про повернення позовної заяви
11 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7921/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, ЄДРПОУ 13486010)
про визнання протиправним рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, через представника - адвоката Трайдука А.С., звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень просив:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2025 року №112650004351 в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду вимушеного прогулу з 10.11.2005 року по 19.02.2009 року на посаді енергодиспетчера ЕЧ-5 Долинської дистанції електропостачання Одеської залізниці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу період вимушеного прогулу з 10.11.2005 року по 19.02.2009 року на посаді енергодиспетчера ЕЧ-5 Долинської дистанції електропостачання Одеської залізниці.
Ухвалою судді Дегтярьової С.В. від 27.11.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви в частині позовних вимог та/або найменування відповідача; належні письмові докази, які підтверджують протиправні рішення, дії чи бездіяльність саме того органу, до якого пред'явлено позов.
На виконання вимог ухвали представник позивача подавдо суду позовну заяву (в редакції від 28.11.2025 року), у якій відповідачем визначив Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та виклав прохальну частину позовних у новій редакції.
Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року продовжено процесуальний строк, встановлений пунктом 2 ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року та вказано позивачеві про необхідність усунення недоліків позову шляхом подання протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надання відповідних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку.
На адресу суду 15 грудня 2025 року надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Питання про відкриття провадження у справі попереднім складом суду не вирішене.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 січня 2026 року справу передано на розгляд судді Кравчук О.В.
Відповідно до частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Воднораз, строк, відведений Кодексом адміністративного судочинства України, для вирішення питання про прийняття справи до свого провадження та відкриття провадження у справі, сплив під час перебування судді у відпустці.
За таких умов відповідне питання вирішується суддею робочими днями.
Суд вирішує питання про відкриття провадження у цій справі з урахуванням поданого позивачем. Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Дослідивши подане клопотання про поновлення процесуального строку звернення із даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Разом з тим, за змістом ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч.5 ст.5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Даний спір виник щодо незгоди позивача із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.01.2025 року.
Суд зазначає, що позивач, отримавши рішення від 13.01.2025 року, знав про його зміст, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою оскарження такого рішення. Отже, з дня отримання рішення від 13.01.2025 року позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
До того ж, звернення до АТ "Укрзалізниця" із запитом щодо сплати страхових внесків майже через дев'ять місяців та отримання відповіді не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями/бездіяльністю відповідача при винесенні оскаржуваного рішення, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки такі дії позивач почав вчиняти після закінчення цього строку.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 21.11.2025 (відомості поштового відправлення), тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись п.1 ч.5 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя
Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії до свого провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК