до суду на той момент.
На момент подання позову у травні 2018 року діяла судова практика, відповідно до якої строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становив 1095 днів і обчислювався з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується. Така позиція була сформульована у постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, хоча аналогічний підхід застосовувався судами і раніше.
26 листопада 2020 року, тобто через два з половиною роки після подання позову, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 500/2486/19 відступив від попередньої практики та встановив місячний строк звернення до суду після використання процедури адміністративного оскарження. Ця правова позиція була підтримана у постанові від 10 травня 2024 року у справі № 520/1810/23 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24.
Водночас, позивач, звертаючись до суду у 2018 році, діяв відповідно до судової практики, що існувала на той час. Застосування практики, що змінилася у 2020 році, до справи 2018 року означало б ретроспективне застосування несприятливих для позивача правових позицій.
З урахуванням викладеного, представник позивача просить поновити позивачу пропущений строк звернення до суду.
Вирішуючи клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті слідує, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) процедура адміністративного оскарження закінчується:
днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1);
днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2);
днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 56.17.3);
днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались (підпункт 56.17.5).
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформований в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, Верховний Суд підтримав зокрема у постанові від 10 травня 2024 року у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
З огляду на викладене, в постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Із системного аналізу правових норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини при дотриманні строків звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після застосування процедури досудового (адміністративного) оскарження таких повідомлень-рішень, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що загальною нормою є частина четверта статті 122 КАС України, а спеціальною нормою є пункт 56.19 статті 56 ПК України.
Ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не породжують колізію, адже має місце не суперечність між правовими нормами, а доповнення норми спеціальної дії та встановлення системного законодавчого регулювання, а тому спеціальна норма, передбачена ПК України, має пріоритет у регулюванні спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що судова практика Верховного Суду є усталеною і тривалий час незмінною, тому у платників податків не повинно бути двозначного розуміння положень чинного законодавства щодо строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження цих повідомлень-рішень.
Підсумовуючи вказане вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Як слідує з доданих до позовної заяви документів, позивач скористався правом на досудове (адміністративне) оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 6 грудня 2017 року № 0062101207.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 22 лютого 2018 року № 6681/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 6 грудня 2017 року № 0062101207 залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аве-плаза» - без задоволення.
У позовній заяві позивач не зазначає, коли ним отримано рішення Державної фіскальної служби України від 22 лютого 2018 року № 6681/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги. До позовної заяви доказів отримання такого рішення також не додано.
Оскільки до подання позовної заяви проводилася процедура досудового (адміністративного) оскарження, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України Товариство з обмеженою відповідальністю «Аве-плаза» мало звернутися до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 6 грудня 2017 року № 0062101207 протягом місяця з дня отримання рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги.
У заяві від 9 лютого 2026 року б/н представник позивача щодо зауваження суду про відсутність інформації про дату отримання рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги № 6681/6/99-99-11-03-01-25 зазначив, що поштовий конверт, яким було отримано рішення Державної фіскальної служби України, на сьогоднішній день втрачено у зв'язку зі значним проміжком часу, що минув з моменту отримання.
Суд зазначає, до 26 листопада 2020 року існувала стала судова практика Верховного Суду, відповідно до якої строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення складав 1095 днів і обчислювався з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується.
Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. Невід'ємною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, можливість відступу судом від своєї попередньої позиції лише за наявності вагомих підстав; елементом правової визначеності є принцип єдності судової практики, який полягає у забезпеченні однакового правозастосування у судочинстві, що сприяє передбачуваності в процесуальних питаннях вирішення спорів між учасниками судового процесу.
Отже, принцип правової визначеності надає учаснику справи в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність процесуальних дій суду.
Преамбулою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
У частині першій статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У частині четвертій статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Так, у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. Frаnсе) Суд зазначив, що параграф 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Таким чином, зміна судової практики у питанні строку звернення до суду після звернення особи до суду з позовом за захистом порушеного права не може строювати перешкоди для доступу до суду.
У цьому випадку, зважаючи на зміну Верховним Судом правової позиції у питанні строку звернення до адміністративного суду у справах про оскарження рішень податкового органу, яка відбулась 26 листопада 2020 року, з метою дотримання принципу правової визначеності, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд шляхом визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно із частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З огляду на усунення позивачем недоліків позовної заяви суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи.
Керуючись статтями 121, 122, 171, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити розгляд справи № 826/7067/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аве-плаза», поданим в його інтересах адвокатом Василенко Юлією Володимирівною, до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аве-плаза» строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська