10 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/30172/21
провадження № 2-іс/340/558/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Хаус Інтернешнл" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить стягнути з відповідача з усіх відкритих рахунків у банках, що обслуговують такого платника, кошти на суму податкового боргу у розмірі 99 038,00 грн.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2021 відкрито провадження, адміністративну справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.18).
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 року №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану справу) (а.с.24).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025, справу № 640/30172/21 передано на розгляд судді А.В. Сагуну (а.с.25).
Ухвалою судді від 26.06.2025 справу прийнято до провадження і вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.26-27).
Копію ухвали від 26.06.2025 надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження (03150, м. Київ, вул. Федорова Івана, 9, оф.101), проте поштове відправлення повернулися до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
За правилами ч.11 ст. 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до пп.4, 5 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресом місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, враховуючи, що ухвалу суду від 26.06.2026 повернуто до суду з незалежних від суду причин, вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, тому відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 99 038,00 грн, який виник на підставі самостійно поданої податкової звітності. Оскільки податковий борг добровільно сплачено не було, позивач просить стягнути його з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Відповідач правом подати до суду відзив на позов або ж заяви про його визнання не скористався.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Так, з матеріалів справи убачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 99 038,00 грн.
Оскільки податковий борг добровільно відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути його з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції на момент звернення до суду), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пункту 41.4 цієї статті органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків станом на момент звернення до суду з позовом за відповідачем обліковувався податковий борг перед бюджетом, який виник унаслідок несплати грошових зобов'язань, самостійно задекларованих платником податків, а саме:
- з податку на додану вартість у сумі 99 038,00 грн, який виник на підставі самостійно поданої податкової декларації №46240953 від 17.09.2021 року (а.с.7-11).
Письмових доказів сплати вказаної суми грошового зобов'язання та/або її оскарження в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу за всіма видами податків і зборів. Податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Судом встановлено, що позивачем 04.10.2018 року було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" № 197845-17 на загальну суму 99038,00 грн, однак поштове відправлення повернуто до податкового органу без вручення (а.с.5-6).
Поряд з цим, враховуючи положення абзацу другого пункту 42.5 статті 42 ПК України, суд приходить до висновку, що податкова вимога вважається такою, що вручена відповідачу.
Доказів відкликання (оскарження) податкової вимоги суду також не надав.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 ПК України.
Пунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не було надано доказів сплати податкового боргу, який підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судом на встановлено таких витрат суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011) до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Хаус Інтернешнл" (03150, м. Київ, вул. Федорова Івана, 9, оф.101, ЄДРПОУ 42022592) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Хаус Інтернешнл" (03150, м. Київ, вул. Федорова Івана, 9, оф. 101, ЄДРПОУ 42022592) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 99 038,00 грн (дев'яносто дев'ять тисяч тридцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН