Ухвала від 11.02.2026 по справі 340/156/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

11 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/156/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у письмовому провадженні звіт про виконання рішення та клопотання про скасування штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою, поданою на підставі статті 382 КАС України, про встановлення судового контролю у справі №340/156/25.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що станом на день звернення відповідач не виконав рішення суду, а саме: не провів перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача, на звернення щодо стану виконання рішення жодним чином не реагує. Отже просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 подати звіт про виконання рішення суду у справі.

Судом встановлено, що рішенням суду від 28.04.2025 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 25.02.2022 року по 19.05.2023, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 та виплатити донараховане грошове забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 19.08.2025 року.

Ухвалою суду від 14.11.2025 року задоволено заяву позивача (а.с. 57), зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю подати до суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року у справі №340/156/25 та детальний розрахунок донарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 року по 19.05.2023року, а також довідку про розмір грошового забезпечення позивача, в розрізі складових (основних додаткових та разових) та періодів в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду за період з 25.02.2022 року по 19.05.2023, із зазначенням прожиткового мінімуму, врахованого для розрахунку грошового забезпечення за кожен рік (2022, 2023 роки).

15.12.2025 року до суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення.

За змістом звіту відповідач вказує на виконання рішення суду та зазначає, що на виконання директиви Міністра Оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 року №Д-321/65/дск припинено Військову частину НОМЕР_1 . Чіткого правонаступника директива не визначає. Водночас, Військова частина НОМЕР_2 вказує, що готова взяти на себе такі зобов'язання. Надано розрахунок перерахованого грошового забезпечення, згідно якого сума доплати становить 131599,30 грн.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до рішення суду у справі, саме Військову частину НОМЕР_2 (без покладення на неї обов'язку правонаступництва В/ч НОМЕР_5 ) зобов'язано нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу.

Станом на 15.12.2025 року кошти, донараховані на виконання рішення суду у справі, позивачу не виплачені.

Ухвалою від 25.12.2025 року суд встановив новий строк для подання звіту та попередив відповідача, що у разі неподання звіту у встановлений судом строк, до керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, судом може бути застосовано штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (а.с. 130-131).

Ухвалу доставлено в особистий електронний кабінет відповідача 30.12.2025 року о 18.30 (а.с. 133).

У встановлений судом строк вимоги ухвали відповідач не виконав. Про причини невиконання або потребу додаткового часу для її виконання суд не повідомив.

Ухвалою від 03.02.2026 суд застосував до командира Військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зобов'язав подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі №340/156/25 та докази виплати грошового забезпечення позивачу.

10.02.2026 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про звільнення командира Військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 від сплати штрафу. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач провів перерахунок грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду у справі №340/156/25 та виплатив донараховане грошове забезпечення. Також надав до суду звіт, який містить детальний розрахунок донарахованого грошового забезпечення в розрізі періодів та складових грошового забезпечення на суму 124095,59 грн. (разом з податками та зборами), а також докази виплати позивачу 05.02.2026 року (платіжна інструкція №307) грошових коштів у розмірі 122234,16 грн. .

Позивач заперечень за звіт про виконання рішення суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши поданий відповідачем звіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 2-4 статті 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Крім того, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Поряд з цим суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.

Так, частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 КАС України. Тобто зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, а також накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Інших повноважень суду при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах статтею 382 КАС України не передбачено.

Судом за наданим звітом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення у справі виконано у повному обсязі.

Позивач вказаного факту не заперечує, а тому звіт належить прийняти.

Повертаючись до клопотання про звільнення від сплати штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 282-3 КАС України, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

За таких обставин, беручи до уваги виконання вимог ухвали від 03.02.2026 р., суд виснував про наявність підстав для звільнення від сплати штрафу, накладеного зазначеною ухвалою суду, командира Військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66560,00 грн.

Керуючись статтями 245, 248, 256, 293-297, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Звіт Військової частини НОМЕР_2 - прийняти.

Клопотання про звільнення від сплати штрафу командира Військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 - задовольнити.

Звільнити командира Військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_2 від сплати штрафу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66560,00 грн., накладеного ухвалою суду від 03.02.2026 року.

Копію ухвали суду направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО

Попередній документ
133991048
Наступний документ
133991050
Інформація про рішення:
№ рішення: 133991049
№ справи: 340/156/25
Дата рішення: 11.02.2026
Дата публікації: 13.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.02.2026)
Дата надходження: 05.11.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГОЛОВКО О В
суддя-доповідач:
ГОЛОВКО О В
НАУМЕНКО В В
суддя-учасник колегії:
СУХОВАРОВ А В
ЯСЕНОВА Т І