09 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8783/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.07.1988 по 24.08.1993 на посаді повара, як члена колгоспу «Жовтень» Чортківського району Ростовської області, з 18.12.1979 по 04.07.1980 рік на посаді учня фрезерувальника в механічному цеху на Мелітопольському моторному заводі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.07.1988 по 24.08.1993 на посаді повара, як члена колгоспу «Жовтень» Чортківського району Ростовської області, з 18.12.1979 по 04.07.1980 на посаді учня фрезерувальника в механічному цеху на Мелітопольському моторному заводі та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058, починаючи з 01.10.2025.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в порядку екстериторіальності, розглянуло заяву позивача про призначення пенсії та прийняло рішення від 16.10.2025 №110130020280 про призначення пенсії з 01.10.2025. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.12.2025 №1100-0202-8/66617 повідомлено, що згідно наданих документів та відомостей, що містяться в реєстрі застрахованих осіб , страховий стаж ОСОБА_1 складає 26 років 1 місяців 7 днів. Проте ГУ ПФУ в Кіровоградській області також повідомило про не зарахування періодів роботи: в колгоспі Жовтень" Чортківського району Ростовської області (російська федерація) з 20.07.1988 по 24.08.1993, оскільки відомості про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі в колгоспі внесені до трудової книжки з порушенням вимог Постанови №310 (завірені не належним чином); часткове зарахування періодів роботи на Мелітопольському ливарному заводі з 18.12.1979 по 25.01.1980. Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому її права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого нею подається цей позов до суду.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву ( а.с.43-47), відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальні органи Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є суб'єктом прийняття рішення по відношенню до позивача. З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є неналежним відповідачем у даній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
09.10.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області , щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.
Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 16.10.2025 №110130020280 про призначення пенсії з 01.10.2025.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.12.2025 №1100-0202-8/66617 повідомлено, що згідно наданих документів та відомостей, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, страховий стаж ОСОБА_1 складає 26 років 1 місяців 7 днів.
Також повідомлено про не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періодів роботи: в колгоспі Жовтень" Чортківського району Ростовської області (російська федерація) з 20.07.1988 по 24.08.1993, оскільки відомості про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі в колгоспі внесені до трудової книжки з порушенням вимог Постанови №310 (завірені не належним чином); часткове зарахування періодів роботи на Мелітопольському ливарному заводі з 18.12.1979 по 25.01.1980. Довідка про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі в колгоспі Жовтень" Чортківського району Ростовської області ОСОБА_1 до заяви не надавався ( а.с.32, 23-28).
Не погоджуясь з вказаним рішенням позивач звернулась з позовом до суду.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1) передбачає, що після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Суд встановив, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії, яка була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1, яке прийняло рішення від 16.10.2025 №110130020280 про призначення пенсії з 01.10.2025.
При прийнятті рішення не зарахуванно до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу період роботи: в колгоспі Жовтень" Чортківського району Ростовської області (російська федерація) з 20.07.1988 по 24.08.1993, оскільки відомості про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі в колгоспі внесені до трудової книжки з порушенням вимог Постанови №310 (завірені не належним чином); часткове зараховано періоди роботи на Мелітопольському ливарному заводі з 18.12.1979 по 25.01.1980.
Отже, у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виконало функції з прийняття документів, натомість безпосередній розгляд заяви позивача і доданих до неї матеріалів та прийняття акту розпорядчого характеру у формі рішення здійснило саме Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Таким чином, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах щодо зарахування до страхового стажу та призначення пенсії виступає Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
У свою чергу вимоги позивача у спірних правовідносинах до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області суперечать приписам Порядку № 22-1, оскільки останнє не здійснювало розгляд заяви позивача про призначення пенсії.
Суд врахував, що відповідно до вимог КАС України визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Тобто саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КАС України, ураховуючи завдання адміністративного судочинства, має визначити характер спірних правовідносин та суб'єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.
Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19, від 20.01.2021 у справі № 203/2/19 дійшов висновку, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Таким чином, без згоди позивача суд не може замінити первісного відповідача належним відповідачем, у зв'язку із чим процесуальним наслідком пред'явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього.
Суд зауважує, що ця норма ст. 48 КАС України застосовується у поєднанні з визначеними статтею 9 цього Кодексу правилами та умовами змагальності та диспозитивності у адміністративному судочинстві, які, зокрема, передбачають, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в спірних правовідносинах, на переконання суду, не порушило права позивача, про захист якого він просить.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН